Ухвала

від 13.01.2025 по справі 752/756/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/756/25

Провадження № 2/752/3583/25

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування усиновлення,-

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Попель Д.В. звернувся до суду із даним позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить суд ухвалити рішення, яким скасувати усиновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у графі "відомості про мати" зазначити відомості про мати " ОСОБА_3 , громадянка України", замість " ОСОБА_1 , громадянка України"; у графі "відомості про дитину" зазначити прізвище дитини " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_2 ", ім`я " ОСОБА_2 " залишити без змін, по батькові дитини " ОСОБА_2 " залишити без змін; зобов`язати Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису №166 від 07.06.2011 про народження дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області.

Вивчивши матеріали поданої до суду позовної заяви та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви визначених статтею 175 Цивільного процесуального кодекс України, суддя приходить до наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Суд зазначає, що за приписами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України, зокрема, визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що наразі ОСОБА_1 не може виконувати своїх батьківських обов`язків у зв`язку із погіршенням її стану здоров`я та необхідністю проведення лікування, а також небажання дитини проживати з нею в Канаді. Надає документ викладений іноземною мовою.

Так, в порушення зазначених вимог процесуального закону позивачем не надано доказів погіршення її стану здоров`я (медична документація, тощо), показання лікарів про необхідність проходити лікування та докази спільного проживання з дитиною в Канаді, що підлягає усуненню позивачем.

Також наданий суду документ, викладений іноземною мовою, має бути перекладений на українську мову, тільки після цього він може бути досліджений судом в якості доказу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як убачається зі змісту позовних вимог представник позивача просить, серед іншого, зобов`язати Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни в актовий запис №166 від 07.06.2011 про народження дитини. Водночас представник позивача не зазначає як учасника справи особу, яка, у випадку розгляду судом справи та задоволення позовних вимог, буде зобов`язана вносити відповідні зміни, що підлягає усуненню позивачем.

Також представник позивача в прохальній частині позовної заяви обрав не точний спосіб захисту прав та законних інтересів своєї довірительниці, а саме: не вказав в якому саме документі просить зазначити ті чи інші відомості (п. 2,3 прохальної частини позову).

Крім того, звертаючись до суду з проханням скасувати здійсненого позивачем усиновлення, позивач не вказує в прохальній частині позову щодо подальшої долі дитини ОСОБА_2 , що також підлягає усуненню позивачем.

Відповідно до ч.4,5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, участь органу опіки та піклування в даній категорії справи є обов`язковою. Проте представником позивача у позовній заяві не зазначено відповідний орган опіки та піклування стороною у справі.

Крім цього, в обґрунтування позовних вимог позивачем надано рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/969/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Свалявської міської ради про усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , яким встановлено, що ОСОБА_3 , мати неповнолітньої ОСОБА_2 , надала нотаріально посвідчену заяву-згоду №370 від 26.05.2022 на усиновлення своєї дитини, відомості про батька дитини внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Натомість, представником позивача в справі про скасування усиновлення ОСОБА_2 та внесення змін до актового запису про її народження, не залучено до участі у справі біологічну матір дитини ОСОБА_3 , тоді як рішення у справі може вплинути на її права та законні інтереси, оскільки в разі задоволення позовних вимог може відновитись її статус як матері дитини.

Суд роз`яснює стороні позивача, що залученим учасникам у справі необхідно надати примірники позовної заяви з додатками до суду, для подальшого виконання вимог ст. 190 ЦПК України, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви вона містить дві вимоги немайнового характеру, а саме вимогу про скасування усиновлення та вимогу про зобов`язання внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Відповідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, відповідно до даних з АСДС, відомості про зарахування сплачено судового збору позивачем - відсутні.

Зважаючи на відсутність інформації про зарахування сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн згідно квитанції №AMZB-E794-RA8E від 18 грудня 2024 року до Державного бюджету України та зарахування його до спеціального фонду цього бюджету, позивачу необхідно надати суду документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого ним судового збору за квитанцією №AMZB-E794-RA8E від 18 грудня 2024 року до спеціального фонду Державного бюджету України (довідку фінансової установи, через яку сплачено судовий збір, чи довідку органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору) або сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, а також доплатити за другу немайнову вимогу 1 211,20 грн.

Таким чином, сума судового збору, яку має сплатити позивач при пред`явленні зазначеного вище позову до суду, становить у загальному розмірі 2 422,40 гривень.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно позивача та відповідача.

За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку відносно учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування усиновлення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк