Постанова

від 22.01.2025 по справі 320/1698/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1698/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Ганечко О.М., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-Вогнезахист" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року позивач - ТОВ "СМП-Вогнезахист" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, яким просив:

- визнати протиправними та скасування рішення від 19 жовтня 2022 року №7483044/38760116 та від 30 листопада 2022 року №67151/38760116/2 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 вересня 2022 року №22;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16 вересня 2022 року №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

23 березня 2023 року Київським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу, яку направлено в.о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Т.П. для вжиття заходів реагування, зокрема, але не виключно розгляду питання про притягнення заступника начальника відділу Головного управління ДПС у м. Києві Пушкарьової Т.М. до дисциплінарної відповідальності. Встановлено місячний строк для повідомлення Київського окружного адміністративного суду про прийняте рішення.

Не погоджуючись з окремою ухвалою, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу за відсутності законних підстав, передчасно, у зв`язку з неврахуванням всіх обставин справи.

Апелянт наголосив, що заступник начальника відділу ГУ ДПС у м. Києві 23 березня 2023 року перебуваючи у приміщенні суду мала вигляд, який відповідав загальноприйнятим вимогам пристойного і характеризувався строгістю та стриманістю, був нейтральних кольорів.

Додатково зазначив про те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та постійними ракетними обстрілами, зокрема міста Києва, для забезпечення можливості негайного реагування на сигнал повітряної тривоги та слідування до укриття, посадові особи змушені вдягати більш зручний одяг, ніж класична спідниця та взуття на підборах.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту окремої ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, останній дійшов висновку про те, що заступником начальника відділу ГУ ДПС у м. Києві Пушкарьовою Т.М. було вчинено дисциплінарний проступок у вигляді порушення правил етичної поведінки державного службовця, оскільки остання, як представник державного органу прибула до судової установи у непристойному, як для такого місця вигляді - джинсах.

Зазначена поведінка представника ГУДПС у м. Києві, на переконання суду першої інстанції, свідчить про зневажливе ставленні до суду, порушує Закон України "Про державну службу" та Загальні правила етичної поведінки державних службовців.

Колегія суддів не може погодитись з доводами суду першої інстанції, викладеними окремій ухвалі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч. 1).

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч. 2).

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч. 3).

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 4).

Отже Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено підстави та порядок прийняття судом окремих ухвал по справах, що ним розглядаються.

Зі змісту ст. 249 КАС України вбачається, що окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників і може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.

Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, Законом України "Про державну службу" не встановлено вимог до стилю одягу державного службовця.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року №158 одяг державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування повинен бути офіційно-ділового стилю і відповідати загальноприйнятим вимогам пристойності.

Як зазначено вище, підставою для прийняття окремої ухвали Київським окружним адміністративним судом слугувало те, представник ГУ ДПС у м. Києві Пушкарьова Т.М. прибула у судове засідання 23 березня 2023 року у непристойному вигляді, а саме у джинсах, що на переконання суду першої інстанції свідчить про вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил етичної поведінки державного службовця.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду установлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення які слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №640/5273/21, від 14 вересня 2023 року у справі №420/822/21.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, прибуття представника державного органу 23 березня 2023 року (під час дії воєнного стану) в судове засідання в джинах, не може свідчити про зневажливе ставлення до суду та слугувати підставою для постановлення окремої ухвали.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 249, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді О.М. Ганечко

Є.В. Чаку