Ухвала

від 23.01.2025 по справі 320/2138/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

Київ

справа № 320/2138/24

адміністративне провадження № К/990/2061/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 320/2138/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), подана безпосередньо до суду і залишена в «Скрині» 15.01.2025.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, а наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Верховний Суд звернув увагу, що у поданій касаційній скарзі на її початку міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а в подальшому викладено позицію ГУ ДПС у спірних правовідносинах. Зі змісту доводів касаційної скарги неможливо було з`ясувати, яку саме норму матеріального права суди застосували неправильно, висновку щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом. Крім того, суд зазначив, що доводи касаційної скарги не містять взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Звернув увагу Верховний Суд і на те, що суди під час вирішення справи врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21. Обґрунтування незастосовності цих висновків Верховного Суду касаційна скарга не містила, що дало суду підстави вважати формальним посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Ухвалою від 09.01.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув з підстав не усунення недоліків касаційної скарги.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої редакції уточненої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише прибрав цитування пункту 2 розділу 2 Положення №13.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги у вдруге поданій на її початку міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а в подальшому викладено позицію ГУ ДПС у спірних правовідносинах. Зі змісту доводів касаційної скарги неможливо з`ясувати, яку саме норму матеріального права суди застосували неправильно, висновку щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом. Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що суди під час вирішення справи врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21. Обґрунтування незастосовності цих висновків Верховного Суду вдруге подана касаційна скарга так і не містить.

Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення про задоволення позову і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 320/2138/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон