Постанова від 23.01.2025 по справі 560/7902/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7902/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

23 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, треті особи - Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради, треті особи - Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання протиправним та скасування рішення від 02.05.2024 №53 "Про внесення змін до Плану формування мережі закладів загальної середньої освіти Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2027 роки, затвердженого рішення позачергової двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради від 24.05.2023 №2".

29 липня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницької міської ради від 24.05.2023 №2 затверджений План формування мережі закладів загальної середньої освіти Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2027 роки.

Рішенням від 02.05.2024 №53 "Про внесення змін до Плану формування мережі закладів загальної середньої освіти Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2027 роки, затвердженого рішення позачергової двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради від 24.05.2023 №2" Хмельницька міська рада внесла зміни до Плану формування мережі закладів загальної середньої освіти Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2027 роки, припинивши набір учнів у десяті класи на 2024/2025 навчальний рік та змінивши тип спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького на гімназію зі структурним підрозділом "Початкова школа".

Позивачка як мешканка громади, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулась до суду з позовом про його скасування.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, абз. 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.01.2020 №463-IX "Про повну загальну середню освіту" (Закон №463-IX) засновником закладу загальної середньої освіти є орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Відповідно до ст. 32 Закону №463-IX рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства. Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Згідно п. п. 11-13 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" (Порядок №996), проведення консультацій з громадськістю щодо проєктів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проєкти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг; стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності; передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства; стосуються присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій; стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік), здійснюються у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю.

Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення публічних заходів: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю; Інтернет-конференцій, відеоконференцій. Додатково у рамках публічного громадського обговорення можуть проводитися засідання громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при органах виконавчої влади.

Відповідно до п. 16 Порядку №996 електронні консультації з громадськістю проводяться у підрубриці "Електронні консультації з громадськістю" рубрики "Консультації з громадськістю" офіційного веб-сайту органу виконавчої влади.

Згідно п. 17 Порядку №996 під час проведення електронних консультацій з громадськістю орган виконавчої влади оприлюднює на своєму офіційному вебсайті та на урядовому вебсайті "Громадянське суспільство і влада" інформаційне повідомлення про проведення електронних консультацій, текст проєкту акта, винесеного на обговорення. В інформаційному повідомленні про проведення електронних консультацій з громадськістю зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить електронні консультації з громадськістю; назва проєкту акта або стислий зміст пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя, винесеної на обговорення; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія рішення, яке планується прийняти за результатами електронних консультацій з громадськістю; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; електронна адреса, строк і форма подання пропозицій та зауважень; номер телефону, за яким надаються консультації з питання, що винесено на обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Таким чином, обов`язковим є врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення оскаржуваного рішення, з метою врахування інтересів територіальної громади.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 13.05.2020 у справі №324/1296/16-а, від 30.12.2020 у справі №2140/1580/18, від 02.02.2021 у справі №620/3135/19.

При цьому, за змістом Постанови №996 консультації з громадськістю можуть проводитися у різних формах, зокрема у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій або вивчення громадської думки, проведення громадського обговорення може здійснюватися шляхом організації конференцій, форумів, зустрічей, проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи тощо.

Також, у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №387/168/17(2-а/387/8/17), від 30.11.2021 у справі №290/791/16-а та від 27.01.2023 у справі №300/5730/21 висловлений висновок про те, що опублікування проєкту відповідного рішення, пояснювальної записки до нього, проведення інформаційну-роз`яснювальної роботи з педагогічним колективом та батьківською громадськістю, розгляд та надання відповідей на звернення окремих батьків, а також проведення зустрічей з батьками є допустимою формою консультації з громадськістю.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" проєкт оскаржуваного рішення був оприлюднений на сайті Хмельницької міської ради 28.03.2024, тобто більше ніж за місяць до прийняття рішення і зацікавлені особи мали змогу висловити думку з приводу зазначеного рішення, що і було зроблено позивачкою та іншими батьками.

При цьому, на всі звернення щодо непогодження з оприлюдненим проєктом рішення надані відповіді із обґрунтуванням необхідності прийняття такого рішення з посиланням на норми чинного законодавства.

Крім того, 02.04.2024 адміністрацією Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького за участю представників Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради відбулася зустріч з батьками учнів цього навчального закладу, на якій була проведена інформаційно-роз`яснювальна робота про підстави, причини та наслідків прийняття рішення про зміну типу школи.

Також, 05.04.2024 відбулася зустріч представників Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради з адміністрацією та педагогічним колективом Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького щодо обговорення питання трансформації закладів освіти у зв`язку із прийняттям Закону України "Про повну загальну середню освіту".

26.04.2024 відбулась зустріч із педагогами, на якій заступник міського голови надав пояснення щодо необхідності проведення зміни типу Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького.

Вказане вище свідчить про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення Хмельницька міська рада відповідно до вимог законодавства провела громадське обговорення проєкту рішення.

При цьому, висловлена в ході обговорення незгода окремих жителів громади з проєктом рішенням не може бути підставою для його відхилення або подальшого скасування.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 32 Закону №463-IX мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені цим Законом, положенням про ліцей та ліцензійними умовами, у тому числі щодо: функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів); функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом; забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством; створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства; підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством; забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством; забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні; забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України; відповідності іншим вимогам, визначеним законодавством.

Відтак, доступність повної загальної середньої освіти як складова конституційного права на освіту забезпечується зокрема територіальною доступністю, яка полягає у створенні достатньо розгалуженої мережі закладів повної загальної середньої освіти, виходячи з соціально-економічної та демографічної ситуації, та з врахуванням культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади, яка дає можливість учням продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні.

Разом з тим, засновник повинен враховувати свої фінансові, кадрові та інші ресурси, а також наявну матеріально-технічну базу, оскільки різні типи закладів мають відповідати різним ліцензійним умовам. Зокрема, діяльність ліцею неможлива без дотримання таких обов`язкових умов, як: функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів); забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством.

Таким чином, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Так, реформа в освітній галузі розпочалася в 2017 році з набуттям чинності Закону України "Про освіту", нормами якого установлено переоформлення установчих документів закладів освіти з метою їх приведення у відповідність з Законом протягом п`яти років та визначено терміни переходу на навчання за програма дванадцятирічної освіти кожного рівня загальної середньої освіти.

Остаточне приведення мережі та системи освіти в кожній територіальній громаді та відповідне приведення статутів до норм Закону України "Про повну загальну середню освіту" має завершитись до 1 вересня 2027 року, відповідно до вимог зазначеного Закону.

Процес поступового закриття десятих класів в ряді закладів та проведення їх перепрофілювання має забезпечити раціональне та ефективне використання фінансових ресурсів в інтересах територіальної громади, особливо в умовах режиму воєнного стану, що підтверджує поступовість та неупередженість у відношенні до учасників освітнього процесу і зумовлений виключно вимогами законодавства.

Так, із змісту листа Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради від 07.06.2024 №1771/01-18 встановлено, що профільну середню освіту діти мікрорайону "Ракове" можуть здобути в інших закладах загальної середньої освіти: "Ліцей №8 Хмельницької міської ради", "Ліцей №9 Хмельницької міської ради" та Хмельницький спортивний ліцей. З інформації, наведеної у додатку до вказаного листа вбачається, що в результаті реформування закладів середньої освіти на території міста Хмельницького буде діяти 18 ліцеїв, у яких до цього часу проводиться набір до десятих класів і є в наявності достатня кількість вільних місць, яка забезпечить потребу мешканців міста у здобутті профільної середньої освіти.

Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради також зазначив, що кількість учнів, які виявляють бажання здобувати освіту на профільному рівні постійно зменшується. Відповідно до аналізу мережі у Спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького за останні 3 роки фактична наповнюваність класів менша за максимально допустиму норму, що становить 30 учнів, на 10,5% по десятих класах та 23,8% по одинадцятих класах.

Також, зменшується кількість дітей дошкільного віку як по мікрорайону "Ракове", так і по місту загалом, що в подальшому призведе до зменшення кількості перших класів, які будуть з них, а відповідно, зменшиться і кількість десятих-дванадцятих класів. У 2022/2023 навчальному році у перших класах навчалося 4122 учні, у 2023/2024 навчальному році - 3714 учні, станом на 03.06.2024 до перших класів зараховані 3300 учнів.

В свою чергу, одним із факторів, які найбільше впливають на процес формування мережі закладів старшої профільної школи, є проєктна потужність закладів. Проєктна потужність комунального закладу середньої освіти "Ліцей №9 Хмельницької міської ради" становить 590 місць, у зв`язку з чим цей заклад найкраще забезпечить умови для створення ліцею, оскільки охопить лише десяті-дванадцяті класи.

При цьому, проєктна потужність Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького становить 1176 місць, що дасть змогу розмістити більшу кількість класів, тобто на базі цього закладу доцільніше змінити тип на гімназію із структурним підрозділом "Початкова школа".

Крім того, чинне законодавство України, зокрема абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" регламентує формування мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а ч. 1 ст. 13 Закону України "Про освіту" - створення і утримання мережі закладів освіти для забезпечення права дітей здобувати початкову і базову середню освіту в закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи, а профільну освіту у закладі відповідного рівня.

За таких обставин, на території міста Хмельницького перепрофільовані у ліцеї 18 закладів із 31, що надає можливість дітям та їх батькам обирати найбільш зручний заклад освіти для продовження навчання в десяті класі та повністю забезпечує потреби громади.

У мікрорайоні "Ракове" діють 2 ліцеї, які повністю забезпечують потреби мешканців мікрорайону у здобутті профільної освіти. Існування третього ліцею є економічно збитковим і здійснить надмірне навантаження на бюджет громади, тобто матиме негативні наслідки для всієї громади.

Таким чином, змінивши тип Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 м. Хмельницького на гімназію зі структурним підрозділом "Початкова школа", Хмельницька міська рада дотрималася принципу забезпечення територіальної доступності здобуття початкової та базової середньої освіти та забезпечила можливість учням міста продовжити здобуття повної загальної середньої освіти на відповідному рівні в розгалуженій мережі закладів.

Тобто, реорганізація закладу освіти не порушує принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей, що проживають на території відповідної громади, оскільки здійснена з метою створення безпечного освітнього середовища, концентрації та ефективного використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення єдиної системи виховної роботи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому відсутні підстави для його скасування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.