Ухвала

від 21.01.2025 по справі 610/4570/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/4570/24

провадження № 1-кп/610/72/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнути відповідальності, можливість перешкоджання встановленню істини шляхом незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_5 строків тримання під вартою підтримала.

Обвинувачений та захисник не заперечували щодо продовження строків тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися інші ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2024 ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком по 15.12.2024, без визначення розміру застави.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2024 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 08.02.2025, без визначення розміру застави.

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Любашівка Подільського району Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем за мобілізацією, а відтак є особою, яка в умовах воєнного стану має вільний доступ до зброї та боєприпасів, раніше судимий за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 29.09.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, відповідальність за які передбачає лише позбавлення волі строком від 7 до 15 років, і є особливо тяжким злочином, вчинений в умовах воєнного стану.

Таким чином, на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обгрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, його вік та стан здоров`я.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, на сьогоднішній час судом не встановлено.

Застава судом не визначається, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у в чиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 199, 314-316, 331, 371, 372, 384 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на строк 60 днів, тобто по 21 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і оголошений 24 січня 2025 року о 12.45 годині.

Головуючий: ОСОБА_1