Постанова

від 22.01.2025 по справі 320/45954/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45954/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №3 від 06.06.2023 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта - аналогічні до викладених у позовній заяві та обґрунтовані, зокрема, тим, що контролюючим органом зроблено помилкові висновки про порушення вимог закону, адже запит перевіряючих від 23.02.2023 №б/н був не конкретизований, так як в ньому було лише зазначено прохання про надання накладних на продукти харчування, на які встановлено державою фіксовані ціни, граничні ціни та граничні рівні торгівельної надбавки (націнки), тому товариство надавало всі накладні на продукти, але перевіряючі зазначили в своєму акті лише про надання накладних на молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці). Відповідач не перевіривши інформацію надану ГУ ДПС у Кіровоградській області дійшов помилкового висновку, що ТОВ «ОПТОРГ-15» створено перешкоди посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питання дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.06.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» надійшло Рішення №3 Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення від 06.06.2023.

Рішення винесено відповідачем на підставі пунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 18, пункту 4 частини першої статті 20 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами за створення перешкоди посадовим особам уповноваженого органу для виконання функцій при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питання дотримання законодавства про ціни і ціноутворення.

Даним рішенням до ТОВ «ОПТОРГ-15» застосовано адміністративно-господарську санкцію в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 000,00 грн, регламентованих пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Вважаючи висновки та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 (Закон № 5007-VI) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб?єктом господарювання; доплата - збільшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості; торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб?єкта господарювання, що пов?язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб ектом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі; фіксована ціна - обов?язкова для застосування суб?єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Статтею 2 Закону №5007-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб?єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб?єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №5007-VI суб?єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб?єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ч. 1 ст. 12 Закону).

Згідно з 4.1 ст.13 Закону №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов?язкових для застосування суб?єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів). контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов?язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб?єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Згідно зі ст. 18 Закону №5007-VI уповноважені органи мають, крім іншого, право: проводити у суб?єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Законами України «Про ціни і ціноутворення» і «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені права органів державного нагляду (контролю) та їх посадові особи (уповноважених органів) проводити перевірки, одержувати безоплатно від суб?єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, а також визначений обов?язок суб?єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати, зокрема документи та матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі Положення №667) встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та яка реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та зокрема, з контролю за цінами.

Одним із завдань Держпродспоживслужби є реалізація державної політики з контролю за цінами та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (пп. 1, пп. 2 п. 3 Положення №667).

Відповідно до п. 7 Положення №667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Таким чином, Головне управління Держпродепоживслужби в Кіровградській області є територіальним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати державний нагляд щодо дотримання суб?єктами господарювання вимог законодавства стосовно формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України від 01 квітня 2022 року №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податковим органам надано повноваження здійснення державного нагляду (контролю) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» шляхом внесення доповнень підпунктом 69.27 до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в якому зазначено, що податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 26.05.2023 за вх. №2471/08.3-36 від Головного управління ДПС у Кіровоградській області були отримані матеріали фактичної перевірки магазину «Продукти 75» за адресою: м.Кропивницький, вул.Б.Хмельницького 160, при.45, суб?єкта господарської діяльності ТОВ «Оптторг-15».

В ході проведення фактичної перевірки посадовими особами уповноваженого органу зафіксовано зняття фактичних залишків (вибірково) та надано відповідний письмовий запит про надання первинних документів, що підтверджують походження товару (накладні на придбання), у тому числі, що підлягають державному регулюванню (борошно пшеничне в/г 2 кг, олія соняшникова рафінована та молоко пастеризоване 2,5% в плівці) для визначення рівня торговельної надбавки (націнки), розмір якої затверджено пунктом 41-12 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами.

Пунктами 2 та 3 частини першої статі 18 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-V1 «Про ціни і ціноутворення» уповноваженим органам надано право одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб?єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб?єктами господарювання на їх вимогу.

На письмові вимоги уповноваженого органу посадовими особами магазину ТОВ «Опторг-15» первинні документи, що підтверджують придбання продуктів харчування, не надано, чим не дотримано вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 18 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-V1 «Про ціни і ціноутворення».

Вказані дії створили перешкоди посадовим особам уповноваженого органу для функцій при здійснені заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення, про що складено відповідні акти, які наявні в матеріалах справи.

За результатами фактичної перевірки органом податкової служби складено акт фактичної перевірки від 24.03.2023 №2054/11/11/РРО/39691520 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

Крім того, в акті зафіксовано факт ненадання при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення посадовими особами магазину первинних документів, що підтверджують придбання продуктів харчування, що підлягають державному регулюванню для визначення рівня торговельної надбавки (націнки) не надано.

В листі від 24.03.2023 зафіксовано часткове надання документів, накладних на продукти харчування, на які встановлено державні фіксовані ціни.

Позивач подання документів не у повному обсязі не заперечує.

Колегія суддів погоджується з тим, що доводи позивача зводяться до того, що письмова вимога про надання документів не відповідала вимогам чинного законодавства.

Водночас, згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: - для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов?язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; - запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов?язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов?язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов?язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов?язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов?язаних із визначенням об?єктів оподаткування (податкових зобов??язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов?язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов?язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому, платник податків зобов?язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов?язані з предметом перевірки. Такий обов?язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ) та не пов?язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб?єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 73.3 статті 73 Кодексу. Зокрема підставами для надсилання запиту має бути результат аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, за яким виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов?язковим зазначенням таких фактів у запиті; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Кодексом.

Для цих цілей постановою КМУ від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, на який також помилково посилається Позивач.

Згідно з пунктом 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб?єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

В даному випадку контролюючий орган діяв як уповноважений орган для функцій при здійснені заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення.

Позивач в позові посилається на неконкретизованність в запиті щодо назви товарів, на які необхідно було надати документи.

Разом з тим, в запиті чітко визначено надати накладні на продукти харчування, на які встановлені державні фіксовані ціни, граничні ціни та граничний розмір торгівельної надбавки.

При цьому, суд розцінює зазначення контролюючим органом невірної дати у запиті (23.02.2023/14.03.2023) як технічну помилку, яка не впливає на суть спірних відносин.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав частково вимоги запиту, надавши документи на молоко.

Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону №5007-VI доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, до уповноважених органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення також відносяться податкові органи, крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Права уповноважених органів передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статі 18 Закону України №5007-V1, зокрема право на одержання документів необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення.

За створення перешкод посадовим особам уповноваженого органу при виконанні функцій при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення передбачена відповідальність у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій - штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, регламентованих пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами.

Відповідно до положень ст.75, 80 86 ПКУ, за результатами проведеної контрольної розрахункової операції посадовими особами контролюючого органу складається акт проведення розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг), який підписується, також особою, що фактично здійснює розрахункові операції (надається). Тобто, посадовими особами контролюючого органу було ідентифіковано особу, що здійснювала розрахункові операції і в даному випадку це була продавець-касир магазину ОСОБА_1 .

Це право надано податковому органу у відповідності до п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПКУ:

Відповідно до згаданої норми контролюючи органи під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску мають право перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який вказав, що оскільки продавець-касир магазину ОСОБА_1 уповноважена на здійснення розрахункових операцій, а відповідно отримання запитів та акту фактичної перевірки.

В даному випадку контролюючий орган діяв як уповноважений орган для функцій при здійснені заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про ціни і ціноутворення, такий висновок суду першої інстанції повністю узгоджується нормами податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано належними доводами та доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, факт порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні перевірки та прийняття спірного рішення.

Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Є. О. Сорочко

О. М. Ганечко