Ухвала

від 23.01.2025 по справі 990/24/25

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №990/24/25

адміністративне провадження №П/990/24/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І., Уханенка С.А.

перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій/бездіяльності відповідачів такими, що порушують статті 3, 8, 22, 49 Конституції України, внаслідок чого обмежується доступ до медицини, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 20 січня 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Держави України в особі Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій/бездіяльності відповідачів такими, що порушують статті 3, 8, 22, 49 Конституції України, внаслідок чого обмежується доступ до медицини, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року для розгляду справи №990/24/25 (провадження №П/990/24/25) визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонська В.Е., Смокович М.І., Уханенко С.А.

За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, Суд керується таким.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 3 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно із яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

За пунктом 5 частини першої статті 4 КАС України адміністративне судочинство розуміють як діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

У главі 2 розділу I «Загальні положення» КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовано предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (частина перша статті 266 КАС України).

Отже, нормами КАС України встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а також суб`єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у таких справах.

Інші категорії адміністративних справ, у тому числі з вимогами до інших суб`єктів владних повноважень, які не зазначені у частині четвертій статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.

Згідно із частинами першою та другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Положенням наведеної процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас у статті 172 КАС України встановлено заборони об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їхнього розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).

Поряд із тим закон установлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС України).

Нормами КАС України імперативно врегульовано підсудність адміністративних справ із визначенням категорій справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, які хоч і пов`язані між собою, але їхній розгляд віднесено до підсудності іншого адміністративного суду як суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Як випливає зі змісту поданої позовної заяви, ОСОБА_1 об`єднав кілька вимог до різних відповідачів. Зокрема, одні з цих вимог заявлені ОСОБА_1 до Верховної Ради України та Президента України, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а інші вимоги - до Міністерства охорони здоров`я України, які не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Оскільки позивач об`єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена підсудність різним судам, а правових підстав для їхнього роз`єднання в окремі провадження, щоб після роз`єднання Верховний Суд як суд першої інстанції міг розглядати в іншому (самостійному) провадженні позовні вимоги до Міністерства охорони здоров`я України, немає, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.

Аналогічну позицію щодо застосування норми пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України Велика Палата Верховного Суду викладала неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2024 року в справі №990/198/24, від 05 грудня 2024 року в справі №990/308/24.

З огляду на встановлені КАС України процесуальні обмеження на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся позивач, повернення його позовної заяви обумовлено вимогою норм процесуального права щодо розгляду справи належним судом.

Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до суду.

Керуючись статтями 22, 169, 171, 172, 243, 248, 256, 295 КАС України, Суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій/бездіяльності відповідачів такими, що порушують статті 3, 8, 22, 49 Конституції України, внаслідок чого обмежується доступ до медицини, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: В. Е. Мацедонська

Ж. М. Мельник-Томенко

М. І. Смокович

С. А. Уханенко