Рішення

від 22.01.2025 по справі 634/990/24

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/990/24

Провадження № 2-о/634/2/25

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі: Мальченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, орган опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що із ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.10.1997 року та мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.03.2021 року рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

З квітня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вважаючи рішення про розлучення передчасним та емоційним, продовжили проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, спільно проводили відпочинок ,здійснювали інші функції, притаманні подружжю. Водночас повторної реєстрації шлюбу не здійснювали, оскільки не вбачали потреби в цьому.

Навесні 2022 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу, отримував заробітну плату від Міністерства оборони України. Щомісячно ОСОБА_4 переказував грошові кошти заявнику, матеріально утримуючи її та неповнолітніх дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року Міністерством оборони було повернуто документи заявнику для доопрацювання у зв`язку з неможливістю встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого військовослужбовця.

З урахуванням викладеного заявник просив:

-встановити факт постійного проживання заявника разом із ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з квітня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-встановити факт перебування заявника на повному утриманні померлого ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, не заперечували проти їх задоволення.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення по справі та просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , оскільки у заявника фактично виник спір з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу, і який заперечує проти такого факту, що виключає можливість розгляду поданої заяви у порядку окремого провадження. Щодо факту перебування заявника на утримання померлого військовослужбовця зазначив, що заявником не доведено вказаних обставин. Не було надано доказів на підтвердження наявності/відсутності її доходів та доходів померлого для співвідношення їх розміру та встановлення факту утримання, так як не підтверджено, що дохід померлого був саме єдиним джерелом її доходу.

Суд, заслухавши заявника та його представника, представника органу опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області,неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Крім того, згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення», наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 та п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до п.7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 вказаної постанови Пленуму відповідно до статей 255,

271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06 ) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ у випадках, зазначених у п.п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 24.10.2008 року та серії НОМЕР_2 від 24.10.2008 року відповідно (а.с.15,18).

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 11.03.2021 року, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_1 . Та ОСОБА_4 (а.с. 11)

30.10.2018 року Сахновщинським районним судом Харківської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини щомісячно з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27 серпня 2018 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Краснограського району Харківської області від 17.06.2024 року ОСОБА_4 постійно проживав і був зареєстрований з 1974 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_4 з ним проживали і були зареєстровані: співмешканка ОСОБА_1 , 1978 року народження, ОСОБА_2 , 2008 року народження, ОСОБА_2 , 2008 року народження, (а.с 14).

Згідно довідки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 належного ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 року до 24.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 перераховував грошові кошти ОСОБА_1 , які у тому числі були аліментами на утримання дітей (а.с. 21-26).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.04.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с. Хромове Бахмутський район Донецька область (а.с 13).

Із сповіщення сім`ї начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 60 від 28.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 було повідомлено про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 молодшого сержанта командира відділення-командира машини 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти з механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 біля АДРЕСА_2 при захисті Батьківщини під час виконання бойових завдань (а.с. 12).

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 13/д від 03.05.2024 року комісія, перевіривши документи ,подані дружиною загиблого - ОСОБА_1 , донькою померлого - ОСОБА_6 , прийшла до висновку про повернення документів на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджували б перебування на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, рішення суду про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 7).

Згідно з інформації Сахновщинського ВДРАЦС у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, яка надійшла до суду 08.01.2025 року, перевіркою засобами Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про шлюб, розірвання шлюбу громадянами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлено.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , яка є повнолітньою донькою ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є односельчанами ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 , вказали, що попри розлучення ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_4 проживали разом, вели спільне господарство, виховували дітей, мали стосунки, притаманні подружжю.

Суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.

Згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою КМ України № 168 від 28.02.2022 року встановлені одноразові виплати, компенсації та пенсії сім`ям загиблих осіб. У зв"язку із чим заявник звернувся з заявою до суду для встановлення зазначеного факту.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та факту перебування заявника на утриманні ОСОБА_4 необхідне заявниці для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» .

Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.

Згідно із ч. 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц провадження № 61-38901св18, обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Отже, стосунки, які склалися між заявником та померлим були притаманні сім`ї, ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_4 в шлюбі у зазначений час не перебували. Зазначені особи мали спільний бюджет, вели спільний побут. Тому наявні підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період з квітня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання щодо встановлення факту перебування заявника на утриманні померлого, суд приймає до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п.8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2ст.273 ЦПК(1502-06), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ані отримання непрацездатною особою пенсії, ані її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу з ОСОБА_4 у період часу з квітня 2021 до 24.03.2023 року та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого ОСОБА_4 до дня його смерті, має для заявника юридичне значення, оскільки вона матиме право на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

За встановлених обставин, з урахуванням встановленого факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період часу з квітня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , систематичної грошової допомоги у виді грошових переказів суд знаходить доведеним факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 .

Щодо клопотання заінтересованої особи - Міністерство оборони України про залишення заяви без розгляду, виходжу з такого.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; 2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17)).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 293 ЦПК України), тобто мають право на вирішення спору за належною позовною вимогою.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».

Верховний Суд неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Суб`єкти права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначені у пункті 4 статті 16-1 цього Закону: члени сім`ї загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Міністерство оборони України, відповідно до ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є суб`єктом, що призначає і виплачує одноразову грошову допомогу суб`єктам права на таку допомогу.

Спір про право може виникнути виключно між суб`єктами цивільного права, тобто особами, визначеними у пункті 4 статті 16-1 цього Закону.

Вважаю, між заявницею, як суб`єктом права на отримання одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки міністерство є суб`єктом виплати, а не суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 644/1574/23; від 21.02.2024 у справі № 303/5724/22; від 07.02.2024 у справі № 519/339/23.

Рішення суду про встановлення юридичного факту проживання заявниці однією сім`єю із військовослужбовцем надасть їй можливість підтвердити свій статус, як суб`єкта права на отримання передбаченої законодавством соціальної виплати, проте, жодних спорів при розгляді даної заяви із суб`єктом владних повноважень у неї не виникає, а тому не підлягає задоволенню клопотання про залишення заяви без розгляду.

Керуючись 3, 12, 77,81,293,315, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, орган опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , разом із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селище Хромове Бахмутського району Донецької області, однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період з квітня 2021 року по 24.03.2023 року.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утриманні чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селище Хромове Бахмутського району Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання його повного тексту апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.01.2025 року.

Суддя: