Постанова

від 23.01.2025 по справі 420/13362/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13362/24Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФФ Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФФ Україна» (далі ТОВ «ТФФ Україна») звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного Управління Державної Податкової служби в Одеській області :

- №10751148/45129079 від 19.03.2024р. про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «ТФФ УКРАЇНА» № 2 від 4.02.2024р. по постачанню товарів на адресу ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН»;

- №10751150/45129079 від 19.03.2024р. про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «ТФФ УКРАЇНА» № 5 від 9.02.2024р. по постачанню товарів на адресу ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені товариством з обмеженою відповідальністю «ТФФ УКРАЇНА» , днем їх надходження: податкову накладну №2 від 4.02.2024р. (реєстраційний номер документа 9042862700); податкову накладну №5 від 9.02.2024р. (реєстраційний номер документа 9046370763);

- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним в електронній формі було складено та надіслано до відповідача для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 4.02.2024р., №5 від 9.02.2024р..

В результаті обробки надісланих накладних Реєстрація податкових накладних зупинена. Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних регіонального рівня прийнято рішення щодо відмову в реєстрації податкової накладної в зв`язку із наданням копій документів, складених з порушенням законодавства.

Позивач вважаючи вищезазначені рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, звернувся до суду із відповідним позовом.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10751148/45129079 від 19.03.2024р., №10751150/45129079 від 19.03.2024р..

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТФФ Україна» податкові накладні №2 від 4.02.2024р., №5 від 9.02.2024р., днем їх фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФФ Україна» (код ЄДРПОУ 45129079) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ТФФ Україна» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФФ УКРАЇНА» зареєстровано юридичною особою 17.02.2023р.. Основним профільним видом діяльності позивача є послуги з організації транспортних перевезень, які виконуються із залученням найманих компаній та орендованих транспортних засобів з екіпажом.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №451290715539 від 1.04.2023р..

Позивачем було складено податкову накладну №2 від 4.02.2024р. та направлено 28.02.2024р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої інформації квитанції від 28.02.2024р. податкову накладну (реєстраційний номер документу 9042862700) прийнято, але реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та вказано, що "Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ДПС було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також позивачем було складено податкову накладну №5 від 9.02.2024р. та направлено 1.03.2024р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої інформації квитанції від 1.03.2024р., яка була направлена податковим органом через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, податкову накладну (реєстраційний номер документу 9046370763) прийнято, але реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України "Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ДПС було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних позивачем було надіслано повідомлення про надання пояснень, до якого додано копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують операції зазначені у податковій накладній, а саме: повідомлення №2 від 15.03.2024р. про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних №2 від 4.02.2024р. та №5 від 9.02.2024р. по постачанню товару на адресу ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН» (квитанція №2 від 18.03.2024р., реєстраційний номер 9385374246).

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1. №10751148/45129079 від 19.03.2024р. відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 4.02.2024р. по постачанню послуг на адресу ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН»;

2. №10751150/45129079 від 19.03.2024р. відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 9.02.2024р. по постачанню послуг на адресу ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН». Підставами відмови в реєстрації податкових накладних є надання копій документів, складених з порушенням законодавства.

ТОВ «ТФФ УКРАЇНА» скористувалось правом оскарження в адміністративному порядку рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних, та відповідно направлено до вищого органу скарги на вищезазначені рішення.

Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скарги залишені без задоволення, а рішення без змін.

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу та вважаючи, що до податкового органу позивачем надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає усі аспекти господарських операцій між товариством та його контрагентом, позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п. 201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 1.02.2020 (далі - Порядок №1165).

У відповідності до приписів Порядку №1165, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Положення п.44 Порядку №1165 передбачають, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТФФ Україна» було подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 4.02.2024р., проте реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та вказано, що "Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ДПС було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, згідно отриманої інформації квитанції від 1.03.2024р., яка була направлена податковим органом через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, податкову накладну №5 від 9.02.2024р. (реєстраційний номер документу 9046370763) прийнято, але реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України "Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ДПС було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Апеляційний суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Пункт 1 зазначених Критеріїв ризиковості, передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач жодним чином не конкретизував, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органах, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Разом з тим, у квитанції про зупинення, контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду справи, з метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкових накладних №2 від 4.02.2024р. та №5 від 9.02.2024р., товариством було надіслано до податкового органу повідомлення про надання пояснень, в яких позивач пояснює, що транспортні засоби з екіпажем ним орендуються у ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), що зазначено у поданих до ДПІ повідомленнях ф. 20-ОПП. Паливо для власних потреб закуповується у баки автомобілів у ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВНАФТОПРОДУКТ». Транспортні послуги також закуповуються у ФОП ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), як окрема послуга перевезення.

1 лютого 2024р., у зв`язку з господарською необхідністю та метою використання палива вантажними автомобілями, що знаходяться у використанні ТОВ «ТФФ УКРАЇНА», позивачем було видано Наказ № 1- паливо про встановлення норм на використання палива.

Згідно штатного розкладу на підприємстві працює одна особа директор, з окладом 10 000,00грн. Водії-оператори винаймаються разом з транспортними засобами, згідно відповідним договорам оренди.

На підставі договору оренди нежитлового приміщення №23 від 1.03.2023р. укладеного з ФОП ОСОБА_1 , Товариство орендує офіс, розташований за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 2В, прим. 1, оф. 224.

Згідно п.3.1 договору, за домовленістю сторін щомісячна плата за користування приміщенням (орендна плата) незалежно від результатів господарської діяльності орендаря становить 2604грн., без ПДВ. Виконання умов договору підтверджується Актом №РН-ДМ000174 здачі прийняття робіт згідно договору оренди нежитлового приміщення №23, від 1.03.2023р..

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, податковий орган, посилається на те, що надані до пояснень платіжні документи були складені з порушеннями п.41, 42 постанови Правління Національного банку України від 4.07.2018р. № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України». Разом з тим, податкові накладні були виписані позивачем на адресу покупця послуг з перевезення -ТОВ «МУЛЬТІ ГРЕЙН», по першій події оформлення акту здачі-приймання робіт (надання послуг), тому факт оплати в даному випадку не має переважного значення. Крім того, як у відзиві на адміністративний позов та і у апеляційній скарзі, податковий орган не конкретизує, які саме порушення мають платіжні інструкції.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, було надано пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.

З матеріалів справи вбачається, що з наданих до суду копій первинних документів, а також додаткових пояснень та наданих до них документів, які надавалися до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.

При цьому, судова колегія вважає, що надані позивачем до суду первинні документи доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані рішення №10751148/45129079 від 19.03.2024р. та №10751150/45129079 від 19.03.2024р. відмовлено в реєстрації податкових накладних №2 від 4.02.2024р. та №5 від 9.02.2024р. містять лише загальні твердження про надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення.

Окрім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 7.12.2022р. по справі за №500/2237/20.

Також, надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних, апеляційний суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття таких рішень, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі за №815/2985/18, від 10.04.2020р. у справі за №819/330/18, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №2 від 4.02.2024р. та №5 від 9.02.2024р..

Під час розгляду даної справи, позивачем, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які товариством було надано ДПС при подачі спірних податкових накладних.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що товариством було надано до податкового органу: весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності, а також надані документи повністю спростовують доводи податкового органу зазначені в апеляційній скарзі.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що окрім доводів щодо скасування судового рішення першої інстанції, податковим органом не надано жодного відповідного і належного доказу.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних судова колегія також враховує те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.03.2023 р. у справі № 200/6012/20-а, від 30.05.2023 р. у справі № 500/889/21, від 04.05.2023 р. у справі № 420/14819/20, від 27.04.2023 р. у справі № 460/8040/20, від 12.04.2023 р. у справі № 420/4704/19, від 27.01.2022 р. у справі № 380/2365/21, від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 18.06.2019 р. у справі № 0740/804/18, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 р. у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При цьому, в межах спірних правовідносин, судова колегія звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, судова колегія зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не зазначено більше жодного доводу на підтвердження своїх дій та рішень щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, дійшов вірного висновку, щодо необхідності визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління в Одеській області, а саме №10751148/45129079 від 19.03.2024р., №10751150/45129079 від 19.03.2024р..

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені товариством з обмеженою відповідальністю «ТФФ УКРАЇНА», днем їх надходження: податкову накладну №2 від 4.02.2024р. (реєстраційний номер документа 9042862700); податкову накладну №5 від 9.02.2024р. (реєстраційний номер документа 9046370763), судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п.20 Порядку №1246).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №2 від 4.02.2024р., №5 від 9.02.2024р..

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне стягнути відстрочений судовий збір у розмірі 7 267,2грн..

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024р. залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ: 44069166) на користь Держави (отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди) судовий збір у розмірі 7 267,2грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко