Рішення

від 23.01.2025 по справі 290/1446/24

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1446/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., представника позивача - адвоката Сищука В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Романівськоїселищної радиЖитомирської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року через систему "Електронний суд" адвокат Сищук В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Романівської селищної ради Житомирської області, в якому просить встановити факт проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2008 року до дня смерті останньої.

Необхідність встановлення даного факту представник позивача пов`язує із реалізацію ОСОБА_1 права на спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 як спадкоємця четвертої черги за законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача,який бувналежним чиномповідомлений прочас імісце проведеннясудового засідання, всудове засідання нез`явився. При цьому, представник відповідача щодо задоволення позову не заперенчив та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в ході судового розгляду дали показання про те, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 разом не проживала, але допомагала останній вести господарство.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані сторонами та показання свідків, заслухавши пояснення позивача та її представника, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилася спадщина.

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 5 березня 2008 року №677 підтверджується, що ОСОБА_2 належали на праві власності земельні ділянки розміром 2,3954 га, що знаходяться на території Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12 березня 2008 року №1092 підтверджується, що ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №761 від 5 грудня 2023 року, виданої Романівським старостинським округом Романівської селищної ради Житомирськолї області, ОСОБА_2 до дня смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 одиноко.

Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі №7499191 від 5 грудня 2023 року після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрита спадкова справа №58/2023.

Згідно матеріалів спадкової справи №58/2023, відкритої після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк О.А. від 10 червня 2024 року №44/02/31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документа, який підтверджує родинні або інші відносини останньої з позивачем.

Відповідно до накладної №18 від 20 листопада 2023 року позивач оплатила товари необхідні для поховання.

У статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Статтею 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2019 року в справі № 554/14633/15-ц (провадження№ 61-9952св18) та від 21 березня 2019 року в справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18).

Згідно із частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Необхідною умовою для встановлення факту проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю є доведеність факту їх спільного проживання, спільного побуту та наявності між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років і до дня смерті останньої. Для встановлення даного факту необхідні докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо. При цьому показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.

Показаннями свідків за відсутності інших належних доказів не може бути встановлений факт постійного проживання однією сім`єю позивача із ОСОБА_2 протягом п`яти років на момент відкриття спадщини. Схожий за змістом висновок міститься у постановах Верховного Судувід 12 жовтня 2022 року в справі № 221/4624/20 (провадження№ 61-13965св21), від 12 грудня 2019 року в справі № 466/3769/16 та від 10 травня 2023 року в справі №569/10171/21(провадження№ 61-12992св22) .

Суд не вбачає законних підстав для задоволення позову у зв`язку з визнанням позову відповідачем. Оскільки визнання позову представником Романівської селищної ради Житомирської області суперечить закону та порушує права та інтереси Романівської селищної територіальної громади.

З урахуванням наведених норм матеріального права, оцінивши письмові докази, показання свідків та пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 з 2008 року до дня смерті останньої, та необхідності відмовити у задоволенні позову.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Романівськоїселищної радиЖитомирської області про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Тридцятиденний строк на оскарження даного судового рішення слід обчислювати з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 24 січня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук