Постанова

від 23.01.2025 по справі 340/4191/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4191/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року (суддя А.В. Сагун) у справі № 340/4191/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:

- визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 , викладене у формі листа від 25.04.2024 року № № 370/3/2714, про відмову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у проведенні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року та виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення померлого годувальника для перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 за Законом України Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідача стосовно не здійснення

перерахунку та виплати грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, є протиправною.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії військової частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення з січня 2022 року по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом першої інстанції зазначено, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати померлому ОСОБА_3 в заниженому розмірі грошового забезпечення з січня 2022 року по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, є протиправними.

Також, суд вважав, що задоволенню підлягають вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що п.4 постанови №704 містить цілісну норму та визначає єдиний алгоритм обрахування грошового забезпечення, а вибіркове застосування цього пункту щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом лише множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року суперечить приписам законодавства.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 з січня 2022 року по липень 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер в закладі охорони здоров`я.

Неповнолітній доньці померлого ОСОБА_2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначено пенсію по втраті годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія виплачується законному представнику неповнолітньої - ОСОБА_1 .

Представником позивачки направлено військовій частині НОМЕР_1 заяву від 11.04.2024 року в інтересах ОСОБА_1 , про перерахунок грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 за 2022 рік, виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення та виготовлення оновлених довідок для обрахунку пенсії доньці померлого, після проведеного перерахунку.

Листом від 25.04.2024 року № 370/3/2714 відповідач відмовив у проведенні перерахунку грошового забезпечення, пославшись на те, що підстав на здійснення перерахунку грошового забезпечення померлого військовослужбовця ОСОБА_3 за період з січня 2022 року по липень 2022 року включно, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про державний бюджет України ш 2022 рік» на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, а також перерахунок надбавки за особливості проходження військової служби, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат за зазначений період, та виплатити недоплачений розмір ОСОБА_1 , немає.

Вважаючи згадану відмову відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови №103).

Постанова № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Позивачка у спірній ситуації не погоджується, зокрема, з застосованою відповідачем у спірний період при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_3 розрахунковою величиною - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.

У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21.

Відповідно до викладених висновків, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Спираючись на цей висновок можна погодитися з судом першої інстанції у частині того, що грошове забезпечення ОСОБА_3 , його посадовий оклад та оклад за військовим званням у спірний період слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

Також, колегія суддів враховує, що у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-XII, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Натомість, зворотні аргументи скаржника свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №340/4191/24 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23.01.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк