Рішення

від 23.01.2025 по справі 357/10497/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10497/24

Провадження № 2/357/1597/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

10.06.2024 представник позивача звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 24.07.2024, мотивуючи тим, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , відповідачі за період з 01.10.2018 по 01.05.2024 мають заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30070,43 грн та в добровільному порядку зобов`язання щодо сплати коштів за надані послуги вони не виконують. Тому, просив у судовому порядку стягнути солідарно з відповідачів на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа» заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 30070,43 грн за період з 01.02.2017 по 01.09.2024; суму на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів у розмірі 2271,14 грн та три відсотки річних у розмірі 826,49 грн за період з 01.10.2018 по 23.02.2022 та судові витрати у справі в розмірі 3028,00 грн.

31.10.2024, після отримання відповідей щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів, судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

27.11.2024 представник позивача, за довіреністю у справі Зайченко Валентина Миколаївна, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за відсутності представника КП БМР «Білоцерківтепломережа», позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

03.12.2024 відповідачка - ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

03.12.2024 відповідач - ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

04.12.2024 відповідач - ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Встановлено, що згідно рішення Білоцерківської міської ради від 23.12.2005 року за №388 виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква є КП БМР «Білоцерківтепломережа» - позивач у справі. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановами: № 1392 від 09.11.2017, № 1738 від 10.12.2018 та № 2244 від 30.11.2020 установила тарифи з централізованого опалення, що надається КП БМР «Білоцерківтепломережа», яке є виконавцем вказаної послуги, для населення м. Біла Церква.

Згідно відомостей з Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (а.с. 35-40), відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 6), за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстроване право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 .

З розрахункового листа абонента по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 4), вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 рахується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30070,43 грн, яка утворилася за період з 01.10.2018 по 01.05.2024, оскільки у вказаний період кошти за надані послуги не сплачувалися.

З матеріалів справи (а.с.7), вбачається, що позивач, в порядку досудового врегулювання спору, направляв відповідачам претензію з вимогою щодо сплати заборгованості, однак, останні жодних дій щодо сплати боргу не вчинили.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017, виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 за № 2479-VI, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із ч.1 п.1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 за № 2479-VI, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

П.п. 1,2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, покладено обов`язок на індивідуального споживача щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та /або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1, ч.2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Отже, згідно вищенаведених правових норм обов`язком відповідачів, як співвласників житлового приміщення, є своєчасна оплата комунальних послуг, згідно затверджених в установленому порядку тарифів з дотриманням вимог законодавства, якими передбачено обов`язок сплачувати житлово-комунальні послуги у встановлені строки, а відповідачі допустили порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з них на користь позивача.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, що також зазначено у правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

З наданого позивачем розрахунку (а.с. 5) вбачається, що за період з 01.10.2018 по 23.02.2022 сума, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів становить 2271,14 грн, а 3% річних 826,49 грн.

В даному випадку, факт порушення відповідачами зобов`язань щодо своєчасної оплати коштів за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг підтверджується матеріалами справи, тому кошти, нараховані позивачем в порядку ст. 625 ЦК України мають бути сплачені відповідачами.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст. 142 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні суду вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при поданні позову.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду були понесені судові витрати у сумі 3028,00 грн, які документально підтверджені (а.с.1), то такі витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, в рівних частинах, а саме: з кожного по 1009,33 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідачі визнали позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору по 504,67 грн з кожного та повернення позивачу судового збору у розмірі 1514,00 грн.

Керуючись ст. 67,68,162 ЖК України, ст. 264, 319, 322, 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» № 2479-VI від 09.07.2010, ст. 4, 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 142, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ЄДРПОУ: 04654336, місцезнаходження: вулиця Мережна, будинок 3, місто Біла Церква, Київська область, 09109) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2018 по 01.05.2024 у розмірі 30070,43 грн; за період з 01.10.2018 по 23.02.2022 суму, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів у розмірі 2271,14 грн та 3% річних у розмірі 826,49 грн, всього 33168,06 грн (тридцять три тисячі сто шістдесят вісім гривень 06 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 504,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 504,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 504,67 грн.

Повернути Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» з державного бюджету судовий збір у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 23.01.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко