Ухвала

від 21.01.2025 по справі 757/9671/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9671/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з базовою вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння інкримінованого ОСОБА_5 .

У відповідності до положень ст. 479-2 КПК України судом було роз`яснено ОСОБА_5 підстави для закриття провадження у справі.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 не заперечували проти закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому в тому числі за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2023 року, перебуваючи у місті Києві в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме під приводом волонтерської діяльності від БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «РОКАДА» збирати грошові кошти небайдужих громадян на допомогу дітям сиротам.

Відповідно до листа Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «РОКАДА» код 26346977, № 76/24 від 23.01.2024, ОСОБА_5 не перебуває (та не перебувала) з БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «РОКАДА» у трудових або будь - яких інших відносинах. Також ОСОБА_5 не займала у БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «РОКАДА» жодних посад та не перераховувала грошові кошти на рахунок фонду.

Так, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, одягнена у футболку з надписом «Допомога дітям сиротам» та з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме: грошовими коштами небайдужих громадян, направилася до центральної частини міста Києва.

У подальшому 08.06.2023, приблизно о 18:20 год., перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 19, ОСОБА_5 одягнена в футболку з надписом «Допомога дітям сиротам», помітила та підійшла до потерпілого ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з корисливих спонукань, шляхом обману, ОСОБА_5 підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , повідомила йому про те, що вона є працівником Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «РОКАДА» та здійснює збір грошових коштів для допомоги дітям сиротам, які перебувають в тяжких умовах, таким чином здійснюючи психологічний вплив на потерпілого та запропонувала потерпілому здійснити благодійний внесок до благодійного фонду.

Опісля, потерпілий ОСОБА_6 будучи впевненим у добросовісності намірів ОСОБА_5 та розраховуючи на її порядність дістав свій мобільний телефон та зайшовши до мобільного додатку 08.06.2023 о 18:20 год., перерахував грошові кошти у сумі 500 грн., на банківську карту № НОМЕР_1 , яку потерпілому надала ОСОБА_5 , однак остання не надіслала отримані від потерпілого грошові кошти на суму 500 грн. до благодійного фонду, а залишила їх собі й залишилась далі на вулиці Хрещатик з метою підшукування інших небайдужих громадян задля повторної реалізації свого злочинного умислу.

Так, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні грошовими коштами шляхом обману (шахрайству) ОСОБА_5 , завдала потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 500 грн.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, були вчинені 08.06.2023.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,10 грн.

Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2023 році, становить 2684,10 грн.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що своїми неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяла матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на суму 500 грн.

Оскільки, вартість майна, яке отримала ОСОБА_5 шляхом шахрайства є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме менша за суму 2684,10 грн., то вчинене останньою кримінальне правопорушення на даний час не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом шахрайства, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 284-288, 314, 479-2 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1