Постанова

від 15.01.2025 по справі 320/6315/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6315/22 Головуючий у 1 інстанції - Шевченко А.В.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, треті особи, якs не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 ;

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі також - ДІАМ) здійснити контроль (в порядку нагляду) за подання позову (належне представництво в суді) відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: будинок АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:112:0117; 3210300000:04:112:0116, 3210300000:04:112:0291 та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням;

- зобов`язати Білоцерківську міську раду в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради (далі також - Відділ) звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: будинок АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:112:0117; 3210300000:04:112:0116, 3210300000:04:112:0291 та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (далі також - Управління) взяти до керівництва рішення № 7 від 09.08.2018, видане головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленком Павлом Андрійовичем, та внести відповідним органам пропозиції щодо прийняття згідно із законодавством рішення стосовно самовільно збудованих будинків та споруд.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 ;

- зобов`язано Державну інспекцію архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківську міську раду в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради у межах наданих повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за скаргами ОСОБА_1 в частині наявності порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 , із урахуванням мотивувальної частини рішення суду;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити; ОСОБА_3 та Державна інспекція архітектури та містобудування України просять скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 20.02.2003 № 5-801 (том 1, а.с. 24), посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Вишняк О.А., позивач є власником 17/100 частин жилого будинку з частиною господарських споруд та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Будинок в цілому має 73,3 кв.м. жилої площі і розташований на земельній ділянці з такими надвірними будівлями та спорудами: гараж, три сараї, дві вбиральні, огорожа.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 13.03.2000 № 4653, позивач також є власником 42/100 частини жилого будинку в АДРЕСА_3 за АДРЕСА_5 (том 1, а.с. 26).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 076269 (№ 2479 від 09.09.2004), виданого ОСОБА_5 , позивач та ОСОБА_6 є співвласниками земельної ділянка по АДРЕСА_3 , у частках - 1/3 від загальної площі 0,0535 га. (том 1, а.с. 30).

Згідно з даними технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , виготовленого станом на 22.12.2010, власниками зазначеного будинку вказані: позивач - 42/100 та 17/100 частин; ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) - 14/100 частини; ОСОБА_6 - 20/100 частини; ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) - 7/200 та 7/200 частин (том 1, а.с. 27).

ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку АДРЕСА_3 (квартир АДРЕСА_5 ) та земельних ділянок з кадастровими номерами 3210300000:04:112:0117 (площа 0,0025 га), 3210300000:04:112:0116 (площа 0,0202 га), 3210300000:04:112:0291 (площа 0,0044 га).

ОСОБА_2 у 2016 році повідомила позивачу про наміри здійснити будівництво шляхом реконструкції частини належного їй житлового будинку АДРЕСА_3 (квартир АДРЕСА_5 ) (далі також - об`єкт будівництва).

Листом від 06.02.2016 № 15/35 (том 1, а.с. 31 зворотна сторінка), за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_5 , Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повідомило, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі будівельного паспорту згідно з пунктом 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки не наданого повного пакету документів - згоди співвласників житлового будинку.

Листом від 23.09.2016 № 45/570 (том 1, а.с. 32), за результатом розгляду заяви позивача щодо ненадання дозволу на реконструкцію та перебудову кв. АДРЕСА_5 , Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повідомило, що дозволи на реконструкцію та перебудову не надаються; при цьому зазначило, що наміру здійснити реконструкцію чи перебудову власних помешкань від сусідів з кв. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 не надходило.

Листом від 29.06.2017 № 15/619 (том 1, а.с. 32 зворотна сторінка), за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_5 , Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області відмовило у видачі будівельного паспорту та повідомило, що для його отримання заявнику необхідно надати згоду усіх співвласників житлового будинку на заплановану реконструкцію.

Разом із тим, на замовлення ОСОБА_2 експертом із технічного обстеження будівель і споруд було складено Звіт про проведення технічного обстеження квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 і встановлено неможливість надійної та безпечної експлуатації цих квартир. У свою чергу ОСОБА_2 звернулась до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради для отримання дозвільних документів на реконструкцію належних їх приміщень.

У подальшу, за заявою ОСОБА_2 , Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 19.02.2018 виготовлено Будівельний Паспорт №10 на реконструкцію частин індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) із двоповерховою прибудовою в АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 06.03.2018 подала до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт, для реєстрації в реєстрі дозвільних документів.

Листом від 04.04.2018 № Б-0404/8-71 (том 1, а.с. 31) Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради відмовив ОСОБА_2 у прийнятті повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва «Реконструкція частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою» за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки таке повідомлення подано з порушенням установлених вимог, а саме: згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 житлові будинки з трьома та більше квартирами мають код об`єкта 1122 «Будинки з трьома та більше квартирами» та не підпадають під код об`єкта 1110,3 «Будинки садибного типу» і потребують отримання містобудівних умов та обмежень.

Позивач звернувся 05.04.2018 до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області із заявою про скасування будівельного паспорту № 10/18 від 19.02.2018, виданого ОСОБА_2 , співвласнику будинку (кв. АДРЕСА_11 ), оскільки він виданий з порушенням прав співвласників житлового будинку (том 1, а.с. 39).

Листом від 06.04.2018 № 15/51 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повідомило позивача про відсутність підстав для скасування будівельного паспорта № 10/18 від 19.02.2018 (том 1, а.с. 39, зворотна сторінка).

Разом із тим, позивач звертався із численнями заявами та скаргами щодо порушення його прав ОСОБА_2 при здійсненні реконструкції квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , як співвласника житлового будинку по АДРЕСА_3 , до Відділу, Управління, ДАБІ України та інших органів.

Водночас, 18.04.2018 Відділ видав ОСОБА_2 припис № С-1804/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень зобов`язано зупинити проведення будівельних робіт із моменту вручення припису, у зв`язку з виявленням, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 на об`єкт будівництва «Реконструкція частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою» за адресою: АДРЕСА_5 » виданий Управлінням від 19.02.2018 гр. ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства (том 1, а.с. 33). Примірник припису було скеровано ОСОБА_2 рекомендованою поштовою кореспонденцією (том 1, а.с. 34).

У подальшому Відділом було складено на ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А 1604/2 від 16.04.2019, у зв`язку з невиконанням припису № С-1804/1 від 18.04.2018, а також видано ОСОБА_2 приписи № С-0104/2 від 01.04.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та № С-0104/2/1 від 01.04.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 01.06.2019.

Також, Відділом було видано постанову № А-2504/2 від 25.04.2019 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Разом із тим, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019, що набрало законної сили 26.07.2019, скасовано постанову № А-2504/2 від 25.04.2019 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 .

Натомість, позивач звертався із заявами від 24.04.2018, від 28.04.2018, від 10.05.2018 до Відділу, в яких повідомляв, що ОСОБА_2 розпочала будівельні роботи на відповідному об`єкті, що наносить шкоду співвласникам житлового будинку, оскільки внаслідок таких робіт пошкоджено перегородку, стелю та просив прийняти невідкладні міри по припиненню самоправних робіт ОСОБА_2 .

Також, позивач звертався до ДАБІ України із заявою від 16.05.2018, в якій просив допомоги у припиненні самоправних будівельних робіт співвласника будинку АДРЕСА_5 (квартир АДРЕСА_5 ) ОСОБА_2 та самоправного повного знесення своєї частини будинку (том 1, а.с. 42-43).

Листом від 23.05.2018 № 10/10-11/2305/08/02 ДАБІ України повідомило позивача, що за його заявою вчиняються передбачені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2015 № 698 дії для проведення документальної перевірки щодо правомірності видачі Управлінням будівельного паспорту № 10/18 від 19.02.2018 (том 1, а.с. 43 зворотна сторінка).

Водночас, позивач заявою від 05.06.2018 повідомляв Відділ, що ОСОБА_2 продовжує будівництво та незаконно знесла частини відповідного житлового будинку кв. АДРЕСА_5 . Роботи проводяться щоденно починаючи з 17.04.2018. У зв`язку із чим просив Відділ виконати свої обов`язки та прийняти міри до ОСОБА_2 (том 1, а.с. 44).

Із аналогічними заявами позивач звертався до Відділу 19.06.2018, 25.09.2018, а також до голови Білоцерківської міської ради 20.06.2018 (том 1, а.с.45, 46).

Департаментом ДАБІ у Київській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 08.08.2018 (том 1, а.с. 35-36), яким встановлено, що Управлінням видано будівельний паспорт на «Реконструкцію частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: АДРЕСА_3 » № 10/18 від 19.02.2018 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 та статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вказаного акта перевірки, Департаментом ДАБІ у Київській області видано виконуючій обов`язки начальника Управління припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018 (том 1, а.с. 37-38), яким зобов`язано усунути виявлені порушення в строк до 08.09.2018.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 320/6646/18, яке набрало законної сили 23.01.2020, припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, скасовано.

Департаментом ДАБІ у Київській області 09.08.2018 прийнято рішення № 7 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 10/18 від 19.02.2018, виданого Управлінням, оскільки під час проведення позапланової перевірки встановлено, що такий паспорт виданий з порушенням вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: пунктів 1.1., 1.3., 2.3., 2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 та статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 10/18 від 19.02.2018 (том 1 а.с. 35).

На виконання вимог припису, Управлінням було прийнято наказ № 16/02 від 13.08.2018, яким скасовано будівельний паспорт.

Разом із тим, поставною Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі № 320/3036/19 скасовано частково рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 за позовом ОСОБА_2 про скасування зазначених припису від 08.08.2018 та наказу № 16/02 від 13.08.2018, водночас прийнявши нову постанову про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу № 16/2 від 13.08.2018 «Про скасування будівельного паспорта».

Уважаючи порушеними свої права позивач продовжував звертатись до Відділу, заступника Білоцерківського міського голови, ДІАМ, із заявами про бездіяльність та проханням звернутись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, оскільки ОСОБА_2 продовжує будівництво та незаконно знесла частини житлового будинку (кв. АДРЕСА_5 ), чим порушила права та умови життя співвласників інших квартир житлового будинку по АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 47-50).

Департамент ДАБІ у Київській області листом від 22.07.2019 № 1010-1757/02 повідомляв ОСОБА_4 , що до Відділу направлено запит щодо надання результатів державного архітектурно-будівельного контролю, проведеного на об`єкті будівництва (том 1, а.с.51).

Також, позивач звертався до Управління із заявою від 19.11.2019, в якій просив направити на об`єкт комісію для перевірки самочинного будівництва ОСОБА_2 (том 1, а.с.54-56).

Разом із тим, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2019 у справі № 357/562/19, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2020 (том 1, а.с. 80-84), у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва відмовлено. Указаним рішенням, зокрема встановлено, що право на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва належить відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Також констатовано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

У свою чергу, відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи від 12.08.2021 № КСЕ-19/111-20/49418 (том 1, а.с. 10-23) будівельні роботи, виконані на об`єкті будівництва без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт та вважаються самочинним будівництвом згідно із частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не відповідають вимогам ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво». Водночас, у висновку зазначено, що визначити причини пошкоджень та руйнувань житлового будинку АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 не видається за можливе.

Листом від 01.11.2019 № М-3551 Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області повідомив ОСОБА_4 , що за результатом виїзду у березні 2019 року посадовими особами Відділу на місце об`єкту будівництва встановлено, що ОСОБА_2 на власних земельних ділянках виконує будівельні роботи по реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ). При цьому, остання не виконала вимоги припису від 18.04.2018 № С-1804/1. Також зазначено, що ОСОБА_2 виконуються будівельні роботи, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) без вихідних даних та проєктної документації, що є порушенням вимог статей 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903; не забезпечено здійснення технічного нагляду об`єкта будівництва, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903. У зв`язку з допущеними порушеннями на ОСОБА_2 було складено протокол № 1-Л-А 1604/2 від 16.04.2019, припис про зупинення підготовчих на будівельних робіт № С-0104/2 від 01.04.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0104/2/1 від 01.04.2019 та притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова №А-2504/2 від 25.04.2019).

Уважаючи протиправною бездіяльність щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку з двоповерховою прибудовою, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, мотивував своє рішення тим, що матеріали справи свідчить про неналежне виконання відповідачами вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, а тому виходячи зі встановлених обставин справи, у взаємозв`язку з наведеними нормами законодавства у сфері містобудівної діяльності, ураховуючи функціональні завдання і повноваження відповідачів, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо допущення відповідачами протиправної спірної бездіяльності, а тому її необхідно задовольнити із зобов`язанням Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради у межах наданих повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за скаргами ОСОБА_1 в частині наявності порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 , із урахуванням мотивувальної частини рішення суду. Щодо інших заявлених позовних вимог, то суд першої інстанції зазначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.

Позивач у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

ОСОБА_3 та Державна інспекція архітектури та містобудування України у своїх скаргах зазначають, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог не відповідає вимогам КАС України та підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції не були з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038).

За приписами частини першої статті 12 Закону № 3038 планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, у тому числі, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті (пункти 6, 8 частини першої статті 7 Закону № 3038).

Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду (частина п`ята статті 7 Закону № 3038).

Згідно із частинами першою, третьою статті 27 Закону № 3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 34 Закону № 3038).

За приписами частини п`ятої, сьомої статті 34 Закону № 3038 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватись встановленої законом процедури та форми прийняття рішення або вчинення дії і обирати лише визначені законом засоби реагування (контролю).

Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038 у зв`язку з його невиконанням. І лише у випадку, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду щодо зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Статтею 41 Закону № 3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

У свою чергу, статтею 41-1 Закону № 3038 встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким чином, виходячи з наведених положень Закону вбачається, що Управління є уповноваженим органом містобудування та архітектури, що здійснює надання будівельного паспорта; Відділ є уповноваженим органом, що наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль; ДІАМ України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Окрім того, Відділ відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих на території міста Білої Церкви.

Разом із тим, ДІАМ України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проєктним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною та проєктною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності в передбачених законодавством випадках паспортів, актів і протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; видає обов`язкові до виконання приписи щодо: усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду.

У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до положень пунктів 5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З матеріалів справи вбачається, що Відділом відносно третьої особи 1 хоча і здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю, проводилась позапланова перевірка, складались приписи про усунення порушень містобудівного законодавства та зупинення будівельних робіт, приймалась постанова про накладення штрафу, проте вказані результати архітектурно-будівельного контролю частково скасовані в судовому порядку у зв`язку з неправильним застосуванням уповноваженим органом положень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, незважаючи на наступні численні звернення та скарги позивача, Відділом не здійснювались інші можливі заходи державного архітектурно-будівельного контролю, передбачені Законом № 3038, із метою відновлення порушених прав позивача.

Окрім того, Управлінням, незважаючи на звернення позивача щодо самочинного здійснення третьою особою 1 будівельних робіт на об`єкті реконструкції без згоди усіх співвласників житлового будинку та земельної ділянки, було виготовлено будівельний паспорт, що дало третій особі 1 можливість продовжувати здійснювати реконструкцію об`єкта з порушенням вимог містобудівного законодавства.

Більше, ДІАМ України проігноровано законодавчо визначені функції щодо проведення перевірок відповідності виконання будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил та видачі обов`язкових до виконання приписів.

Наведені обставини в сукупності свідчать про неналежне виконання відповідачами вимог Закону № 3038 та допущення протиправної бездіяльності щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом № 3038, для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку третьою особою 1 задля відновлення порушених прав позивача.

Також, як вірно було зазначено судом першої інстанції, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 698 нагляд здійснюється посадовими особами ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Основними завданнями нагляду є, зокрема: виявлення, припинення та запобігання порушенню органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 698, із метою здійснення нагляду посадові особи ДІАМ, окрім іншого: мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Пунктами 14, 15 Порядку № 698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи ДІАМ.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, як вірно було установлено судом першої інстанції, ДІАМ України належним чином не здійснено державний архітектурно-будівельний нагляд.

За вказаних обставин та ураховуючи функціональні завдання і повноваження відповідачів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо допущення відповідачами протиправної бездіяльності щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 , в токож про те, що Державну інспекцію архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківську міську раду в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради необхідно зобов`язати у межах наданих повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за скаргами ОСОБА_1 в частині наявності порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) з двоповерховою прибудовою за адресою: будинок АДРЕСА_3 .

При цьому, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_2 та Державної інспекції архітектури та містобудування України доводи позицію суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Щодо всіх інших позовних вимог, які позивач просить задовольнити у своїй апеляційній скарзі, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх передчасність.

Так, підстави для їх задоволення відсутні оскільки, по-перше, фактично внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів, останні не здійснили усі заходи на усунення недоліків у процесі здійснення ОСОБА_2 реконструкції на спірному об`єкті; по-друге, судовим рішенням у справі № 357/562/19, яке набрало законної сили, встановлено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. При цьому, питання щодо можливості проведення перебудови спірного об`єкта та наявності технічної можливості виконання такої перебудови відповідно до будівельних норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, може бути порушене позивачем лише у разі доведеності факту порушення самочинною забудовою належних йому прав власника.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 22.01.2025.