Рішення

від 28.12.2007 по справі 8/522-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/522-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД         КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16                                                     т. 230-31-77

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2007 р.                                                                    Справа №8/522-07

За позовом Приватного підприємства „РІКСА”, м. Біла Церква        

до відповідача Спільного учбово-виробничого підприємства інвалідів „Інавтоцентр”, м. Біла Церква  

про визнання права власності,

        Суддя                    Чорна Л.В.

          Представники:

від позивача: Мочинський А.Р.  довір. б/н від 10.12.2007р. –представник;

             Дудник А.В. –довір. б/н від 10.12.2007р. –представник;  

від відповідача: не з‘явився.

       Суть спору:

Позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлові будівлі,  а саме: літера „А” –адміністративно-виробниче приміщення з комунікаціями загальною площею 256,6м2, літера „Б” –убиральня загальною площею 6м2, за адресою: м. Біла Церква, вул. Томилівська, 50Б, та зобов‘язати відповідача зареєструвати право власності.   

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач позов визнає повністю.     

          Позов підлягає задоволенню.    

судом встановлено:

          30 грудня 2002р. між приватним підприємством „РІКСА” (позивач) та спільним учбово-виробничим підприємством інвалідів „Інавтоцентр” (відповідач) укладено договір оренди з правом викупу, згідно умов якого відповідач передав позивачу адміністративно виробниче приміщення з комунікаціями.

          Згідно п. 2.2. договору, розмір плати за рік становить 66728грн. 34коп.

          Згідно п. 3.8. договору, АВП з комунікаціями переходить у власність Орендаря, якщо вніс повну орендну плату. Платіжними дорученнями №1 від 15.01.2003р., №19 від 17.02.2003р., №20 від 24.02.2003р., №48 від 09.04.2003р., №35 від 20.03.2003р., №71 від 30.05.2003р., №88 від 26.06.2003р., №108 від 28.07.2003р., №136 від 29.08.2003р., №200 від 17.12.2003р., №159 від 07.10.2003р., №186 від 25.11.2003р., №8 від 23.01.2004р., №30 від 25.02.2004р.   

          10.02.2003р. сторонами підписано доповнення до договору, а саме: доповнити в пункт 2.3 договору, орендар зобов‘язується своєчасно виконувати орендні платежі згідно порядку розрахунку по даним йому рахункам Орендодавця а також сплати 2500грн. з ПДВ за рекламні послуги по продажу АВП з комунікаціями на рахунок Орендодавця.

          Строк оренди з 01.01.2003р. по 31.12.203р. –п. 3.7 договору. Договір пролонговано до 01.04.2004р.   

          Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          01.04.2004р. актом  прийому-передачі відповідач передав позивачу майно повністю відповідно до умов Договору, зауважень до якості та кількості не має.    

          Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №95 від 29.03.2000р. „Про дозвіл на будівництво підприємствам, організаціям і громадянам міста” дозволено відповідачу будівництво по вул. Томилівській на власній території та частково за рахунок земельної ділянки приватного підприємства „Іскра”, на що є його згода.    

13 січня 2004р. між Білоцерківською міською радою та відповідачем укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно умов якого відповідачу передано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,2196га, за адресою: вул. Томилівська, 50б, строком на 5 років.

26 січня 2007р. внесено зміни до договору оренди землі щодо розміру орендної плати – угода про зміну договору оренди землі.   

На протязі останнього року позивач самочинно, відповідно до наданої відповідачем проектно-кошторисної документації провів поліпшення спірного об‘єкта. Поліпшення були зроблені за власний рахунок позивача.         

Відповідно до п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.  

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

          Відповідно до п. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив :

Визнати право власності за приватним підприємством „РІКСА” (код 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 28, к. 40, код ЄДРПОУ 31781213) на нежитлові будівлі, а саме: літера „А” –адміністративно-виробниче приміщення з комунікаціями, загальною площею 256,6м2, літера „Б” –убиральня, загальною площею 6м2, за адресою: м. Біла Церква, вул. Томилівська, 50 Б.

Зобов‘язати Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації (09100, Київська область, м. Біла Церква, Торгова площа, 5) зареєструвати право власності на нежитлові будівлі, а саме: літера „А” –адміністративно-виробниче приміщення з комунікаціями, загальною площею 256,6м2, літера „Б” –убиральня, загальною площею 6м2, за адресою: м. Біла Церква, вул. Томилівська, 50 Б.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л.В.