Рішення

від 12.01.2024 по справі 333/4553/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 332/4553/22

Провадження № 2/333/139/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Майсак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Пономаренка Олександра Олександровича до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2022 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Пономаренка О.О. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи даний позов позивач зазначає, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13.05.2008 було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. Відповідач з моменту розлучення взагалі не бачив сина і не дзвонив йому, уникає спілкування з ним. Аліменти, стягнуті примусово на утримання сина відповідач не сплачує, має заборгованість станом на 03.10.2022 року в розмірі 40 421 грн. 26 коп. Позивач 25.09.2010 року уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не виявляє ніяких спроб налагодити відносини з сином, не цікавиться його життям, не приймає участі у вихованні дитини. Вказані підстави вважає достатніми для позбавлення відповідача батьківських прав, також вважає, що таке позбавлення відповідатиме інтересам дитини.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 07.10.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відзив на позов не надходив.

Ухвалою суду від 24.11.2022 року до участі у справі в якості третьої особи залучено районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

23.02.2023 року до суду від районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району надійшов висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач та її представник - адвокат Пономаренко О.О. не з`явились, надали заяву, в якій просять позов задовольнити, підтримують усі пояснення надані протягом розгляду справи. У судовому засіданні 03.04.2023 року позивач позов підтримала, суду зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Вже в травні 2008 року шлюб було розірвано. З відповідача було стягнуто аліменти, проте останній їх не сплачував, має велику заборгованість. Майже після розлучення відповідач взагалі не бачив сина, не шукав з ним зустрічі, не вітав зі святами, тобто життям свого сина не цікавився. Через воєнний стан вона вимушена була відправити сина разом зі своєю матір`ю за кордон, наразі вона працює в м. Київ, щоб мати змогу забезпечувати сина.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив та відзиву на позов не подав, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів. Судом вжито достатньо заходів щодо належного та чисельного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, які б в разі добросовісного ставлення відповідача до своїх процесуальних обов`язків, дозволили б йому прийняти участь в судовому розгляді та висловити позицію.

Представник третьої особи - районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району у судове засідання не з`явилася, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань від останнього до суду не надходило.

Представник третьої особи - районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександірвському району надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила врахувати висновок при ухваленні рішення.

11.04.2023 року до суду надано письмові пояснення ОСОБА_3 , надані в нотаріальній конторі Катажина Кордос-Кула м. Ласк. У своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що його батько - ОСОБА_2 з ним не спілкується, не цікавиться його життям вже тривалий час, взагалі його не забезпечує матеріально. Аліменти не сплачує, тому він знаходиться на повному утриманні матері. На свята він йому навіть не дзвонив. Вважає, що позов його матері відносно позбавлення батька батьківських прав обґрунтованим, просить його задовольнити.

За клопотанням представника позивача судом у судовому засіданні 03.04.2023 року був допитаний свідок ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 надав суду наступні покази. Відповідач є його кумом, вони були друзями з дитинства. ОСОБА_2 уклав шлюб, у нього народився син ОСОБА_3 , проте відносини у нього з дружиною не склались, шлюб було розірвано. Після цього ОСОБА_2 не цікавився життям ОСОБА_3 , навіть не дзвонив йому, не працював, тому і не сплачував аліменти. Декілька разів вони зустрічались на вулиці, проте ОСОБА_2 був на підпитку, тому вони навіть не спілкувались. Вихованням ОСОБА_3 повністю займається позивач та її матір.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла 14 років.

Стаття 164 СК України чітко встановлює перелік підстав позбавлення батьків батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх або неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення дітей до батьків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла 18 років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення від виконання обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних, інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм маралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 року по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Жовтневим відділом РАЦС Запорізького МУЮ.

13.05.2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

25.09.2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя станом на 03.10.2022 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 40 421 грн. 26 коп.

Відповідно до інформації директора Запорізького технічного ліцею від 28.09.2022 року № 02.01-21/117 комунікацією та співпрацею щодо навчання учня 11-А класу ОСОБА_3 здійснюється з його матір`ю, ОСОБА_1 . Біологічний батько, ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні дитини, не проявляє зацікавленості у навчальних успіхах дитини, не відвідує батьківські збори.

На підставі досліджених судом письмових доказів встановлено, що травня 2008 року дитина проживає разом матір`ю, а відповідач ухиляється від будь-якої участі у його вихованні, не тільки не вживає заходів для утримання, лікування, навчання, організації побуту та дозвілля дитини, але й взагалі не цікавиться її життям, не спілкується з дитиною.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 14.02.2023 року, складений начальником та головним спеціалістом відділу по Олександрівському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, житло де проживає мати з дитиною складається з 3-х кімнат, коридору, кухні, ванної кімнати. В будинку є електро-водо-газо постачання в наявності меблі та вся побутова техніка для проживання родини. У дитини є окрема кімната, в якій є все необхідне для повноцінного розвитку дитини. Стосунки в родині добрі, доброзичливі.

Висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександірському району від 12.01.2023 року полягає у недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає такий висновок органу опіки та піклування необґрунтованим, у ньому не наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Відсутність думки відповідача стосовно сина ОСОБА_3 не є підставою для недоцільності позбавлення останнього батьківських прав. Окрім того, у справі наявна думка дитини відносно батька.

Таким чином, надані по справі докази вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов`язки, піклуватися про дитину та займатися її вихованням.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не приділяє належної уваги догляду та розвитку своєї дитини, не турбується про її життя та здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не створює необхідних умов для життя та розвитку, не виховує дитину у дусі поваги до Батьківщини, держави та суспільства, не забезпечує продуктами харчування, одягом та взуттям відповідно до сезону, не надає коштів на утримання дитини, практично самоусунувся від виконаня своїх батьківських обов`язків за відсутності будь-яких перешкод для їх виконання.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Суд вважає за доцільне, роз`яснити ОСОБА_2 положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

На момент ухвалення рішення ОСОБА_3 досяг повноліття, проте приписи СК та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття.

На це звернула увагу об`єднана палата Касаційного цивільного суду у справі № 185/9339/21, відступаючи від раніше зробленого висновку ВС. ОП КЦС зазначила, що, вочевидь, переважна кількість батьківських прав та обов`язків стосується дитини до досягнення нею повноліття. Проте й після досягнення дитиною повноліття правовий зв`язок між батьками та їхніми дітьми не припиняється, батьківські права продовжують існувати.

Досягаючи повноліття, особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/ матір`ю та сином/ дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються.

Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них.

Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання з боку повнолітніх сина/ дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому, та відповідатиме принципам розумності й справедливості.

Тож, ОП КЦС дійшла висновку, що існують підстави для відступлення від висновку, викладеного у постановах КЦС від 11.09.2019 року у справі № 219/3759/2014-ц, від 01.02.2023 року у справі № 761/6749/20 та від 04.10.2021 року у справі № 686/16902/20.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Позивачем зазначено, що остання понесла витрати на правничу допомогу, про що надала орієнтовний розрахунок на суму 7 500,00 грн., проте інших доказів надано не було, тому суд вважає за можливе дану вимогу не розглядати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165 СК України, Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Пономаренка Олександра Олександровича до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 січня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик