Рішення

від 22.01.2025 по справі 137/1735/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1735/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за правилами позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на все майно, яке належало спадкодавцю на час її відкриття.

Зазначає, що він є спадкоємцем за законом першої черги і прийняв спадщину після смерті матері та оформив право власності на частину спадкового майна, одержавши в Літинській державній нотаріальній конторі Вінницької області Свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 березня 2021 року на земельну ділянку площею 1,2957 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Але до складу спадкового майна входить ще й житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 і земельна ділянка площею 0,68 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 згідно рішення 10 сесії 22 скликання Малинівської сільської ради від 10.12.1997 року "Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок" була передана ОСОБА_3 (так у документі).

Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Крім того, земельна ділянка була виділена покійній ОСОБА_3 , що також унеможливлює оформити спадщину.

Тому позивач змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою та просить встановити факт належності правовстановлюючого документу та визнати за ним право власності на житловий будинок та на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Слободяник Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених у позові і просить їх задовольнити, оскільки її довіритель в нотаріальному порядку не може оформити спадщини.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти заявлених позовних вимог не заперечують..

Із показань свідків допитаних в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитаних в судовому засіданні встановлено, що вони знають покійну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок та на земельні ділянки.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.17) його матір`ю зазначена ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.18) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 15.02.2021 (а.с.19-20) судом встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №191 від 04.06.2024 (а.с.21) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , одиноко.

Відповідно до довідки Літинської державної нотаріальної контори Віннимцької обалсті за №150/02-14 від 21.02.2024 (а.с.22) ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.23) 28.09.2016 здійснено реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.24) ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку площею 1,2957 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області. Даний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.25).

Відповідно до листа Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №518/02-14 від 21.05.2024 (а.с.25) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до виписки з погосподарської книги за 2016-2020 р. (а.с.27) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була власником житлового будинку та земельної ділянки площю 0,77 га, що розташовані за адресою с. Балин Літинського (Вінницького) району Вінницької області.

Із копії книги "Власні імена людей" (а.с.28) ім`я " ОСОБА_6 " див. як "Ірина"

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с.29-31) зазначається технічна характеристика житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ВОР КП "ВООБТІ" за №92 від 18.09.2024 (а.с.32) згідно архівних даних підприємства реєстрація права власності станом на 31.12.2012 року, об`єкта нерухомого майна, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" не проводилась. Станом на 11.09.2024 року, технічна інвентаризація зазначеного вище об`єкта нерухомого майна комунальним підприємством "ВООБТІ" не проводилась. З 01.01.2013 року функції з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно покладені на органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.

Відповідно до рішення Малинівської сільської Ради народних депутатів 10 сесії 22 скликання від 10.12.1997 року (а.с.33) ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_2 - 0,68 га.

Рішенням Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області 30 сесії 6 скликання від 29.09.2015 року (а.с.34) в АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічної документації (а.с.35-38) встановлено (відновлено) межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 загальною площею 0,6800 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.39-41) внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0522484600:08:000:0245, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, яка розташована АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої становить 36318,00 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.42-44) внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0522484600:08:000:0249, для ведення особистого селянського господарства площею 0,4300 га, яка розташована АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої становить 36318,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються такі справи: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз`яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено факт, що рішення 10 сесії 22 скликання Малинівської сільської ради від 10.12.1997 року «Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок» видане на ім`я ОСОБА_3 (так у документі) належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положеньКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу Українивбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ч.1ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту нормстатті 120 Земельного кодексу Україниу їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положеньст.120 ЗК Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 ЗК Українислід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини позивач не може зареєструвати за собою право власності, а тому з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення, оскільки він є спадкоємцем і має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що рішення 10 сесії 22 скликання Малинівської сільської ради від 10.12.1997 року «Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок» видане на ім`я ОСОБА_3 (так у документі) належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на :

- житловий будинок з господарськими будівлями, позначений на плані літ. "А», загальною площею 25,8 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., який знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 ;

- на присадибну земельну ділянку, загальною площею 0,6800 га, в тому числі:

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, кадастровий номер 0522484600:08:000:0245;

- для ведення особистого селянського господарства площею 0,4300 га, кадастровий номер 0522484600:08:000:0249, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.