Постанова

від 22.01.2025 по справі 243/3661/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/408/25 Справа № 243/3661/24 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/3661/24 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті в певний час, за апеляційною скаргою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Агеєвої О.В., -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року Адвокат Бондаренко Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті в певний час, обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Москва, Російської Федерації, помер рідний дядько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення факту смерті дядька необхідно заявнику для внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України і видачі свідоцтва про смерть для подальшого оформлення спадкових прав.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження село Андріївка, Слов`янського району, Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Москва, РФ, місце реєстрації АДРЕСА_1 , причина смерті - неуточнена.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Д.В., за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті в певний час задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження село Андріївка, Слов`янського району, Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Москва, Російська Федерація, місце реєстрації АДРЕСА_1 , причина смерті - неуточнена причина смерті.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, начальником Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків положенням чинного законодавства, просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Д.В. відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації стану смерті органом державної реєстрації актів цивільного.

Вказана норма не підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин, оскільки, факт смерті особи був зафіксований та підтверджений відповідним документом відповідного органу іноземної держави.

Повторна реєстрація факту смерті особи на території України не проводиться, оскільки, в силу положень Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2 свідоцтво, видане на території іноземної держави, за умови його засвідчення апостилем, буде дійсне й на території України.

На адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Д.В., вважає скаргу заінтересованої особи безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим зазначає, що заявниця позбавлена можливості отримати оригінал свідоцтва про смерть свого дядька через те, що факт його смерті відбувся на території країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній.

Іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України за умови їх засвідчення штампом апостиль та перекладу на українську мову.

Заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у позасудовому порядку. Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту смерті дядька заявниці, дає змогу заявниці реалізувати свої права.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 , яке видане 27 серпня 1958 року Андріївським с/бюро РАЦС Андріївського району Сталінської області; свідоцтвом про народження матері заявниці, ОСОБА_3 , серія НОМЕР_2 , яке видане повторно 27 серпня 1958 року Андріївським с/бюро РАЦС Андріївського району Сталінської області; свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , яке видане 19 квітня 1977 року відділ РАЦС Старобешевського райвиконкону Донецької області; витяг №00010031597 з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтвом про народження заявника від 06.07.1973 року, серія НОМЕР_4 видане Слов`янським районним РАЦС.

Згідно довідки про смерть №С-02088, яка видана 19 червня 2023 року органом РАЦС Москви №46 Багатофункціональним центром надання державних послуг району Можайський за формою №11, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - неуточнена причина смерті.

На підтвердження смерті ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть НОМЕР_5 , яке видане 19 червня 2023 року, багатофункціональним центром надання державних послуг району Можайський, код 97750046 орган РАЦС Москви №46, про що складено 19 червня 2023 року актовий запис про смерть №170239775004600525003.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції послався на винятковість обставин, те що факт смерті ОСОБА_2 підтверджується наданими суду доказами, будь-які докази, які свідчать про протилежне відсутні, а також те, що іншого способу захистити свої права заявник не має, а встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразка, та реалізації в подальшому ним своїх прав як спадкоємця.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

У частинах третій - четвертій статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545.

Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами - членами СНД (зокрема, Україною і РФ) та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Разом із тим 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Відповідно до цього Закону дію Конвенції було зупинено у відносинах з РФ та Білоруссю. Це означає, що дія цієї Конвенції, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих в зазначених країнах, незалежно від дати їх видачі (посвідчення).

Разом з тим, з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з РФ та Білоруссю до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України, застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м.Гаазі. Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року №2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з РФ і республікою Білорусь.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою, або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції, за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про смерть, видане на території РФ, не потребує будь-якої легалізації.

Разом з тим, як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 не має можливості надати у відповідні органи а ні оригінал, а ні засвідчену копію свідоцтва про смерть.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 1 статті 76, частина 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України).

Як зазначав у своїх постановах Верховний Суд, зокрема від 26.04.2023 у справі №337/3725/22, від 29.03.2023 у справі №753/8033/22, підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/ довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Правова оцінка документів, поданих заявником на підтвердження факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України в порядку ст.317 ЦПК, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації смерті відділом ДПАЦС за місцем ухвалення рішення суду.

Єдиним доказом на який посилається на підтвердження своєї заяви ОСОБА_1 є ксерокопія свідоцтво про смерть НОМЕР_5 громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , про що багатофункціональним центром надання державних послуг району Можайський, код 97750046 орган РАЦС Москви №46, 19 червня 2023 року складено актовий запис про смерть №170239775004600525003.

Установивши, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане на підставі законодавства іноземної держави, щодо свого громадянина, на території якої останній помер, підстав для задоволення заяви колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та ухвалив помилкове рішення по справі.

Відповідно до положень ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, беручи до уваги положення ст.376 ЦПК, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Згідно ч.13 ст.141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Задовольняючи апеляційну скаргу, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, ставок судового збору, передбачених ст.4 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 1817 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2024 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович, за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті в певний час відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 1 817 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.

Головуючий суддя О.В. Агєєв