Ухвала

від 23.01.2025 по справі 420/27283/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27283/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЕР ІНВЕСТМЕНТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання винити певні дії

У С Т А Н О В И В:

06.10.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЕР ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України з анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЄР ІНВЕСТМЕНТ» платником єдиного податку шляхом виключення його з Реєстру платників єдиного податку з 31.12.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЄР ІНВЕСТМЕНТ» платником єдиного податку з 31.12.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЕР ІНВЕСТМЕНТ» задоволено частково.

Визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області №122/15-32-04-06-19 від 30.01.2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЄР ІНВЕСТМЕНТ».

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЬЄР ІНВЕСТМЕНТ» платником єдиного податку з 31.12.2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення, 10 червня 2024 року представником Головного управління ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 року у справі №420/27283/23 повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме у зв`язку з відсутністю сплати судового збору.

25.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС в Одеській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23.

Разом з апеляційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 року визнано вказані Головним управлінням ДПС в Одеській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 неповажними.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

20.01.2025 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження податковий орган зазначає про те, що під час повторного звернення з апеляційною скаргою відповідачем сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі. Отже, на думку скаржника, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі пропущено з поважних причин, а саме через відсутність коштів на сплату судового збору.

Надаючи оцінку доводам клопотання податкового органу про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити про таке.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо такі пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Слід зазначити, що у відповідності до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом.

При цьому, право суб`єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі, установлені нормою частини другої статті 299 зазначеного Кодексу:

один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки).

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Так, статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Апеляційний суд зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

До того ж, Головне управління ДПС в Одеській області є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність у митному органу фінансування, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

При цьому, такі дії повинні вчинятися у взаємозв`язку інтервалів часу:

з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше;

з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Отже, право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.

Як слідує з матеріалів справи, вперше, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 скаржником подано безпосередньо до апеляційного суду 10 червня 2024 року, тобто в межах, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Водночас, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3220 грн. 80 коп.

У зв`язку з невиконанням вище зазначеної ухвали апеляційного суду від 20.06.2024 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.

У цьому випадку, вдруге, апеляційна скарга подана відповідачем майже через 5 місяців з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може свідчити про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Що стосується підходів, які мають застосовуватись апеляційним судом для оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, то Верховний Суд неодноразово вказував, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду, що самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

Наведений висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 року у справі №420/17411/22.

Як стверджував скаржник, здійснити сплату судового збору було не можливо з огляду на відсутність розподілу належних бюджетних асигнувань у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Разом з цим, судова колегія вказує, що згідно до висновків Верховного Суду у справах №826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

За таких обставин, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

У розрізі наведених вище підходів суд апеляційної інстанції зауважує про те, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось із спливом 5 місяців з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги, яке у свою чергу не відповідає розумності строку, а навпаки свідчить, про надмірне зволікання скаржника щодо повторного подання апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що своєчасне звернення з первинною апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Водночас, заявляючи клопотання про поновлення процесуального строку, скаржник не наводить обґрунтувань неможливості подання повторної апеляційної скарги протягом тривалого строку після її повернення, не надає доказів наявності об`єктивних причин, що перешкоджали цьому.

Більше того, до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження Головним управлінням не долучено доказів, які б свідчили, що скаржник вчиняв послідовні та регулярні дії, спрямовані на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Відтак, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені податковим органом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Судова колегія відхиляє посилання скаржника на наявність судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що в даному випадку скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Визнати вказані Головним управлінням ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 підстави неповажними.

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року у справі №420/27283/23.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький