Ухвала

від 23.01.2025 по справі 160/13998/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №160/13998/24

адміністративне провадження № К/990/1948/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі №160/13998/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року включно відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - порядок №1078);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому щомісячну-фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року включно в сумі 162 896,58 грн відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 порядку № 1078, з врахуванням податків, зборів та інших платежів;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених сум грошового забезпечення та його індексації за час затримки виплат, а саме за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року на загальну суму 41 789,71 грн;

- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні на його користь за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року включно відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну-фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року включно в сумі 162 896,58 грн відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з врахуванням податків, зборів та інших платежів.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених сум грошового забезпечення та його індексації за час затримки виплат, а саме за період з 18 вересня 2017 року по 17 вересня 2021 року на загальну суму 41 789,71 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 160/13998/24 повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року суд виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги відповідача оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, оскільки згідно ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала, що у відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням викладеного у відкритті касаційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року слід відмовити.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року суд виходить із такого.

Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 160/13998/24 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, скаржнику запропоновано надати документ про доплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 грудня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

На адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 160/13998/24 повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду 22 листопада 2024 року.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі №160/13998/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді А. Г. Загороднюк

М. В. Білак