ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6245/24 пров. № А/857/28460/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача:Гінди О.М.,
суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань Березюка Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя: Рейті С.І., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся 30.09.2024 через представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов?язання вчинити певні дії, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01.11.2011 по 28.02.2018;
- зобов?язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військову частину НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніш виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01.11.2011 по 28.02.2018 - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44;
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01.03.2018 по 09.10.2021;
зобов?язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.10.2021 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород тa інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позивач не погоджуючись з цією ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що позовні вимоги у справі № 260/445/24 та позовні вимоги у справі № 260/6245/24 не містять тотожного предмету спірних правовідносин та посилається на постанову Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 380/14057/22 у якій зазначено, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
Відповідач, 27.12.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити повністю.
Представником позивача, 08.01.2025 ОСОБА_2 було поданоо заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача Курило Тимофій Петрович у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено що предметом цього адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/445/24 в частині невірного обрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 09.10.2021.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що певні розбіжності у формулюванні підстав позову, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом. Відтак спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 260/445/24.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
При цьому, різне формулювання позовних вимог у справах не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права.
Так, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Тобто, це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше.
Аналогічний правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі № 9901/433/18.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року:
визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова НОМЕР_3 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01.03.2018 року по 09.10.2021 року;
зобов?язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.10.2021 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року, позивачу відмовлено у відкритті провадження з підстав встановлених частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відмовляючи у відкритті провадження у справі № 260/6245/24, Закарпатський окружний адміністративний суд у рішенні від 07.10.2024, виходив з того, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/445/24 в частині невірного обрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 09.10.2021.
Таким чином, спір щодо нарахування та виплати індексації-різниці (передбаченої приписами абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078) грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.10.2021 вже вирішений судом у справі № 260/445/24.
Окрім цього суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов?язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду, визначена у постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі № 820/4261/18 та від 02.11.2021 у справі № 620/1528/19.
Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не на звернення до суду з новим адміністративним позовом.
З огляду на викладене та аналізу рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, яке набрало законної сили 20.06.2024, та позовних вимог які зазначені позивачем у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття провадження в цій адміністративній справі, оскільки спір у справі № 260/6245/24 виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що вже був предметом розгляду суду у справі № 260/445/24.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат на користь позивача не має.
Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі № 260/6245/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 23.01.25
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124647447 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні