Рішення

від 24.01.2025 по справі 173/2828/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2828/24

Провадження №2/173/230/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бурхана С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Салтикової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

до Дмитрівської сільської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3

про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача-адвокатІлющенкоАнна Анатоліївна,яка дієвід іменітавінтересах ОСОБА_1 (далі Позивач),звернулася доВерхньодніпровськогорайонногосуду Дніпропетровськоїобластізпозовом доДмитрівськоїсільськоїради (далі Відповідач), третя особа ОСОБА_3 , в якому просить суд визначити Позивачеві додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що післясмерті його матері, ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 7, 230 (сім цілих двісті тридцять тисячних) гектарів, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер 1221084100:01:080:0606.

За життя ОСОБА_4 заповідала доньці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстровий номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 - в рівних частках кожному.

Позивач маючи заповіт на руках, вважав що будь-яких строків для звернення до нотаріуса не існує, через що пропустив строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі № 173/2828/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від представника позивач надійшло клопотання про витребування доказів. Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду , в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, у приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області було витребувано копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01.11.2024 року проведено підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 24.01.2025 року позивач та представник позивача не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Частиною 1ст. 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 .

07.09.2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за №2049, яким земельну ділянку площею 7,230 га розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер 1221084100:01:080:0606 заповіла в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту.

Згідно з копією довідки №388 від 20.08.2024 року, ОСОБА_4 проживала за адресою АДРЕСА_1 . На момент її смерті за цією адресою була зареєстрована та проживала одна.

З матеріалів копії спадкової справи вбачається, що 02.09.2024 року до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. звернулись із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_1

02.09.2024 нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії позивачу ОСОБА_3 та іншому спадкоємцю її брату - ОСОБА_1 з огляду на пропуск шестимісячного строку, що підтверджується копіями постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч.1,3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення

додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач зазначає що причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало те, що маючи заповіт на руках, він вважав, що будь-яких строків для звернення до нотаріуса не існує.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і такими, що могли перешкодити йому своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, а втручання у право спадкоємця на отримання спадщини у формі відмови у задоволенні позову про поновлення строку для прийняття спадщини за наявності поважних причин пропуску, не буде пропорційним, та не може визнаватися таким, що переслідує законну мету, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. ст.12,81,89 ,223,263,265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Бурхан