Рішення

від 13.12.2024 по справі 503/1183/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1183/24

Провадження № 2/503/410/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Перебийніс Світлани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Перебийніс Світлана Василівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2019 року по 27 червня 2023 року. Від цього шлюбу у них народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Однак відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей, їхнім вихованням та доглядом не займається, не піклується про їх здоров`я, не забезпечує дітям належні умови для здорового зростання, духовного та фізичного розвитку, а також не намагається забезпечити належного рівня життя та медичного обслуговування. Більше 3-х років сторони спільно не проживають, за цей час відповідач майже не цікавився дітьми та не спілкувався з ними, матеріально їх не утримував, молодшого сина він бачив лише один раз під час виписки матері з пологового будинку. Крім того, діти вважають батьком зовсім іншу людину, яка їх виховує. До того ж, відповідач не зважаючи на наявність обов`язку зі сплати аліментів на утримання дітей за судовим рішенням, такі виплати не здійснював, внаслідок чого має заборгованість щодо сплати аліментів в розмірі 100 322,87 грн. У звязку з вищевикладеними обставинами, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, однак надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд цивільної справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений поштовим зв`язком та додатково шляхом доставки повідомлення за допомогою додатку «Viber» в електронному вигляді. Ці обставини підтверджуються відповідною поштовою кореспонденцією та роздруківкою довідки про доставку повідомлення. Натомість, відповідач ОСОБА_2 своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався та жодних клопотань чи заперечень до суду не надав.

Представник Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області як орган опіки та піклування в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність та проти задоволення позову не заперечував.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09.08.2019 року по 27.07.2023 року. Ця обставина підтверджується рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.06.2023 року (а.с.16).

Від цього шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження з офіційним перекладом з польської мови серії AD 8734871, виданого 06.11.2019 року "Великопольське воєводство -/-Управління реєстрації актів цивільного стану в м. Познань, номер свідоцтва: НОМЕР_1 -/-, місце видачі: м. Познань" та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.08.2021 року Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. В обох вищевказаних документах батьком малолітніх дітей вказаний відповідач.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню НОМЕР_5, що перебуває на виконанні у Кодимському відділі ДВС Подільського району в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за судовим наказом №699/1048/21, виданим 22.11.2021 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини доходу боржника, заборгованість по сплаті аліментів за період часу з листопада 2021 року по січень 2024 року складає загальну суму в розмірі 100 322 гривень, 87 копійок. (а.с.19).

У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч.2 і 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Схожі за своєю суттю принципи закріплені у пунктах 6-7 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

В свою чергу, згідно до пункту 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно до абзацу другого пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ч.1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

Так, відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 26.04.2024 року № 71, позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано доцільним. Як вбачається зі змісту вищевказаного висновку батько дітей ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню малолітніх синів: не допомогає матеріально, аліменти на утримання дітей не сплачує (зі слів матері), їх життям та здоровям не цікавиться, нехтує своїми батьківськими обовязками, не турбується про фізичний та духовний розвиток синів, не дбає про їх підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не має доступу до культурних та інших духовних цінностей.

Крім того, свідченням втрати відповідачем інтересу до своїх малолітніх дітей є його ігнорування судових засідань, незважаючи на належне повідомлення про час його проведення, та не подання до суду будь-яких заперечень проти позбавлення батьківських прав, які за змістом п.58 рішення Європейського Суду з прав людини, прийнятого у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, могли б бути свідченням його інтересу до своїх дітей.

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням своїх малолітніх дітей та його свідоме самоусунення від виконання батьківських обов`язків щодо них. Доказів щодо спростування таких обставин, в матеріалах справи немає, а в ході судового розгляду не встановлено причин, які б перешкоджали відповідачу у реалізації своїх батьківських обов`язків.

З огляду на це, суд вважає, що така поведінка ( бездіяльність) відповідача вказує на його свідоме ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, тому позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованим та виправданим в інтересах дітей.

Ураховуючи вищевикладене суд вважає, що пред`явлений до відповідача позов про позбавлення батьківських прав, з вищевказаних підстав, підлягає задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, ст.ст. 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Перебийніс Світлани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т .О.Калашнікова