Ухвала

від 24.01.2025 по справі 438/2237/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/2237/24

Провадження № 2-о/442/213/2025

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я з а я в и б е з р у х у

"24" січня 2025 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, за участю заінтересованої особи Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області, -

в с т а н о в и л а :

23.01.2025 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області згідно ухвали Бориславського міського суду Львівської області від 24.12.2024 заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначення заявника опікуном над ним.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина 3 ст.294ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175, 177, 297 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Так, заява подана ОСОБА_1 , який зазначає, що особа, яку він просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його біологічним батьком.

При цьому, на підтвердження вказаної обставини заявник додає копію свідоцтва про хрещення ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 , де батьком записано " ОСОБА_4 ".

В той же час, відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №195 від 06.12.1997, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебували у шлюбі між собою згідно актового запису про укладення шлюбу №169 від 24.08.1985.

Отже, зі змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається, що особа, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна ОСОБА_2 перебуває в будь-яких родинних відносинах із заявником, чи являється членом його сім"ї.

Долучені до матеріалів заяви акти про спільне фактичне їхнє проживання не підтверджує їхні родинні відносини.

Таким чином, заявник ні фактично, ні юридично не визнаний членом сім`ї ОСОБА_2 , або представником органу опіки та піклування чи закладу з надання психіатричної допомоги.

Для осіб, які можуть виступати заявниками в окремому провадженні правосуб`єктність є спеціальною, оскільки визначається окремою статтею, розміщеною у відповідній главі Розділу IV Окреме провадження ЦПК. У зв`язку з цим, хоча особа, яка не входить до кола суб`єктів, зазначених у ч. 3 ст. 296 ЦПК, може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною особою, володіючи загальними цивільною процесуальною правоздатністю (ст. 46 ЦПК) та цивільною процесуальною дієздатністю (ст. 47 ЦПК), однак цивільні процесуальні правовідносини за її участі не можуть виникнути, оскільки вона не має правосуб`єктності заявника по такій категорії справ.

Наведене пов`язане з тим, що її дієздатність, яка є складовою правосуб`єктності, у такій ситуації має дефектність, обумовлену тим, що вона не відноситься до певної групи осіб, які наділяються правами та обов`язками заявників по таким категоріям справ. Отже, особа не має процесуальної дієздатності заявника.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

Проте, у заяві не вказано особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною.

При цьому, питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Також, для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання та про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу (ч. 1 ст. 299 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 293 ЦПК України у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.

Враховуючи положення вказаної норми, заява не містить і відомостей про адвоката особи стосовно якої розглядається справа, участь якого є обов`язковою.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 293 ЦПК України у разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Поряд з цим, як вказано вище, у вказаній заяві відсутні відомості щодо наявності чи відсутності адвоката в особи, стосовно якої розглядається справа, а також підстави не залучення йому адвоката.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна, з поміж іншого, містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

В порушення зазначеного, в заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету усіх учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає ЦПК України.

Заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Враховуючи вищевикладене, необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.

Також, в порушення вимог п. п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить:

зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з наведених норм вбачається, що заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою, з метою ефективного захисту своїх законних інтересів, зобов`язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

При такихобставинах данузаяву необхіднозалишити безруху,надавши заявникустрок дляусунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 297 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, за участю заінтересованої особи Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області - залишити без руху.

Запропонувати заявнику у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Роз`яснити заявнику, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Дата складення ухвали 24.01.2025.

Головуюча-суддя Курус Р.І.