Ухвала

від 20.01.2025 по справі 761/39659/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/40245/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/427/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «СЯЙВОМЕТ» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих в наступних банківських установах, а саме:

- відкритті в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме:

- НОМЕР_1 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_2 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_2 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ;

- НОМЕР_3 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_4 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_5 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

- відкритті в АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), а саме:

- НОМЕР_6 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

- НОМЕР_7 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_7 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_7 - 840-ДОЛАР США.

- відкритті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399), а саме:

- НОМЕР_8 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_9 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_10 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

Заборонено службовим особам АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399) іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «СЯЙВОМЕТ» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно ТОВ «СЯЙВОМЕТ» у кримінальному провадженні №72024000120000040, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, у вигляді коштів на банківських рахунках підприємства, у сумі 14 223 025 грн. та скасувати заборону службовим особам АТ "РАДАБАНК", АТ "МОТОР-БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК" іншим особам за довіреністю проводити будь-які банківській операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що на теперішній час у кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували втручання держави (в особі органу досудового розслідування) у право на мирне володіння належним йому майном.

Апелянт зауважує на тому, що на момент розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні потерпілими нікого не визнано та збитки не причинені, при тому, що вказані обставини вже розслідуються органом досудового слідства понад півтора року.

На думку апелянта, спроби накладення арешту на рахунки підприємства в різних кримінальних провадженнях є лише спробою зупинки діяльності підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ», здійсненням тиску на директора підприємства та не виправдовують втручання у права на володіння майном у такому вигляді та у такому обсязі.

Крім того, клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «СЯЙВОМЕТ», з аналогічних підстав вже було предметом розгляду суду та ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2024 накладений арешт на майно, за зверненням ТОВ «СЯЙВОМЕТ», було визнано незаконним та скасовано. При цьому, з 18.09.2024 по теперішній час, стороною обвинувачення слідчі дії за участю підозрюваного ОСОБА_8 або інших працівників підприємства не проводились та додаткових обстави, можливого, кримінального правопорушення встановлено не було.

А тому, нових підстав у клопотанні про накладення арешту направленому для розгляду до суду, крім тих, що вже були предметом попередніх досліджень, стороною обвинувачення зазначено не було.

Апелянт звертає увагу суду на тому, що у клопотанні не зазначено ніяких індивідуальних ознак грошових коштів, що містяться на банківських рахунках підприємства, та не доведено, що саме ці безготівкові кошти здобуті внаслідок можливих протиправних чи злочинних діянь, а також не обґрунтовано, яким чином вони стосуються кримінального провадження.

Також, виходячи з норм КПК України, грошові кошти на рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» не можуть відповідати ознакам та не можуть бути речовими доказами, оскільки існують у вигляді коду і не мають матеріального вираження й індивідуальних ознак.

Апелянт наголошує й на тому, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «СЯЙВОМЕТ», Шевченківським районним судом не надано оцінки факту, спричинення збитку державному бюджету України.

До того ж, ТОВ «СЯЙВОМЕТ» не має відношення до виготовлення документів необхідних для перевезення продукції, а лише перевіряє надані документи на відповідність до фактично поставленої продукції та не сплачує послуги з перевезення та доставки продукції.

Приймаючи рішення про арешт рахунків ТОВ «СЯЙВОМЕТ» Шевченківським районним судом м. Києва не прийнято до уваги той факт, що арешт рахунків призведе до повної технологічної зупинки виробничого процесу та приведе до закриття підприємства та звільнення всіх робітників, та бюджет зазнає суттєвих збитків через зменшення надходжень.

В судове засідання прокурор та представник ТОВ «СЯЙВОМЕТ» не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не надсилали. Разом з тим, 10.12.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , надіслав клопотання у якому просив проводити апеляційний розгляд даної апеляційної скарги на підставі матеріалів судової справи, а оскаржувану ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою та просив відмовити в її задоволенні.

Також прокурор в даному клопотанні зазначив, що оскаржувана ухвала слідчого судді прийнята за результатом розгляду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 72023000120000043 від 12.05.2023 (після виділення матеріалів № 72024000120000040 від 25.09.2024) за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України за підозрою ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та повідомляє, що 29.11.2024 досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_8 закінчено та обвинувальний акт скеровано для розгляду по суті до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Вирішення питання обґрунтованості збереження арешту рахунків ТОВ «СЯЙВОМЕТ» буде вирішено у підготовчому засіданні, яке на даний час не призначено.

З урахуванням вищевказаного клопотання, а також строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ст. 422 КПК України та вимоги ч. 1 ст. 172та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності прокурора та представника ТОВ «СЯЙВОМЕТ».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника ТОВ «СЯЙВОМЕТ», колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що 23.10.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 72024000120000040 від 25.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752).

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор значив, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000120000040 від 25.09.2024 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в період з 01.12.2021 по 24.08.2022 сформовано витрати за рахунок документального оформлення операцій з придбання металобрухту по взаємовідносинах з ТОВ «АСШ» (код ЄДРПОУ 44453200) без фактичного їх здійснення та без фактичного постачання ТМЦ вказаних у штучно створених первинних документах.

Крім того, встановлено що керівником, засновником та головним бухгалтером ТОВ «АСШ» є ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_11 ), який в ході допиту повідомив, що до ТОВ «АСШ» немає жодного відношення. Вперше чує про вказане підприємство, жодних документів фінансово-господарської діяльності підприємства не підписував.

Проведеним оглядом документів, які складені за результатом проведених фінансово - господарських операцій ТОВ «СЯЙВОМЕТ» з ТОВ «АСШ» встановлено товарно - транспортні накладні в яких зазначено авто та причепи на яких начебто здійснювалось перевезення металобрухту.

Також, встановлено та допитано власників транспортних засобів, які повідомили, що ТОВ «СЯЙВОМЕТ» та ТОВ «АСШ» їм не відомі. Перевезення металобрухту від ТОВ «АСШ» в адресу ТОВ «СЯЙВОМЕТ» не здійснювали.

Висновком судово - економічної експертизи від 19.04.2024 №2724, яка проведена експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», збитки, встановлені у висновку аналітичного дослідження №9.3/3.3.3/2281-24 від 25.03.2024 - підтверджено.

Відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_8 16.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 242 240 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено ряд банківських рахунків, які використовуються службовими особами ТОВ «СЯЙВОМЕТ» для здійснення протиправної діяльності.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки України від 03.10.2024 грошові кошти на банківських рахунках визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 14 223 025 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих в наступних банківських установах, а саме:

- відкритті в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме:

- НОМЕР_1 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_2 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_2 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ;

- НОМЕР_3 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_4 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_5 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

- відкритті в АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), а саме:

- НОМЕР_6 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

- НОМЕР_7 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_7 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_7 - 840-ДОЛАР США.

- відкритті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399), а саме:

- НОМЕР_8 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_9 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_10 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

Заборонити службовим особам АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399) іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

Також просив зобов`язати службових осіб АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399) негайно надати детективу Головного підрозділу БЕБ ОСОБА_10 , іншим детективам, групи детективів, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 72024000120000040, інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки на момент накладення арешту на вищевказані рахунки.

30.10.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих в наступних банківських установах, а саме:

- відкритті в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме:

- НОМЕР_1 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_2 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_2 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_2 - 985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ;

- НОМЕР_3 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_4 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_4 - 840-ДОЛАР США;

- НОМЕР_5 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

- відкритті в АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), а саме:

- НОМЕР_6 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

- НОМЕР_7 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_7 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_7 - 840-ДОЛАР США.

- відкритті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399), а саме:

- НОМЕР_8 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- НОМЕР_9 - 978-ЄВРО;

- НОМЕР_10 - 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

Заборонено службовим особам АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399) іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, з метою запобігання можливості використання, передачі та відчуження майна, яке визнано речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ», є предметом кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачала підстав для зобов`язання банківської установи повідомляти правоохоронні органи про суму коштів, що знаходяться на банківських рахунках, а також надати довідку щодо кількості грошових коштів на розрахункових рахунках на час накладення арешту, оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відповідні дані стороні обвинувачення можуть бути наданні в порядку, встановленому Главою 15 КПК України.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 72024000120000040 від 25.09.2024 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, та можливе відношення до нього зазначених грошових коштів, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив частково вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Так, колегія суддів зауважує на тому, що постановою детектива від 03.10.2024 грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), АТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399), визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с.100-103/.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора в цій частині та накладення арешту на грошові кошти, з підстав того, що вони відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта, що безготівкові гроші не можуть зберегти на собі сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами, колегія суддів не приймає до уваги, так якзгідно вимог ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку в тому числі на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Також, колегія суддів бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000120000040 від 25.09.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України закінчено та обвинувальний акт скеровано для розгляду по суті до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника ТОВ «СЯЙВОМЕТ» - адвоката ОСОБА_6 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «СЯЙВОМЕТ» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4