Ухвала

від 22.01.2025 по справі 990/413/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2025 року

м. Київ

справа №990/413/24

адміністративне провадження №П/990/413/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., Дашутіна І.В., Хохуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.

учасники судового процесу:

позивач - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представник відповідача - Предоляк Н. Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 у справі № 990/413/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: вул. Генерала Шаповалова, 9, м. Київ, 03110; далі - відповідач, ВККС), направлена через підсистему «Електронний суд» 30 грудня 2024 року.

Ухвалою від 03 січня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження у цій справі, постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін колегією суддів у складі п`яти суддів. Встановив учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи, витребував у ВККС докази.

20 січня 2025 року від ВККС надійшли витребувані судом докази, а 21 січня 2025 року - відзив на позовну заяву.

22 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло три заяви подібного змісту. Позивач просить: залишити без розгляду Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відзив від 21.01.2025 на позовну заяву з доданими до нього документами та вирішувати справу за наявними матеріалами; визнати обставину, що позивач не використовував мобільний телефон під час складання іспиту, доведеною та розглянути справу за наявними в ній доказами.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги зазначених заяв з підстав, викладених в них. Повідомив, що перші дві заяви (вх. №П/990/413/24-Д4, №П/990/413/24-Д5) містили технічні помилки, а тому просив розглянути лише третю заяву (вх. №П/990/413/24-Д6).

Позиція ОСОБА_1 полягає в тому, що ухвалу про відкриття провадження у справі ВККС отримала 03 січня 2025 року, а тому останнім днем для подання відзиву було 20 січня 2025 року. Однак, відзив подано через підсистему «Електронний суд» лише 21 січня 2025 року, тобто, з пропуском строку, встановленого законом і судом. Крім того, строк для подання доказів також закінчився 17 січня 2025 року, але повідомлення про неможливість подання витребуваних судом доказів в установлений строк відповідач не подав. Зазначене, на переконання позивача, є підставою для залишення відзиву на позов без розгляду. Водночас суд має визнати ту обставину, що позивач не використовував мобільний телефон під час складання іспиту, доведеною і розглядати справу за наявними в ній доказами.

Представник ВККС проти задоволення вимог цієї заяви заперечував. Посилався на те, що фактично, ухвалу Верховного Суду від 03 січня 2025 року було отримано 06 січня 2025 року (в понеділок), адже така ухвала надійшла в електронний кабінет о 18:56, в той час як робочий день 03 січня 2025 року (п`ятниця) закінчився о 15:45. Звертав увагу, що 20 січня 2025 року виникли технічні складнощі з поданням відзиву через «Електронний суд», у зв`язку з чим відзив подано 21 січня 2025 року. Водночас просив врахувати, що витребувані судом документи були надані безпосередньо до суду 20 січня 2025 року. Просив поновити строк на подання відзиву на позов, а у задоволенні заяви позивача відмовити.

Вирішуючи подану позивачем заяву, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 8 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій з-поміж іншого зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ухвалі від 03 січня 2025 року Верховний Суд встановив для відповідача такі строки: для подання витребуваних доказів - протягом двох тижнів з дня отримання копії цієї ухвали суду; для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

За змістом частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Статтею 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, електронної, сформованої Верховним Судом, ухвала Верховного Суду надіслана в Електронні кабінети сторін 03 січня 2025 року (п`ятниця) до 17 години, однак, доставлена о 18:56.

Відповідно, днем вручення цієї ухвали суду є 03 січня 2025 року. Строк для подання витребуваних доказів закінчився 17 січня 2025 року, а строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтується, - 20 січня 2025 року.

Як вже зазначалося, витребувані судом докази надійшли до суду 20 січня 2025 року. Відзив на позовну заяву надійшов 21 січня 2025 року, тобто, з пропуском строку встановленого судом.

Колегія суддів враховує усталену практику Верховного Суду про те, що під час вирішення питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Враховуючи, що ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена в Електронний кабінет ВККС у п`ятницю після закінчення робочого часу, а також короткий строк пропуску строку, повідомлення представником відповідача про обставини виникнення технічних проблем, що вплинули на оперативність, суд вважає, що пропуск строку на подання витребуваних доказів і відзиву в один день не можна вважати недобросовісним ставленням відповідача до виконання своїх процесуальних обов`язків, а тому знаходить підстави для поновлення відповідного строку.

Більш того, відповідно до частини п`ятої статті 121 КАС України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Отже, на переконання суду, незначний пропуск строку на подання доказів і відзиву не є співмірним з таким наслідком, як розгляд позовної заяви без урахування позиції ВККС у спірних правовідносинах та унеможливлення з`ясування всіх обставин у справі, що є складовою принципу офіційного з`ясування обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про залишення відзиву на позов без розгляду.

Керуючись статтями 120, 121, 248, 251, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення відзиву на позов без розгляду.

Поновити Вищій кваліфікаційній комісії суддів України строк на подання відзиву на позов та надання доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 січня 2025 року.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова І.В. Дашутін В.В. Хохуляк