Рішення

від 23.01.2025 по справі 766/8260/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/8260/24 н/п 2/766/3863/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря Савицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначив, що сторони перебували у шлюбі з відповідачем, від якого у них народилася діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу з відповідачем, діти проживають разом з позивачем. Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, навчанням, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необіжним харчуванням, медичного догляду, лікування дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дітей, не приділяє батьківської уваги, не спілкується з ними. У зв`язку із чим просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.11.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в підготовче засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи виконавчого комітету Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області як орган опіки та піклування в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справи без його участі, просив долучити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому 14.10.2006 року шлюбі, який за рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 20.10.2014 року розірвано.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 26.08.2009 року Малокопанівського сільської ради Голопристанського району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , мати зазначена ОСОБА_5 , батько ОСОБА_2 про що зроблений актовий запис №16.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 26.08.2009 року Малокопанівського сільської ради Голопристанського району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , мати зазначена ОСОБА_5 , батько ОСОБА_2 про що зроблений актовий запис №15.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 виданого 05.08.2019 року Виконавчим комітетом Малокопанівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області 05.08.2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_7 » змінено на « ОСОБА_8 », про що зроблений актовий запис №2.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Великоолександрівським відділом державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №22.2/8105 від 16.02.2024 року при виконанні виконавчого листа 654/3439/14-ц виданого Голопристанським районним судом боржник ОСОБА_2 станом на 16.02.2024 р. має заборгованість зі сплати аліментів на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 219742,40грн.

Відповідно до довідок внутрішньо переміщеної особи від 10.05.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично проживають/перебувають АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Хоменківського старостинського округу Джуринської сільської ради №108.10.05.2024 виданої виконкомом Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_1 , 1987р.н., ОСОБА_6 , 1977р.н., дочка ОСОБА_3 , 2009р.н., син ОСОБА_4 , 2009р.н. та ОСОБА_9 , 2020р.н. проживають без реєстрації.

Відповідно до характеристики на учнів 8 класу Хоменківського ліцею Джуринської сільської ради Вінницької області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за час навчання у Хоменківському ліцеї з 01.09.2023 року, проявили себе вихованими учнями, гарними товаришами. Рідний батько ОСОБА_2 до ліцею не з`являвся, справами дітей, їхнім навчання не цікавився.

Відповідно до довідок від 01.05.2024 року ФОП ОСОБА_12 , виданої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що батько ОСОБА_2 про стан здоров`я дітей не цікавиться протягом перебування дітей під наглядом сімейного лікаря з 31.08.023 року.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 08.05.2024 року сім`ї ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , 1987р.н., ОСОБА_6 , 1977р.н., дочка ОСОБА_3 , 2009р.н., син ОСОБА_4 , 2009р.н. та ОСОБА_9 , 2020р.н. проживають без реєстрації. Право дітей в сім`ї не порушуються матеріально-побутові умови задовільні, діти забезпечені усім необхідним. Батьки сумлінно виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Джурінської сільської ради №25 від 01.04.2024 року, яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батька ОСОБА_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Джуринської сільської ради від 01.04.2024 року визначено доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 153 СК мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За приписом ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено, а відповідачем не спростовано, що ОСОБА_2 вихованням своїх дітей не займається, матеріально їх не забезпечує, необхідних умов для розвитку дитини не надає, не цікавиться їх долею та здоров`ям, маючи при цьому об`єктивну можливість, тим самим свідомо нехтує своїми обов`язками.

У відповідності до ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про те, що відповідач, маючи об`єктивну можливість виконувати свої батьківські обов`язки у відношенні дітей, ухиляється від їхнього виконання, самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27.02.1991 № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до приписів ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст.152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За приписом ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує дітей необхідного медичного догляду та лікування, харчування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дітьми, не дає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу тощо.

Отже, встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню й матеріальному утриманню неповнолітніх дітей, не забезпечує законних прав дітей на нормальні умови життя.

Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що свідоме і тривале нехтування відповідачем, своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки байдужість відповідача до дітей свідчить про винну поведінку відповідача та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками. Доказів, що спростовують вказане відповідачем суду не надано.

Позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дітей, а тому позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Також, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що за приписами ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, 180, 183, 191 СК України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 245, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ) судовій збір в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Роз`яснити відповідачу зміст статті 169 СК України, відповідно до якого мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. І. Кузьміна