Постанова

від 13.01.2025 по справі 440/2449/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 р.Справа № 440/2449/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХВИЛЯ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, повний текст складено 11.11.24 року по справі № 440/2449/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХВИЛЯ"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХВИЛЯ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.02.2024 р. № 13 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.02.2024 р. № 14 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХВИЛЯ" залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХВИЛЯ", непогодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає , що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішення: - Конституція України; - Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (зі змінами і доповненнями), далі - Закон № 877-V; - Закон України від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (зі змінами і доповненнями), надалі Закон № 2899-IV; - Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (зі змінами і доповненнями), далі Закон № 1023-XII; - Закон України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (зі змінами і доповненнями), далі Закон № 270/96-ВР; - Постанова Кабінету Міністрів від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (з наступними змінами), далі Постанова № 303; - Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 р. № 522 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану», далі Наказ МОЗ № 522 або Наказ № 522. Вказує , що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано правові висновки Верховного Суду (на які є посилання в цій Апеляційній скарзі), які мали бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та при ухваленні рішення. Наведено перелік норм процесуального права, які порушено судом першої інстанції при ухваленні рішення, що призвело до неправильного вирішення справи: ст. ст. 2, 6, 7, 90, 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України. ТОВ «Хвиля» вважає рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки таке судове рішення ухвалене з порушенням положень ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того: (i) судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права; (ii) відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; (iii) судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; (iv) висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те , що відповідачем допущено істотні (фундаментальні) порушення при проведенні заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, за результатами яких прийнято постанови відповідача. Відповідачем проведено відносно позивача позаплановий захід державного нагляду (контролю) в період дії мораторію на проведення таких заходів та без дозволу відповідного державного органу, наслідком чого є незаконність постанови відповідача, а судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення ст. 3, 6 Закону № 877-V, ч. 1 ст. 15 Закону України від 17.03.2011 р. № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади», положення Постанови № 303, абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V , а також допущено порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи. З посилання на постанову Верховного Суду від 31.01.2023 р. по справі № 540/1245/20, вказує , що не зазначення у зверненні обставин порушення прав заявника, спричинення шкоди навколишньому природному середовищу чи безпеці держави , що свідчать про його безпідставність і не можуть бути належними підставами для призначення позапланових заходів контролю. В скарзі заявника відсутнє обґрунтування порушення прав заявника, спричинення шкоди навколишньому природному середовищу чи безпеці держави від розміщення тютюнових виробів в магазинах позивача, тобто у місцях їхнього продажу (де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві). Також, судом першої інстанції при ухваленні Оскаржуваного Судового Рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення ст. 7 Закону № 877-V. Незважаючи на прямі вимоги Закону № 877-V, Відповідачем не було складено припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, нібито виявлених під час здійснення заходів, та примірники таких документів не вручались Позивачу (уповноваженій особі Позивача), що свідчить про недотримання відповідачем порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю), за результатами яких було прийнято постанови відповідача. З цього приводу посилається на постанови Верховного суду від 13.06.2023 р. у справі № 560/8064/22 , від 30.09.2020 р. по справі № 300/775/19, від 27.02.2020 р. № 815/5988/16, та вказує , що відповідач при проведенні державного нагляду (контролю) за дотриманням Закону № 2899-IV повинен дотримуватися усіх вимог Закону № 877-V, в тому числі і вимог щодо складання припису за наслідками складання акта перевірки. Також вказує, що позивачем не порушувалися вимоги ст. 16 Закону № 2899-IV. А відповідачем не доведено, що в вищезазначених магазинах позивача розміщено певну інформацію чи встановлено торговельне обладнання в цілях реклами або стимулювання продажу тютюну в комерційних цілях. Жодні матеріали позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача не містять підтвердження того, що позивач здійснював рекламну діяльність чи стимулювання продажу тютюнових виробів в комерційних цілях. Відсутні будь-які докази того, що позивач отримував якісь кошти чи доходи від розміщення тютюнових виробів на торговельному обладнанні. Оскільки позивачем жодної інформації і рекомендації будь-якого характеру, і зокрема комерційної інформації, про тютюнові вироби не розміщувалось, жодних дій не вчинялось, то і жодної реклами і стимулювання продажу тютюнових виробів не мало місця. Зазначене виключає будь-які порушення Закону № 2899-IV. На елементах торговельного обладнання Позивача було розміщено не інформацію про виробника тютюнових виробів чи інформацію про тютюнові вироби, а самі тютюнові вироби (як продукцію, товар), що не заборонено положеннями ст. 16 Закону № 2899-IV. Позиція щодо правомірності розміщення тютюнових виробів у місці їхнього продажу та відсутності у таких діях будь-яких ознак рекламування та стимулювання продажу тютюнових виробів, підтверджується усталеною судовою практикою, зокрема і практикою Верховного суду у постанові від 19.01.2023 р. у справі № 420/2004/22, від 13.08.2020 р. по справі № 815/7159/16 та у постановах апеляційних адміністративних судів. Посилаючись на обґрунтування та мотиви , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. по справі № 440/2449/24 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвиля» до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування Постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.02.2024 р. № 13 та від 12.02.2024 р. № 14 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», задовольнити.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/2449/24 законним, обґрунтованим та таким, що винесене відповідно до норм чинного матеріального та процесуального законодавства. Посилаючись на обгрунтування, наведенні у відзиві, просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХВИЛЯ» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/2449/24 без задоволення, а судове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/2449/24 - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав свої заперечення проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, пояснення представників сторін , перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 04.01.2024 ОСОБА_1 подано скаргу до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), у якій повідомив про наявні порушення антитютюнового законодавства на території Полтавської області в мережі магазинів "Хвилинка", де розміщені рекламні носії з порушенням вимог статей 16, 16-1, 16-2 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", зокрема, в магазині "Хвилинка", що належить ТОВ "ХВИЛЯ", за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, 38-А та в магазині "Хвилинка", що належить ТОВ "ХВИЛЯ", за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 147-А .

Згідно з листом Дердпродспоживслужби України від 09.01.2024 №15.1.3-5/504 надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ "ХВИЛЯ" законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 147А.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 02.02.2024 №144-ОД "Про проведення позапланової перевірки" на виконання абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 №109/2008, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13.03.2022 №303, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522 "Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за №561/39617, та листа - погодження Держпродспоживслужби від 09.01.2024 №15.1.3-5/504, на підставі звернення фізичної особи від 04.01.2024 наказано головному спеціалісту відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Палію Євгенію Сергійовичу, головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Яковенку Володимиру Валентиновичу провести позапланову перевірку суб`єкта господарювання з використанням засобу відеофіксації в частині додержання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення ТОВ "ХВИЛЯ", місце провадження господарської діяльності: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя , буд. 147 , у строк 06.02.2024-07.02.2024.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення ТОВ "ХВИЛЯ" складено акт від 06.02.2024 №000018, у якому зазначено: В ході фактичного візуального огляду рекламних засобів в торгівельному приміщенні магазину Хвилинка за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147-А встановлено, що на 8 стійках торгівельного обладнання в прикасових зонах магазину розміщено 13 (тринадцять) рекламних засобів з тютюновими виробами та інформацією про тютюнові вироби або виробника тютюнових виробів розміщеної у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини. Таким чином, в ході проведення позапланового заходу було встановлено порушення ст. 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 22.03.2005 року № 2899-ІУ, а саме: здійснення реклами (розповсюдження) та стимулювання продажу тютюнових виробів на 13 (тринадцяти) окремих рекламних носіях з тютюновими виробами розміщених у місці, де тютюнові вироби реалізуються у тому числі на елементах обладнання, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнаннячи оформлення вітрини. Порушення зафіксовано засобом відеофіксації ДМТ №111302898.

12.02.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено постанову №14 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", відповідно до якої за вчинення правопорушень, передбачених Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", ТОВ "ХВИЛЯ" у приміщенні магазину "Хвилинка" за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147А на підставі акта від 06.02.2024 №000018 встановлено порушення вимог сг. 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення - № 2899-IV від 22.03.2005 року, а саме: 06.02.2024 встановлено. що в торгівельному приміщенні магазину Хвилинка за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б, 147-А встановлено, що на 8 стійках торгівельного обладнання в прикасових зонах магазину розміщено 13 (тринадцять) рекламних засобів з тютюновими виробами та інформацією про тютюнові вироби або виробника тютюнових виробів розміщеної у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 390000,00 грн.

Згідно з листом Дердпродспоживслужби України від 09.01.2024 №15.1.3-5/505 надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ "ХВИЛЯ" законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, 38А.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 02.02.2024 №145-ОД "Про проведення позапланової перевірки" на виконання абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 №109/2008, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13.03.2022 №303, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522 "Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за №561/39617, та листа - погодження Держпродспоживслужби від 09.01.2024 №15.1.3-5/505, на підставі звернення фізичної особи від 04.01.2024 наказано головному спеціалісту відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Палію Євгенію Сергійовичу, головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Яковенку Володимиру Валентиновичу провести позапланову перевірку суб`єкта господарювання з використанням засобу відеофіксації в частині додержання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення ТОВ "ХВИЛЯ", місце провадження господарської діяльності: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська , буд. 38-А , у строк 06.02.2024-07.02.2024.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення ТОВ "ХВИЛЯ" складено акт від 06.02.2024 №000017, у якому зазначено: В ході фактичного візуального огляду рекламних засобів в торгівельному приміщенні магазину Хвилинка за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А встановлено, що на 2 стійках торгівельного обладнання в прикасових зонах магазину розміщено 4 (чотири) рекламних засобів з тютюновими виробами та інформацією про тютюнові вироби або виробника тютюнових виробів розміщеної у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини. Таким чином, в ході проведення позапланового заходу було встановлено порушення ст. 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 22.03.2005 року № 2899-ІУ, а саме: здійснення реклами (розповсюдження) та стимулювання продажу тютюнових виробів на 4 (чотирьох) окремих рекламних носіях з тютюновими виробами розміщених у місці, де тютюнові вироби реалізуються у тому числі на елементах обладнання, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнаннячи оформлення вітрини. Порушення зафіксовано засобом відеофіксації ДМТ №111302898.

12.02.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено постанову №13 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", відповідно до якої за вчинення правопорушень, передбачених Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", ТОВ "ХВИЛЯ" у приміщенні магазину "Хвилинка" за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А на підставі акта від 06.02.2024 №000017 встановлено порушення вимог ст. 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення - № 2899-IV від 22.03.2005 року, а саме: 06.02.2024 встановлено. що в торгівельному приміщенні магазину Хвилинка за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А встановлено, що на 2 стійках торгівельного обладнання в прикасових зонах магазину розміщено 4 (чотири) рекламних засобів з тютюновими виробами та інформацією про тютюнові вироби або виробника тютюнових виробів розміщеної у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 120000,00 грн.

Не погодившись з вищевказаними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до «Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (Положення № 667) Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема, у галузі, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Відповідно до пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин і інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, та проводить моніторинг ефективності вжитих заходів з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону №877-V обумовлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини восьмої статті 2 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною одинадцятою статті 4 Закон №877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо Фізичної особи - підприємця мас здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Загальні вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) закріплені у статті 7 Закону №877-V. Так для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга).

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 8 Закон №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що безпідставними є доводи позивача відносно того, що відповідач не мав права проводити позаплановий захід державного нагляду (контролю), з огляду на наступне.

Міністерством охорони здоров`я України (МОЗ України) 17 березня 2023 року видано наказ № 522, яким Держпродспоживслужбі України доручено забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану, а також затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (Перелік).

Відповідно до пункту 3 Переліку підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, Міністерством охорони здоров`я України надано Держпродспоживслужбі України повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком.

Листами Держпродспоживслужби України від 09.01.2024 № 15.1.3.-5/504, № 15.1.3-5/505 Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області надано погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ Хвиля законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147-А та за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А

Відтак, твердження апелянта не відповідають дійсності, адже відповідачу погоджено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно з підстав, визначених Переліком.

У пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303 (Постанова №303) вказано припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Разом з тим, відповідно до пункту 2 Постанови №303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, Постановою №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

У даному випадку це Міністерство охорони здоров`я України, яке наказом від 17 березня 2023 року №522 надало Держпроспоживслужбі України повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком.

З огляду на зазначене наказ МОЗ України №522 жодним чином не суперечить Постанові №303.

Згідно з Пояснювальною запискою до проєкту Наказу № 522 проєкт акта пройшов процедуру громадського обговорення.

З метою отримання зворотного зв`язку проєкт акта було оприлюднено на офіційному вебсайті МОЗ. Зауваження, що надійшли до проєкта акта не були враховані. Відповідно до зауважень стверджується, що Міністерство охорони здоров`я не має повноважень затверджувати зазначений проєкт акта. Водночас, проєкт акта розроблено відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Крім того, в зауваженнях стверджувалось, що порушено процедуру громадського обговорення, яка не відповідає вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Проєкт акта погоджено Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Міністерство економіки України листом від 12.03.2023 № 3632-02/10758-03 повідомило, що проєкт акта не потребує в установленій законодавством формі погодження Мінекономіки.

Державна реєстрація Наказу № 522 Міністерством юстиції України є підтвердженням його відповідності вимогам законодавства, про що свідчать висновок щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини від 21.03.2023 № 673-5.4, Висновок про проведення гендерно-правової експертизи Міністерства охорони здоров`я України проєкту Наказу № 522, від 17.03.2023 №14-26/24/вс, довідка щодо відповідності зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу проєкту Наказу № 522, у зв`язку із чим відповідні доводи представника позивача є безпідставними та відхиляються судом.

Вірним є висновок суду першої інстанції про те, що Закон № 2899-IV визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Наведене чітко передбачає наявності прямої загрози життю та здоров`я людини у зв`язку із вживанням тютюнових виробів, в свою чергу здійснення рекламних заходів спонукає їх придбанню та вживанню, що є однією з умов для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Також, колегія суддів звертає увагу на другу умову, а саме виконання міжнародних зобов`язань України, суд зауважує, що статтею 428 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 21 березня 2014 року №984_011 передбачено, що Україна поступово наближує своє законодавство та практику до принципів acquis ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служб крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну.

З метою виконання вимог Директиви 2014/40/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 03 квітня 2014 року «Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄC» Україною здійснюються заходити щодо регулювання певних продуктів, які пов`язані з тютюновими виробами.

Вказане свідчить про зобов`язання України, як держави, щодо здійснення заходів заборону реклами та стимулювання продажу, а також вживання тютюнових виробів, що прямо передбачено Законом №2899-IV, в даному випадку, статтями 16, 161 та 162 вказаного Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо відсутності підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Слід звернути увагу, що згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу та звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Зі змісту наказів Головного управілння Держпродспоживслужби у Полтавській області № 144-ОД, № 145-ОД від 02.02.2024, призначення заходу державного контролю ТОВ ХВИЛЯ за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147-А та за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А зумовлене надходженням звернення споживача гр. ОСОБА_1 .

Як вбачається із скарги фізичної особи від 04.01.2024 щодо порушення ТОВ ХВИЛЯ норм Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" та Закону «Про рекламу», а саме за місцем торгівлі Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147-А та за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А, розміщені рекламні носії з порушенням вимог ст.ст. 16,16-1,16-2 ЗУ « Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровя населення» , яка слугувала підставою для внесення погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду, така заява містить достатній виклад обставин, з якими заявник пов`язує шкоду своїм правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, а також міститься посилання на господарюючий суб`єкт та його місце знаходження, тобто зазначена заява містить достатньо відомостей для призначення відповідачем перевірки. При цьому, до заяви позивачем були надані докази фото/відеофіксації порушень.

В свою чергу, не надання до звернення фізичної особи документів чи їх копій, що підтверджують порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, в розумінні приписів чинного законодавства не свідчить про неможливість призначення та проведення позапланової перевірки за таким звернення.

Наявність чи відсутність вчинених оператором ринку порушень прав чи законних інтересів заявника, загроза життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, встановлюється під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), відповідно до обставин, викладених у зверненні, яке слугувало підставою для його призначення.

Таким чином колегія суддів вважає, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ ХВИЛЯ законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресами: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б. 147-А та Полтавська область, м. Миргород, вул. Багачанська, б. 38-А було проведено посадовими особами відповідача у відповідності до вимог Закону.

Стосовно доводів апелянта з посиланням на порушення відповідачем частини третьої статті 6 Закону №877-V під час здійснення позапланового заходу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Матеріали справи свідчать, що довіреністю № 1 від 01.01.2024 ТОВ Хвиля уповноважило Нужну Любов Анатоліївну представляти інтереси товариства у відносинах з органами державної влади , посадовими особами відповідно до їх функціональних обов`язків та іншими суб`єктами правовідносин, самостійно звертаючись до цих осіб та органів від імені директора ТОВ Хвиля з правом підпису з заявами, зауваженнями, пропозиціями, скаргами та іншими зверненнями.

З посвідченням на проведення перевірки № 83 від 02.02.2024 та посвідчення на проведення перевірки № 84 від 02.02.2024 ОСОБА_2 ознайомлена та копію отримала.

Посилання позивача про те, що Нужна Любов Анатоліївна не була присутня при здійсненні перевірки від 06.02.2024 у магазині Хвилинка на вул. Багачанській, б. 38-А, м. Миргород, Полтавська область, а також про те, що вона не помітила, що деякі документи стосувалися перевірки не магазину по вул. Гоголя, б. 147-А, а не магазину по АДРЕСА_1 , де її не було згідно службової записки від 11.03.2024, судом оцінюються критично, оскільки, відповідно з матеріалів справи ОСОБА_2 під час ознайомлення з посвідченням № 84 від 06.02.2024 власноручно зазначила адресу: вул. Багачанська, б.38-А.

Також, відповідно до актів №000017 та № 000018 від 06.02.2024 складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення ТОВ "ХВИЛЯ" Нужна Любов Анатоліївна із змістом актів ознайомлена, пояснення, зауваження та/або заперечення не мала, копії актів отримала про що свідчать її підписи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не здійснив порушень норм законодавства при проведенні позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Стосовно попушень зафіксованих в актах від 06.02.2024 №000018, № 000017 .

Абзацом 6 частини четвертої Закону 877-V зазначається, що виключно законами встановлюються санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначено Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" №2899-IV від 22.09.2005 (далі за текстом - Закон №2899).

У статті 1 Закону №2899 зазначено, що реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

Частиною першою статті 16 Закону №2899 передбачено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі:

розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них (абзац сьомий частини першої);

розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні (абзац дев`ятий частини першої).

З аналізу наведених норм слідує, що заборона будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, діє у таких випадках: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів; розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі; розміщення інформації про тютюнових виробів, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні.

При цьому відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення передбачена статтею 20 Закону №2899.

Так, відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 20 Закону №2899 за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Крім того, за змістом пункту 7 частини шостої статті 22 Закону України Про рекламу забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння пристрої, призначені для вдихання аерозолів (пари), що утворюються внаслідок нагрівання продуктів, що містять у своєму складі тютюн (продукти його переробки), без їх згоряння; реклама й стимулювання продажу тютюну будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України Про рекламу розміщення товару у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

З огляду на вищезазначене, положення абзаців першого та п`ятого частини першої статті 16, у системному зв`язку із статями 1 та 13 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, а також статями 8 та 22 Закону України Про рекламу, заборону стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, необхідно розуміти так, що такий продаж забороняється у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржувані постанови прийняті з підстав стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема: у магазині Хвилинка за адресою: вул. Гоголя 147-А, м. Миргород, Полтавська область у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби, встановлено здійснення реклами (розповсюдження) та стимулювання продажу тютюнових виробів на 13 (тринадцяти) окремих рекламних носіях з тютюновими виробами розміщених у місці, де тютюнові вироби реалізуються у тому числі на елементах обладнання, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, а також у магазині Хвилинка за адресою: вул. Багачанська, 38-А, м. Миргород, Полтавська область у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби, встановлено здійснення реклами (розповсюдження) та стимулювання продажу тютюнових виробів на 4 (чотирьох) окремих рекламних носіях з тютюновими виробами розміщених у місці, де тютюнові вироби реалізуються у тому числі на елементах обладнання, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини.

Факт розміщення рекламного об`єкта тютюнових виробів з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, підтверджується наявним в Акті перевірки зображенням рекламих об`єктів, зробленим під час перевірки за допомогою засобу відеофіксації ДМТ № 111302898 .

Як вже зазначалося вище частиною 1 статті 16 Закону № 2899-IV заборонено будь-яку рекламу та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них (абзаци 1, 7).

Колегія суддів зазначає , що елементи обладнання, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, у магазинах Хвилинка за адресами: вул. Гоголя 147-А, м. Миргород, Полтавська область та вул. Багачанська, 38-А, м. Миргород, Полтавська область у місцях у яких реалізуються тютюнові вироби містять елементи, які свідчать про прямий заклик до придбання та використання тютюнових виробів (продукції).

Крім того, зображення містять фокус на конкретному продукті (пачки тютюнових виробів без їх згорання «HEETS» та пачки тютюнових виробів «Parliament»), що створює чітку асоціацію з певним товаром. Це спрямовує увагу споживача на нього і підвищує ймовірність його придбання.

Також згадка торгових марок «HEETS» та «Parliament» надає зображенням рекламного характеру. Використання конкретного бренду завжди має на меті підвищити впізнаваність продукту і підштовхнути споживача до його вибору серед інших аналогічних товарів.

З підстав вище викладених суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що усі ці елементи разом створюють мотиваційний заклик, спрямований на зміну поведінки споживача на користь продукту «HEETS» та «Parliament».

Позивач не заперечував, що оформлення місця торгівлі тютюнових виробів у у магазинах Хвилинка за адресами: вул. Гоголя 147-А, м. Миргород, Полтавська область та вул. Багачанська, 38-А, м. Миргород, Полтавська область здійснено з використанням кольорових елементів, підсвічування, фону іншого кольору тощо.

У силу наведених вище приписів статті 16 Закону №2899-IV такі дії належать до реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, яка заборонена частиною першою статті 16 Закону №2899-IV.

Враховуючи те, що оформлення місця торгівлі тютюнових виробів у магазинах Хвилинка за адресами: вул. Гоголя 147-А, м. Миргород, Полтавська область та вул. Багачанська, 38-А, м. Миргород, Полтавська область здійснено з використанням кольорових елементів (фіолетового кольору на бокових панелях, розміщення пачок тютюнових виробів на різнокольоровому фоні), що підтверджується додатком № 1 до акту від 06.02.2024 №000018, та додатком № 1 до акту від 06.02.2024 №000017, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дії належать до реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, яка заборонена частиною 1 статті 16 Закону № 2899-IV.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що розміщення тютюнових виробів в місцях їх продажу не єрекламоюабо стимулюванням продажу тютюнових виробів, адже у частині першій статті 16 Закону №2899-IV визначено, які дії відносяться до реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, і оформлення позивачем місця торгівлі тютюнових виробів з використанням кольорових елементів відповідає таким діям.

Стосовно посилань позивача на положення частини восьмої статті 8 Закону України "Прорекламу", відповідно до якої розміщення інформації про виробника товару та/або товару у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою, суд враховує, що у спірних відносинах розміщення тютюнових виробів на вітрині торгового павільйону оформлено за допомогою їх підсвічування, виділення кольоровим фоном тощо, що єрекламоютютюнових виробів у розумінні Закону №2899-IV, який є спеціальним у спірних відносинах.

Судом апеляційної інстанції не приймаються посилання апелянта в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 31.01.2023 року по справі №540/1245/20 згідно якої суд зазначив, що лише однієї заяви особи не достатньо для проведення перевірки, оскільки предметом спору у справі, яка була на розгляді у Верховному Суді є законність призначення ГУ Держпраці проведення інспекційного відвідування підприємця на підставі звернення фізичної особи щодо порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а у цій справі виник спір між позивачем та ГУДержпродспоживслужбищодо порушення Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме розміщення інформації протютюнові вироби/виробника тютюнових виробів, тобто спір у цих справах є абсолютно відміним один від одного.

Щодо посилання апелянта на рішення Верховного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20, від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22, то вони не застосовні в цій справі, оскільки стосуються інших правовідносин - виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Доводи апелянта щодо необхідності складання припису у даній ситуації є помилковими, оскільки частиною сьомою статті 7 Закону 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Отже, складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу використовується як альтернативний спосіб усунення порушень вимог законодавства. Даною нормою застосовано словосполучення у разі необхідності, що наділяє відповідача правом, а не обов`язком щодо складання відповідних розпорядчих документів.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у справі №300/775/19 судом апеляційної інстанції вважається нерелевантною до правовідносин, які складалась у даній справі, з огляду на встановлені обставини, зокрема Верховний Суд констатував, що НКРЕКП не дало можливості позивачу добровільно виконати виявлені порушення, так як не видавалося розпорядження про усунення порушень, а також застосував найвищу санкцію за відповідне порушення, при виявленні порушення за звернення одного споживача. У поточній справі виник спір між позивачем та ГУ Держпродспоживслужби щодо порушення Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме розміщення інформації про тютюнові вироби/виробника тютюнових виробів та застосування до позивача штрафної санкції за таке порушення , тобто спір у цих справах є абсолютно відміним один від одного.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 27.02.2020 р. № 815/5988/16, колегія суддів зазначає , що у наведеній скаржником справі, на противагу цій справі, обставини, які формують зміст цих правовідносин і впливають на застосування норм права, є відмінними.

Так, в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 р. № 815/5988/16 суд дійшов висновку , що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області не досліджено всіх обставин, не надано можливості суб`єкту господарювання самостійно у добровільному порядку виконати вимоги припису та усунути виявлені порушення і передчасно прийнято постанову про накладення штрафу, позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова від 12.10.2016 №7 про накладення стягнень, передбачених ст. 20 Закону України "Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" у сумі 10 000 грн. підлягає скасуванню.

Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного суду від від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22,колегія суддів зазначає , що правова позиція Верховного Суду, сформульована у постанові від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22, стосувалася застосування норм попередньої редакції статті 13 Закону № 2899-IV, коли заборона обмежувалася курінням тютюнових виробів та не враховувала «вживання» чи «використання» альтернативних продуктів, таких як кальяни без тютюну. Тобто коли заборона кальяну у закладі ресторанного господарства не була абсолютною (до 11 липня 2022 року). Тому такі висновки Верховного суду не підлягали врахуванню при розгляді цієї справи.

Щодо посилання на постанову Верховного суду від 13.08.2020 р. по справі № 815/7159/16 , колегія суддів зазначає , що при вирішення такої справи Верховний суд дійшов висновку , що факт укладення договору про надання послуг із забезпечення і підтримки наявності у продажу тютюнових виробів у торгових точках виконавця не може розцінюватися як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюнових виробів, а розміщення самоговиробуу місці його продажу відповідно до Правил роздрібної торгівлі тютюновимивиробами,за відсутністю іншої інформації, не є стимулюванням до його придбання. При цьому , відповідач не встановив інших дій, вчинених позивачем, у тому числі на виконання умов вказаного договору, які могли б бути розцінені як стимулювання продажу тютюнових виробів кінцевому споживачу. Отже, заборони, передбачені наведеними вище законодавчими актами, стосуються відносин між виробниками (продавцями) та споживачами, а не стосунків між суб`єктами господарювання, які реалізують тютюнову продукцію. Відтак зазначена правова позиція не є релевантною до обставин цієї справи.

Колегія суддів також звертає увагу на помилковість посилань позивача на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 323/1767/17 з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, лише щодо застосування конкретних норм права.

У наведеній справі Верховний Суд розглядав правовідносини як виникли до 2023 року, та відповідно, регулювалися, зокрема, приписами частини першої статті 16 Закону №2899-IV у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин, а саме:

«Забороняються будь-якарекламата стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаютьсятютюнові вироби,в тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/аботютюнові виробиу місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажутютюнові виробита ціни на них; ».

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що 11.07.2023 (окрім деяких положень) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну», яким частину першу статті 16 Закону №2899-IV викладено в такій редакції:

«Забороняються будь-якарекламата стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаютьсятютюнові вироби,у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/аботютюнові виробиу місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажутютюнові виробита ціни на них; ».

Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2018 у справі № 323/1767/17 щодо застосування приписів частини першої статті 16 Закону №2899-IV є не релевантними до обставин цієї справи, оскільки спірні відносини у цій справі врегульовані приписами частини першої статті 16 Закону №2899-IV, викладеними у новій редакції.

При цьому, колегією суддів, на момент ухвалення цієї постанови, не встановлено наявності висновків Верховного Суду щодо застосування приписів частини першої статті 16 Закону №2899-IV у редакції, чинній з 11.07.2023.

Також, колегія суддів не бере до уваги практику розгляду подібних спорів судами апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт допущення позивачем порушень вимог абзаців 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV.

Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

При встановленні доцільностіпосилання на постанову Верховного Судукожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, щокожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Відповідачем доведено належними доказами правомірність прийняття оскаржуваних постанов.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції за порушення статті 16 Закону № 2899-IV у розмірі, передбаченому абзацом дев`ятим частини другої статті 20 цього Закону, а саме, у сумі 390 000 грн відповідно до постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області№ 14 від 12.02.2024 та у сумі 120 000 грн відповідно до постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області№ 13 від 12.02.2024.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положеннястатті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/2449/24 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 23.01.2025 року