Рішення

від 09.01.2025 по справі 577/3621/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/3621/24

Провадження № 2/577/41/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

в складі: головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря Олійник В.П.,

представника позивача Юсан І.О.,

представника відповідача Коваль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради, ТОВ «КП Флора», ТОВ ЖЕД «Південна» про усунення перешкод у користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Конотопської міської ради, ТОВ «КП Флора», ТОВ ЖЕД «Південна» про усунення перешкод у користуванні майном. Просить зобов`язати виконавчий комітет Конотопської міської ради усунути перешкоди у користуванні ним його нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу та усунення встановлених контейнерів для твердих побутових відходів, які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 на прибудинковій території будинку біля стіни нерухомого майна.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в він є власником цілого вбудованого приміщення магазину, за адресою: АДРЕСА_1 . Біля нежитлового приміщення та житлового будинку в яке приміщення магазину вбудоване, розташовано майданчик для збору сміття - контейнери для твердих побутових відходів, які перетворилися в сміттєзвалище. Він та мешканці будинку протягом двох років намагаються відновити свої порушені права, адже сміття просто горою накидане біля стін нерухомого майна, сморід розповсюджується на прибудинкову територію, антисанітарія. Крім того, відбувається руйнування стіни магазину, гори сміття перешкоджають нормальному заїзду як йому так і мешканцям будинку. 21.03.2024 року він звернувся до ГУ Держпродслужби в Сумській області Конотопського районного управління ГУ Держпродслужби в Сумській області та виконавчого комітету Конотопської міської ради та пояснив про порушення санітарних та протипожежних норм.

22.04.2024 року листом Конотопського районного управління ГУ Держпродслужби в Сумській області підтверджено, що контейнери для твердих побутових відходів розміщені на відстані меншій 20м біля житлового будинку, що не відповідає вимогам п.2.8 Державних санітарних норм і правил.

ГУ Держпродслужби в Сумській області листом також підтвердило, що контейнери для твердих побутових відходів розміщені на відстані меншій 20м біля житлового будинку, що не відповідає вимогам п.2.8 Державних санітарних норм і правил. Виконавчий комітет Конотопської міської ради надав лист в якому вказав, що роботи з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища біля сміттєзбирального майданчику виконані. Фактичні листивідписки жодного результату не дали, відтак досудове врегулювання спору є неможливим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача виконавчого комітету Конотопської міської ради в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог з підстав викладених у відзиві. Зазначила, що дійсно контейнери розташовані менше ніж 20м від будинку, однак поруч знаходиться багатоквартирний будинок, мешканці якого користуються вказаними контейнерами, а тому розташувати сміттєзбиральний майданчик в іншому місце не виявляється за можливе. Крім того, зауважила, що рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 24.09.2007 №357 «Про житлово-комунальні послуги» визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів, рідких та густих нечистот ТОВ «КП Флора», тому контейнерний майданчик розміщено та облаштовано даним підприємством, а контейнери є його приватною власністю.

Представники відповідачів ТОВ ЖЕД «Південна» та КП «Флора» в судове засідання не з`явилися, просили розглянути справу у відсутності представника, кожен окремо надали пояснення по суті справи, в яких проти позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 270 ЦК України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.

За змістом частини 1статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Частиною 2 статті 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Цими нормами роз`яснено що діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 293 ЦК України фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Згідно з пункту «а» ст.14 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на безпечні для їх життя та здоров`я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» житлові масиви і внутрішньо дворові території, дороги загального користування та інші об`єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками.

Відповідно до п.а ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Згідно ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Як встановлено судом, що відповідно до свідоцтва про право власності та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення, ціле вбудоване приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , загальною площею 1299,5 кв.м (а.с.12,13).

Зі звернень ОСОБА_1 на ім`я міського голови Семеніхіна А.Ю. та начальника ГУ Держпродспоживслужби, вбачається, що позивач неодноразово звертався з вимогою вирішити питання щодо розташування сміттєзбирального майданчику біля житлового будинку по АДРЕСА_1 з порушенням норм чинного законодавства (а.с.14,15).

Рішенням Конотопської міської ради від 27.12.2001 року затверджено Правила благоустрою території міської ради і дотримання на ній чистоти та санітарного порядку (а.с. 52-60,).

Листом №168-06.2/24 від 22.04.2024 року Конотопське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області повідомило ОСОБА_1 про те, що його звернення розглянуто. Так, 05.04.2024 року комісією до складу якої були залучені спеціалісти Конотопського районного управління ГУ Держпродспоживслужби було встановлено факти порушення Державних санітарних норм та правил охорони здоров`я України від 17.03.2011 року № 145. Зокрема, контейнери для сміття, розміщені біля житлового будинку по АДРЕСА_1 на відстані меншій 20 метрів, що не відповідає вимогам п.2.8 Держстандартних норм і прав (а.с.16).

Виконавчий комітет Конотопської міської ради листом №01-26/1-0157 від 23.04.2024 року на звернення ОСОБА_1 щодо непогодження з розташуванням сміттєзбирального майданчику біля буд. АДРЕСА_1 повідомило, що сміттєзбиральний майданчик розміщено біля нежитлової прибудови до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . В даному випадку район забудови не дозволяє витримати необхідні вимоги (а.с. 18-19).

Розпорядженням міського голови Конотопської міської ради №126-ОД від 18.07.2024 року було створено комісію для визначення місця розташування сміттєзбирального майданчика біля буд. АДРЕСА_1 (а.с.43).

Актом комісійного обстеження місця розташування сміттєзбирального майданчика по АДРЕСА_1 , 26 від 19.07.2024 року засвідчено, що перенесення сміттєзбирального майданчику, яке б відповідало нормам Державних санітарних норм та правил охорони здоров`я України від 17.03.2011 року № 145 через забудову, що склалася до, немає можливості дотримання відстані зазначених в п.2.8 санітарних норм місця розташування (а.с.46-51).

Згідно доповідної начальника загального відділу міської ради Тетяни Шевченко від 23.09.2024 року було повідомлено, що протягом 2023-2024 років скарг щодо сміттєвого майданчику від мешканців будинку АДРЕСА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради не зареєстровано (а.с.43 зворот).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради №351 від 24.09.2007 року Про житлово-комунальні послуги вирішено визначити виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів, рідких та густих нечистот ТОВ КП «Флора», ТОВ ЖЕД «Південна», ПП ОСОБА_2 , ПП ОСОБА_3 , ПП ОСОБА_4 (а.с.44).

Відповідно до листа директора ТОВ КП «Флора» №139 від 25.08.2024 року місце встановленні сміттєзбиральних майданчиків визначалась комісією за участю відділу архітектури Конотопської міської ради, управління ЖКГ, ДУ «Сумський обласний лабораторний держсанепідемслужби України» Конотопський міськрайонний відділ, ТОВ КП «Флора», ТОВ ЖЕД «Південна». З терміном давності документи на встановлення не збереглись. Сміттєзбиральні майданчики та контейнери є власністю ТОВ КП «Флора» (а.с.45-60).

Стаття 19 Конституції України зазначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» № 2807-IV від 06.09.2005 р (далі Закон № 2807-IV), благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів;

2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно зі ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Стаття 23 Закону № 2807-IV передбачає, що до об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.

За приписами ст. 25 Закону № 2807-IV, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2807-IV, у сфері благоустрою населених пунктів діє система нормативів, що встановлюється у сфері землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд, освітлення територій, а також у галузі охорони здоров`я та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 38 Закону № 2807-IV, контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Контроль у сфері благоустрою населених пунктів згідно ч.1 ст. 40 Закону № 2807-IV здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Таким чином, з вищенаведених норм діючого законодавства вбачається, що, питання щодо організації та управління об`єктами у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, до якого, між іншим, також входить і вирішення питання щодо розташування контейнерів для побутових відходів на прибудинковій території певного об`єкту, а також здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг входить виключно до відання виконавчих органів міських рад, рішення яких щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань збирання, транспортування, утилізація та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Відповідно до Державних санітарних норм та правил утримання, територій населених місць, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за №457/19195 затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 №145, на виконання статті 27«Основ законодавства України про охорону здоров`я», статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статті 4 Закону України "Про благоустрій населених пунктів», статті 24 Закону України "Про відходи", встановлено вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об`єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами.

Відповідно до пункту 2.8. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 № 145 контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

П. 2.9. санітарних норм - Місця розташування контейнерних майданчиків на об`єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд, а для території садибної забудови - у складі проектів детальних планів цих територій.

Отже, забезпечення місця розташування контейнерних майданчиків на відстані неменше 20 м.кв. від житлових та громадських будівель і споруд (п.2.8) здійснюється лише при проектування забудови відповідної території (п.2.9).

П. 2.10. санітарних норм - у виняткових випадках в районах забудови, що склалася, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін.

За таких обставин, суд вважає, що розташування спірних контейнерних майданчиків для збору побутових відходів на відстані меншій 20 м від місця знаходження приміщення позивача указаним вище вимогам не відповідає, що підтверджується вищевказаними доказами про відсутність належних дозвільної документації у відповідача для встановлення контейнерів для твердих побутових відходів за адресою їх актуального розміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше(ст.104 ЗК України).

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Відповідно до першого речення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 р. передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, у п.77 справи «Дземюк проти України» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a51) Європейський суд з прав людини вказав: як Суд зазначав у низці своїх рішень, скарги за статтею 8 Конвенції подавалися у різних випадках, коли висловлювалося занепокоєння щодо довкілля (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), заява № 55723/00, п. 68, ECHR 2005-IV). Проте для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (див. рішення від 9 грудня 1994 року у справі «Лопес Остра проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain), п. 51, Series А № 303-С, та вищенаведене рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), пп. 69-70). Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (див. рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії» (Ivan Atanasov v. Bulgaria), заява № 12853/03, п. 66). У зв`язку з цим Суд у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України» ((Dubetska and Others v. Ukraine), заява № 30499/03, пп. 110 та 113) встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.

Позивач з метою захисту свого права неодноразово звертався до органу місцевого самоврядування та інших компетентних органів, однак його право не було захищено в адекватний встановлений законодавством спосіб.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт порушення відповідачем вказаних норм законодавства та її законних прав власника.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушували право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Водночас, як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати виконавчий комітет Конотопської міської ради усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 його нерухомим майном за адресою: м. Конотоп, вул.. Б.Хмельницького, 26, шляхом демонтажу та усунення встановлених контейнерів для твердих побутових відходів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на прибудинковій території будинку біля стіни нерухомого майна.

Оскільки, судом встановлено, що сміттєзбиральний майданчик, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та контейнери на ньому є власністю ТОВ КП «Флора» суд приходить до висновку, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, а суд відповідно до ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, у задоволенні позову із заявлених підстав слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради, ТОВ «КП Флора», ТОВ ЖЕД «Південна» про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Виконавчий комітет Конотопської міської ради, юридична адреса: м. Конотоп, пр. Миру, 8 сумської області, код. ЄДРПОУ 04057971.

Відповідач ТОВ «КП Флора», юридична адреса: м. Конотоп, вул. Ярківська,114, код: 21109497.

Відповідач ТОВ ЖЕД «Південна», юридична адреса: м. Конотоп, вул. Професійна, 3а, код: 31375286.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2025 року.

Суддя Рідзевська І. О.