Ухвала

від 24.01.2025 по справі 703/445/25

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 703/445/25

1-кс/703/178/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Сміла

Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши скаргу адвоката Поліщука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 206 КПК України, про звільнення затриманої особи,

у с т а н о в и в :

24 січня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Поліщук А.Ю. звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.206 КПК України.

Скарга обґрунтована тим, що 24 січня 2025 року о 17 год. 00 хв. працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був затриманий та доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу. Однак в подальшому останнього протиправно позбавили волі і з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 так і не випустили. Адвокат зазначив, що в ОСОБА_1 були відсутні будь-які медичні документи та в цілому документи, які передбачено з собою мати для візиту до ТЦК та СП. На даний час ОСОБА_1 протиправно тримають в окремій кімнаті де базується рота охорони (за греблею) та дане приміщення він залишити не має можливості. ОСОБА_1 по даному факту, в телефонному режимі, за номером 102, проінформував представників Національної поліції України та викликав їх до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за викликом представники Національної поліції України проявили повну бездіяльність та демонстративно ігнорували виконання ними вимог ст.2 Закону України «Про Національну поліцію», що полягало у повній бездіяльності з охорони прав і свобод ОСОБА_1 .

Саме з 20 год. 00 хв. 23 січня 2025 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинялися дії, які можливо мають ознаки злочину, відповідальність за які передбачена ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Також зазначено, що вказані дії вчинялися групою осіб та, можливо, за попередньою змовою, способом небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_1 , який був поміщений військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 до спеціальної кімнати роти охорони (за греблею) ТЦК.

Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчий суддя відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Положеннями ч.3 ст.26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Частиною 3 статті 206 КПК України встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.

З аналізу ст.206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.

Глава 18 КПК України, ст.206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.

Згідно з ст.4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Таким чином, системний аналіз положень вказаних норм КПК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» призводить до висновку про те, що статтею 206 КПК України врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею за законністю тримання осіб під вартою.

При цьому, зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений виключно під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (заяви), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченому КПК України та якщо оскаржувані дії врегульовані нормами КПК України.

Зі змісту поданої скарги слідує, що ОСОБА_1 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв`язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку статті 208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою у порядку статті 207 КПК України, не утримується правоохоронними органами у зв`язку із розслідуваним ними кримінальних правопорушень у межах кримінального провадження.

Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для розгляду у порядку статті 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження або у зв`язку з діями державного органу, що регулюються не КПК України, а іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації в тому числі на території Черкаської області.

При цьому, зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону від 02.03.2005 р. з наступними змінами і доповненнями, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Виходячи з обставин скарги адвоката Поліщука А.Ю. та вказаних правових норм, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а твердження, що його незаконно позбавили свободи не відповідає дійсності, є явно надуманим та таким, що перешкоджає здійсненню призову громадян на військову службу під час мобілізації, оскільки призов громадян на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є обов`язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Враховуючи викладене слідчий суддя не вбачає підстав для розгляду скарги адвоката Поліщука А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 206 КПК України.

Керуючись ст.2, 3, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження за клопотанням адвоката Поліщука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , поданим в порядку ст. 206 КПК України, про звільнення затриманої особи.

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя І.Я.Биченко