Постанова

від 09.08.2011 по справі 2а/1570/1568/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/1568/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

судді - Глуханчука О.В.,

судді - Колесниченка О.В.,

за участю секретаря Рачкова О.І.,

за участю сторін:

позивач ОСОБА_1

представник позивача - Маслов В.Г.

представник позивача - Бойко Г.В.

представник відповідачів - Бацеля В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Південної митниці про визнання дій протиправними, скасування акту та наказу про звільнення №44-к від 19.01.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та витрат на юридичну допомогу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Південної митниці про визнання дій протиправними, скасування акту та наказу про звільнення №44-к від 19.01.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та витрат на юридичну допомогу.

У судовому засіданні 22.06.2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив не розглядати позовні вимоги в частині скасування акту службового розслідування від 18.01.2011 року №1/11-2011 (а.с.69). Крім того, під час судового засідання 08.08.2011 року позивач надав заяву про стягнення з відповідача судових витрат на юридичну допомогу у розмірі 1400 грн. та клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в іншій частині позовні вимоги просив залишити без змін та задовольнити їх, зазначивши, що він працював в митних органах України з 1998 року, з 22.10.2010 року - на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Роздільна Південної митниці. З займаної посади його звільнено наказом ДМСУ № 44-к від 19.01.2011 року за п.6 ч.1 ст.З0 Закону України Про державну службу. В обґрунтування позовних вимог щодо протиправності наказу про його звільнення позивач та його представники зазначили, що передбачені п.2.1 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України № 408 від 29.07.2002 року, підстави для проведення відносно нього службового розслідування були відсутні. При цьому службове розслідування було проведено суб`єктивно та однобічно, без детального вивчення всіх обставин справи, без встановлення наявності факту самого порушення. Так, відповідно до графіку роботи особового складу відділу митного оформлення №2 митного поста Роздільнана січень 2011 року, позивач приступив до роботи з 09.00 години 05 січня 2011 року до 09.00 години 06 січня 2011 року. Згідно розподілу особового складу зміни по робочим місцям, ОСОБА_1 забезпечував безпосередньо напрямок роботи в приміщенні «Єдиного офісу`в адміністративному будинку. 18 січня 2011 року в ході службового розслідування позивача було повідомлено, що на камерах спостереженнях прикордонної служби у напрямку В`їзд в Українув ніч з 02 до 03 години 06 січня 2011 року було зафіксовано факт перетину державного кордону трьома транспортними засобами без здійснення митного оформлення, в зв`язку з чим ОСОБА_1 було звільнено за порушення присяги державного службовця. Проте, в адміністративному позові ОСОБА_1 зазначив, що по-перше, немає будь-яких підстав вважати, що відео файли, які зафіксували перетин державного кордону транспортними засобами, отримані з сертифікованого носія інформації, та саме в період з 02 до 03 години 06 січня 2011 року. По-друге, проведення митного оформлення безпосередньо на зеленому коридорі напрямку В`їзд в Україну не входило до службових обов`язків ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до процедури прикордонного та митного оформлення єдиним належним підтвердженням перетину транспортним засобом державного кордону України є відповідний контрольний талон. При проведенні службового розслідування не було встановлено, що посадовими особами прикордонної служби в зазначений період часу на три транспортні засоби оформлювались контрольні талони. Отже, позивач вважає, що службове розслідування відносно нього було проведено з порушенням встановленого порядку, а наказ про звільнення є протиправним. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та просив в позові відмовити, оскільки оскаржуваний наказ виданий на підставі висновків службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Південної митниці від 13.01.2011 року № 21, яким було встановлено незаконне переміщення транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок несумлінного виконання службових обов`язків посадових осіб, в тому числі позивача. Зазначене призвело до порушення позивачем вимог ст.40 МК України в частині пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів без проведення митного контролю, інших нормативно-правових актів з питань митної справи; п.п.2.1, 2.12, п.2.22 Посадової інструкції в частині додержання МК України та інших законів України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, що належить суб`єктам ЗЕД, юридичним особам та громадянам; вжиття заходів для забезпечення справляння в повному обсязі податків та зборів в установленому законодавством порядку. Зважав на необґрунтованість позовних вимог та правомірність оскаржуваного наказу (а.с.43-47, 92-96).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, свідка та представника відповідачів, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працював в митних органах України з 1998 року, а з 22.10.2010 року на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста „Роздільна Південної митниці (а.с. 22-27), тобто позивач проходив службу в Державній митній службі України, що згідно з положенням п.п.15 ч.1 ст.3 КАС України віднесено до поняття публічної служби, а тому спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних виплат, згідно ст.17,104 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

13.01.2011 року відповідно до наказу Південної митниці № 21призначено службове розслідування з метою встановлення винних посадових осіб Південної митниці та визначення ступеня їх персональної відповідальності, причетних до фактів порушення законодавства України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, які переміщувались в період з 05.01.2011 року по 06.01.2011 року через митний кордон України в пункті пропуску для автомобільного сполучення Кучурган-Первомайськ, за результатами якого складений акт № 1/11-2011 року від 18.01.2011 року (а.с.80-86).

Підставою для проведення розслідування став лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2011 року № 23/304, відповідно до якого встановлено, що за результатами опрацювання інформації, збереженої на камерах відеоспостереження, розташованих в пункті пропуску через державний кордон Кучурган-Первомайськ на напрямку в`їзд в Українув період часу з 02:00 год. до 03:00 год. 06.01.2011 року зафіксований факт перетину митного (державного) кордону України трьома малотоннажними автомобілями без проведення прикордонно-митного контролю.

Відповідно до акту службового розслідування, інформація з камер відеоспостереження щодо факту в`їзду на митну територію України у зазначений час трьох малотоннажних автомобілів знайшла своє підтвердження. Так, комісією встановлено, що перший автомобіль в`їхав у зону митного контролю по напрямку в`їзд в України на смугу зеленого коридоруо 02:32 год. 06.01.2011 року; другий автомобіль в`їхав у зону митного контролю по напрямку в`їзд в України на смугу зеленого коридоруо 02:41 год. 06.01.2011 року; третій автомобіль в`їхав у зону митного контролю по напрямку в`їзд в України на смугу зеленого коридору о 02:47 год. 06.01.2011 року. Огляд зазначених автомобілів не здійснювався. Контрольні талони на в`їзд в пункт пропуску зазначених малотоннажних транспортних засобів, передбачені Технологією прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України від 11.06.2008 року № 505/642, відсутні. Також комісією встановлено, що в порушення вказаної Технології зазначені транспортні засоби в`їжджали на територію України по смузі зеленого коридору.

Відповідно до висновків акту службового розслідування № 1/11-2011 від 18.01.2011 року ОСОБА_1 своїм несумлінним ставленням до виконання обов`язків державного службовця порушив вимоги ст.40 МК України в частині пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів без проведення митного контролю, інших нормативно-правових актів з питань митної справи, п.п.2.1, 2.12, 2.22 посадової інструкції інспектора (старшого інспектора) ВМО № 2 м/п Роздільна Південної митниці, затвердженої начальником Південної митниці 22.10.2010 року, ст.ст.5,17 Закону України Про державну службу.

На підставі результатів службового розслідування Державною митною службою України виданий наказ № 44-к від 19.01.2011 року По особовому складу митних органів(а.с.49-51), відповідно до якого, серед іншого, за порушення присяги Державного службовця припинено з 19.01.2011 року перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України Про державну службу.

Оцінюючи оскаржений наказ суб`єкта владних повноважень в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про незаконність виданого наказу №44-к від 19.01.2011 року в зазначеній частині, а тому позовні вимоги позивача про скасування наказу №44-к в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України Про державну службу, Законом України Про Дисциплінарний статут митної служби в Україні, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України Державної митної служби України № 505/642 від 11.06.2008 року Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, наказом Державної митної служби України № 918 від 13.08.2010 року, яким затверджена Інструкція про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, Наказом Південної митниці № 1138 від 31.12.2010 року Про режим роботи Південної митниці на 2011 рікз додатком, Наказом Південної митниці № 829 від 02.11.2010 року Про затвердження Положень про митний пост Роздільната його структурні підрозділи, наказом Південної митниці № 1014 від 09.12.2010 року Про затвердження Технологічних схем здійснення митного контролю та митного оформлення, посадовою інструкцією заступника начальника митного поста Роздільна, затвердженою начальником Південної митниці 22.10.2010 року.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державну службу державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держави. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України Про державну службупосадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Таким чином, служба на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Роздільна Південної митниці є державною службою, а ОСОБА_1 займаючи її, був державним службовцем.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державну службу, державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Згідно зі ст.10 вказаного Закону, основними обов`язками державних службовців є, зокрема: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

Відповідно до ст.17 цього Закону, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу, якою присягаються суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки.

Обсяг обов`язків позивача був зазначений в рапорті прийому-передачі чергування, який фактично є завданням керівника на період робочої зміни, з якого вбачається, що згідно з розподілом особового складу зміни в період чергування з 9.00 год. 05.01.2011 року до 09.00 год. 06.01.2011 року ОСОБА_1 було встановлено робоче місце контролю в «Єдиному офісі`зеленого та червоного коридорів в`їзд/виїзд на митному посту „Роздільна Південної митниці (а.с. 89).

Відповідно до розпорядження КМУ «Про організацію роботи органів, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України»№78-р від01.03.2007 року з метою оптимізації та покращення роботи державних контрольних служб у пунктах пропуску, скорочення часу оформлення товарів і транспортних засобів створено «Єдиний офіс». «Єдиний офіс`діє за принципом одночасного проведення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фіто санітарного, радіологічного та екологічного контролю.

Відповідно до п.2.6.9 Технологічної схеми митного контролю та митного оформлення, затвердженої наказом Південної митниці №1014 від 09.12.2010 року (далі ТС), особовий склад оперативної зміни поста діє у відповідності до своїх Посадових інструкції та функціональних обов`язків, а також цієї ТС (а.с. 74-79).

В судовому засіданні встановлено, що в ході виконання функцій контролю в режимі «Єдиного офісу`зеленого та червоного коридорів в`їзду/виїзду на митному посту, які були доручені позивачу старшим зміни відповідно до зазначеного розподілу, ОСОБА_1 , знаходячись в адміністративному приміщенні протягом всієї зміни, належним чином виконував свої посадові обов`язки та не допустив порушення службової дисципліни, вимог Митного Кодексу України, посадової інструкції інспектора ВМО №2 митного поста „Роздільна Південної митниці та ТС, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.

Відповідно до п.2.5.4 ТС, старший зміни або особа, що його заміщує, здійснює переміщення оперативного складу по робочих місцях в залежності від ситуації, яка склалася в зоні митного контролю з фіксацією таких змін в розстановці ввірених працівників у Журналі розподілу обов`язків.

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що протягом чергування зміни в період з 9.00 год. 05.01.2011 року до 09.00 год. 06.01.2011 року ОСОБА_1 не переміщувався на інше робоче місце і на нього не було покладено виконання будь-яких функцій на інших робочих місцях митного поста „Роздільна Південної митниці, в тому числі і на ділянці контролю в`їзду транспортних засобів на територію України по смузі «зеленого коридору», на якій виконували функції контролю інші працівники, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що під час чергування позивачу не доручалося виконання будь яких інших функцій, окрім контролю в режимі «Єдиного офісу`зеленого та червоного коридорів в`їзду/виїзду на митному посту „Роздільна Південної митниці, і відповідно він і не міг порушити службову дисципліну чи Присягу державного службовця при виконанні цих обов`язків.

Відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про державну службу однією з підстав припинення державної служби є відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Зі спірного наказу ДМСУ № 44-к від 19 січня 2011 року вбачається, що підставою для звільнення позивача стало неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, що є порушенням Присяги державного службовця.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом було безперечно встановлено, що під час чергування з 9.00 год. 05.01.2011 року до 09.00 год. 06.01.2011 року ОСОБА_1 не допускав порушення службової дисципліни, в тому числі у вигляді невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов`язків.

Також, не містять фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків акт службового розслідування від 18.01.2011 року та спірний наказ ДМСУ № 44-к від 19 січня 2011 року.

В ході розгляду справи представником відповідачів також не було надано доказів на підтвердження невиконання позивачем покладених на нього службових обов`язків чи вчинення ним вчинків, несумісних з перебуванням на державній службі.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що прийняте рішення про звільнення позивача не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, з порушенням права позивача на працю, у зв`язку з чим вимоги позивача про скасування наказу ДМСУ №44-к від 19 січня 2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи представника відповідачів про те, що позивач повинен був контролювати здійснення митного оформлення транспортних засобів на ділянці в`їзду на територію України безпосередньо на смузі «зеленого коридору`на митному посту суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що на ОСОБА_1 такі обов`язки не покладалися і тому він не повинен був їх виконувати.

Крім цього, зазначені доводи суперечать вимогам п.2. Дисциплінарного Статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року (далі ДС), відповідно до якого посадові особи митної служби особисто виконують покладені на них службові обов`язки, а делегування своїх обов`язків іншим посадовим особам митної служби, так само як і виконання службових обов`язків інших посадових осіб митної служби, у випадках, не передбачених цим Статутом, Митним кодексом України та іншими законами України, є порушенням службової дисципліни.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідачів на те, що позивач міг знати про встановлений зазначеним службовим розслідуванням факт пропуску на митну територію України вантажних транспортних засобів без їх митного оформлення, оскільки в ході розгляду справи відповідачами не було надано суду жодного доказу на підтвердження цього, а отже ці доводи фактично є припущеннями відповідачів, які у будь-якому випадку не можуть бути підставою для звільнення працівника.

Крім того, відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митні правилавстановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно з матеріалами перевірки прокуратури Одеської області у порядку ст.97 КПК України було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України щодо посадових осіб пункту пропуску Кучурган - Первомайськ митного поста Роздільна Південної митниці за ст. 364,365,367 КК України (лист прокуратури Одеської області №04/2/4-8207-11) (а.с.53).

Відповідачем також не надано доказів притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності осіб, які порушили митні правила в період з 09 годин 00 хвилин 05.01.2011 року до 09 годин 00 хвилин 06.01.2011 року під час роботи зміни № 2 ВМО №2 митного поста Роздільна, згідно з поясненнями такі особи не встановлені.

Доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача про те, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України Про державну службу не є дисциплінарним стягненням і не пов`язано з порушенням службової дисципліни, суд до уваги не приймає, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою застосовується за вчинені працівником порушення. Крім цього, з аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України Про державну службута п.п.1-4 ДС вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України. Таким чином порушення державним службовцем службової дисципліни є порушенням Присяги, і відповідно відсутність факту порушення службової дисципліни свідчить про відсутність факту порушення державним службовцем Присяги.

В судовому засіданні також встановлено, що на момент розгляду справи посада, яку займав до звільнення позивач, не скорочена та є вільною, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.

З урахуванням висновків суду про незаконність звільнення позивача, суд вважає також за необхідне задовольнити вимогу про поновлення його на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста „Роздільна Південної митниці, яку він займав до звільнення.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу чи різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.

На підставі зазначеної норми суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2011 року по день поновлення на роботі.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Приморської митниці щодо проведення службового розслідування в частині, що стосується позивача, оскільки відповідач діяв у спосіб та в межах своїх повноважень, а в ході розгляду справи така вимога не підтверджена належним обґрунтуванням.

Також на думку суду не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій ДМСУ в частині припинення державної служби позивача, оскільки право державного органу припиняти перебування особи на державній службі передбачено Законом України Про державну службу, і на думку суду реалізація цього права сама по собі не може вважатися протиправною. Разом з тим, в даному випадку незаконність припинення державної служби позивача та поновлення його прав в повному обсязі вирішується судом шляхом скасування спірного наказу та шляхом поновлення ОСОБА_1 на державній службі в митних органах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі зазначеної норми суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі в Державній митній службі України на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста „Роздільна Південної митниці та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Однак, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на його користь витрат на юридичну допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 191, 05 грн. з того, що відповідно до п.п.1.2 Граничних розмірів компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою КМУ від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якщо компенсація в адміністративних справах відповідно до закону сплачується за рахунок держави, граничний розмір витрат не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Із врахуванням зазначеного та на підставі матеріалів справи, суд вважає за можливе компенсувати позивачу витрати по оплаті правової допомоги при підготовці позовної заяви від 16.02.2011 року (1 день * 941грн. (розмір мінімальної заробітної плати на момент подання позову)* 0,05) та участі представника у судових засіданнях 08.06.2011 року, 22.06.2011 року та 08.08.2011 року (3 дні * 960 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на момент надання правової допомоги)* 0,05), а всього у розмірі 191,05 грн.

На підставі зазначеного суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з Державного бюджету України понесені ним витрати на юридичну допомогу в сумі 191,05 грн., які відповідно до ст.89 КАС України віднесені до судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

На підставі цієї норми суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 щодо здійснення судового нагляду за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Державної митної служби України та Південної митниці подати в строк до 26 серпня 2011 року звіт про виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Роздільна Південної митниці Державної служби України та в частині стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а в іншій частині у місячний строк з дня набрання постановою чинності.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ Державної митної служби України №44-к від 19 січня 2011 року "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Роздільна" Південної митниці.

Стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 січня 2011 року по день поновлення на роботі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на юридичну допомогу в розмірі 191, 05 грн.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Роздільна" Південної митниці та виплати середнього заробітку у межах стягнення за один місяць.

Зобов`язати Державну митну службу України та Південну митницю подати в строк до 26 серпня 2011 року звіт про виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Роздільна Південної митниці та в частині стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а в іншій частині у місячний строк з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Глуханчук О.В.

Суддя Колесниченко О.В.

09 серпня 2011 року