Рішення

від 22.01.2025 по справі 472/1138/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1138/24

Провадження №2-о/472/15/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року с- ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Щербини О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.

В заяві заявник зазначила, що вона починаючи з 2020 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 . За час їхнього спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своє батьківство відносно ОСОБА_8 визнав в порядку ст. 126 СК України, проте визнати своє батьківство відносно їхнього з ним молодшого сина, останній не встиг, оскільки дитина народилася після смерті свого батька.

ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Марьєвка Суджанського району Курської області Російської федерації, несучі військову службу, виконуючи військовий обов`язок з захисту суверенітету та незалежності України.

Його смерть була зареєстрована 27 серпня 2024 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис за № 294.

ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією 29.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 члени його сім`ї, зокрема цивільна дружина та діти, отримали право на соціальний захист передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсію по втраті годувальника, право на спадкування, а також право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 року.

Для підтвердження наявних у неї, як жінки, з якою проживав загиблий однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та їхнього із загиблим ОСОБА_5 молодшого сина, який був зачатий за його життя та народжений після його смерті, всіх прав члена сім`ї загиблого військовослужбовця, вона вимушена звернутися до суду. Просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Березівка Березівського району Одеської області. Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Березівка Березівського району Одеської області, складеного Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 62, а саме в графі «Батько» вказати: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України», змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », по батькові, число, місяць та рік народження дитини - залишити без змін. Встановити факт її спільного проживання та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу починаючи з 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 25.10.2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 суду пояснила, що вона з 2020 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 . Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Своє батьківство він визнавав і відносно молодшого сина також, хоча останній народився після його смерті. ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 , несучи військову службу. У зв`язку з загибеллю ОСОБА_5 члени його сім`ї мають право на соціальний захист, а саме на пенсію по втраті годувальника, право на спадкування, а також право на отримання грошової допомоги. Тому вона змушена звернутися до суду та просить суд заяву задовольнити

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю з тих же підстав зазначених в заяві та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Веселинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, але до суду від начальника відділу Вікторії Латій надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та визнання заявлених заявником вимог. Крім того зазначила, що загиблий ОСОБА_5 є її сином. Він дійсно, починаючи з 2020 року проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 .. За час їх спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківство відносно якого її син визнав, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своє батьківство відносно ОСОБА_12 визнати не встиг, оскільки загинув за місяць до його народження. Вона визнає та підтверджує той факт, що ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу приблизно з 2020 року по день його загибелі, як подружжя та мали спільних дітей, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які в свою чергу є її онуками. Просить суд вимоги, заявлені ОСОБА_1 , задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та визнання заявлених заявником вимог. Крім того зазначив, що дійсно ОСОБА_1 та його син ОСОБА_5 , починаючи з 2020 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За час їх спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківство відносно якого її син визнав, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своє батьківство відносно ОСОБА_12 визнати не встиг, оскільки загинув за місяць до його народження. Він визнає та підтверджує той факт, що ОСОБА_1 та його син - ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як подружжя та мали спільних дітей. Просить суд вимоги, заявлені ОСОБА_1 , задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у заяві.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що заявника ОСОБА_16 вона знає, так як остання є її сусідкою в с. Зелене Вознесенського району. Коли почалася війна, ОСОБА_16 в 2022 році приїхала з м. Миколаєва проживати в село, а її співмешканець ОСОБА_5 був призваний на військову службу, але приїхав до неї через тиждень. Вони вважалися переселенцями, вона бачила як ОСОБА_17 приїздив начебто два рази у відпустку, у них був син ОСОБА_18 та ОСОБА_19 була вагітною. Останній визнавав своє батьківство відносно сина, та говорив їм по сусідству, що ОСОБА_19 його дружина.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що заявниця ОСОБА_16 спочатку проживала в м. Миколаєві, а потім приїхала в с. Кутузи Вознесенського району до своєї матері, а пізніше переїхала до с. Зелене Вознесенського району. Пізніше до неї приїхав її чоловік ОСОБА_5 .. В них був син ОСОБА_18 та вони чекали другу дитину, а після народження дитини мали розписатися.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 2020 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , вела з ним спільне господарство, що підтверджується фотознімками, показами свідків тавипискою з банківського рахунку про систематичне перерахування ОСОБА_5 коштів на рахунок заявниці.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_6 , в графі "батько" зазначено - « ОСОБА_5 » (а.с. 18).

З довідки № 33665-02/06-09-2024 від 30.09.2024 року, виданої старостою Зеленівського старостинського округу вбачається, що дійсно ОСОБА_5 проживав на території старостинського округу, а саме у с. Зелене, та стояв на обліку як внутрішньо переміщена особа з 22 квітня 2022 року. 20 жовтня 2022 року був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_11 до Лав ЗСУ (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер в селі Марьєвка Суджанського району Курської області Російська Федерація. Його смерть була зареєстрована 27 серпня 2024 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис за № 294, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 20 вересня 2024 року (а.с. 14).

13.08.2024 року заявник ОСОБА_1 , як член сім`ї, отримала сповіщення про те, що її чоловік «солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , навідник танкового відділення танкового взводу танкової роти в/ч НОМЕР_3 , призваний на військову службу за мобілізацією 29.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_11 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 в районі н.п. Марьєвка, Суджанського району, Курської області, Російської федерації» (а.с.15).

Через місяць після смерті ОСОБА_5 у заявниці народився ще один син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) 20 вересня 2024 року (а.с. 16).

Згідно Витягу № 00047090938 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, сформованого 20.09.2024 року Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_1 , а відомості про батька « ОСОБА_21 », записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме: запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записується за її вказівкою (а.с.17).

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 , члени його сім`ї, зокрема цивільна дружина та діти, отримали право на соціальний захист передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсію по втраті годувальника, право на спадкування, а також право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 р.

Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, окрім інших, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (ст. 130 СК України).

Таким чином, заява про встановлення факту батьківства може бути пред`явлена матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.

Згідно роз`яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (п. 1) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Крім цього, згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України (постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 та від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц).

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року № 3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сімою складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов`язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім`ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов`язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім`ї та розвиток дітей.

Тобто, первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім`ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов`язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17 роз`яснив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Таким чином, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 258, 259, 265, 268, 273, 293-294, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Березівка Березівського району Одеської області.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Березівка Березівського району Одеської області, складеного Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 62, а саме в графі «Батько» вказати: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України», змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », по батькові, число, місяць та рік народження дитини - залишити без змін.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (РНОКПП - НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу починаючи з 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Тустановський А.О.