Постанова

від 23.01.2025 по справі 240/8215/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8215/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

23 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод" про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 230249,01 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод", що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не здійснено усіх заходів для погашення податкового боргу, не дотримано процедури стягнення такого боргу.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.08.2024 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.

За відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 230249,01 грн, у тому числі: з орендної плати з юридичних осіб у сумі 205530,64 грн і з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 24718,37 грн.

14.07.2023 В.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу ТОВ "Олевський фарфоровий завод".

Для погашення податкового боргу контролюючим органом направлялися платіжні інструкції в банківські установи, однак вони повернулися через відсутність коштів на рахунках.

Майно відповідача передано у податкову заставу згідно з актом опису майна №769 від 12.09.2023 на підставі рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 28.08.2023 № 2829/06-30-13-06.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформаційними витягами з реєстру від 19.02.2024.

З огляду на невиконання ТОВ "Олевський фарфоровий завод" у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкової заборгованості у сумі 230249,01 грн, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 205530,64 грн і з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 24718,37 грн. Враховуючи, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати податків в порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України наявні підстави для надання дозволу Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 230249,01 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод", що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.2, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункт 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ю" від 05.04.2023 № 0003184-1306-0630, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією корінця податкової вимоги.

14.07.2023 В.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод".

Для погашення податкового боргу контролюючим органом направлялися платіжні інструкції в банківські установи, однак вони повернулися через відсутність коштів на рахунках.

Внаслідок виставлення контролюючим органом платіжних інструкцій банківським установам, у яких відповідачем відкриті рахунки, податковий борг не погашено.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, майно відповідача передано у податкову заставу згідно з актом опису майна №769 від 12.09.2023 на підставі рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 28.08.2023 № 2829/06-30-13-06.

Передача майна в податкову заставу відповідачем не оскаржувалася, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформаційними витягами з реєстру від 19.02.2024.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначені законом, податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку, у зв`язку із чим наявні підстави для надання дозволу Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 230249,01 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод", що перебуває у податковій заставі.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевський фарфоровий завод" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.