Ухвала

від 22.01.2025 по справі 711/9878/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/25/25 Справа № 711/9878/24 Категорія: ст.171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,секретаря за участю прокурора представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року про розгляд клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №120023250000000218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191КК України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділуЧеркаської обласноїпрокуратури ОСОБА_9 звернувся дослідчого суддіПридніпровського районногосуду м.Черкаси зклопотанням,по кримінальномупровадженню №120023250000000218,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань08.06.2023за ознакамикримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.191ККУкраїни,про накладенняарешту намайно,вилучене 12.12.2024в ходіпроведення обшукув домоволодінні,що заадресою: АДРЕСА_1 ,за місцемфактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Просив слідчого суддю накласти арештна майно,вилучене 12.12.2024в ходіпроведення обшукув домоволодінні,що заадресою: АДРЕСА_1 ,за місцемфактичного проживання ОСОБА_8 ,з метоюзбереження речовихдоказів.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року клопотання про накладення арешту задоволено частково.

На час проведення огляду накладено арешт на майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- мобільний телефон ОСОБА_8 Apple IMEI НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою на номер НОМЕР_3 ;

- ноутбук НР 250G6 №SND 94038 NT,

- договір поставки товару №178/10/2023 від 03.10.2023 на 1 арк. - оригінал;

- видаткові накладні №2905 від 09.11.2023, №2895 від 10.11.2023, №2904 від 10.11.2023, №2903 від 10.11.2023 на 1 арк. кожна - оригінали;

- рахунки на оплату №2974 від 07.11.2023, №2975 від 07.11.2023, №2977 від 07.11.2023 на 1 арк. кожна оригінали,

з метою збереження як речових доказів, встановивши заборону володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

В іншій частині відмовлено.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді від 20 грудня 2024 року скасувати, та винести нову ухвалу, якою в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України повернути клопотання про накладення арешту прокурору відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні за №120023250000000218, як таке, що подане без додержання вимог ст. 171 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує на порушення приписів ч. 5 ст. 171 КПК України щодо строку подачі прокурором клопотання про накладення арешту протягом 48 годин після вилучення майна, що є підставою для повернення клопотання без розгляду. Так, у прохальній частині клопотання йдеться про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 12.12.2024, клопотання подане 16.12.2024, а отримано судом 18.12.2024, що свідчить про порушення строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки зазначене вище клопотання мало бути подане не пізніше 15.12.2024.

Також, скаржник звертає увагу на те, що прокурор мотивував клопотання, тим що «комп`ютерна техніка та інша техніка використовувалася для організації незаконного функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор по знаряддям вчинення кримінального правопорушення», однак кримінальне провадження порушено за ч. 4 ст.191 КК України, при цьому слідчий суддя вказав, що прокурором наведено достатньо доводів та підстав про те, що вищезазначене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для поновлення строку представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 , вказував те, що копію оскаржуваної ухвали від 20.12.2024 скаржник отримав лише 26.12.2024 під кінець робочого дня, 27.12.2024 ним вживалися заходи щодо ознайомлення з матеріалами справи та вивчення оскаржуваної ухвали та підготовки апеляційної скарги. 28.12.2024 та 29.12.2024 були вихідними днями, тому він не мав змоги подати апеляційну скаргу до канцелярії Черкаського апеляційного суду. Після вихідних 30.12.2024 було подано апеляційну скаргу. Вважає, що строк на подання апеляційної скарги був пропущений з підстав які не залежали від волі скаржника, оскільки повний текст ухвали був виготовлений 25.12.2024, вважає, що строки на оскарження ухвали слідчого судді були пропущенні з поважних причин.

Заслухавши суддю доповідача, думку представника власника майна, який підтримав подану заяву про поновлення строку та апеляційну скаргу, просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги та заяви про поновлення строку, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК Україниапеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За змістом ч. 1ст. 117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.

У даному провадженні представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 був присутній при проголошенні резолютивної частини оскаржуваної ухвали слідчого судді від 20.12.2024, повний текст ухвали проголошено 25.12.2024 та отримано скаржником, як він зазначає, - 26.12.2024, апеляційну скаргу подано 30.12.2024, при цьому скаржник вказував, що не був ознайомлений з мотивами прийнятого рішення, відповідно, не мав змоги оскаржити їх. Зважаючи на незначний пропуск строку на апеляційне оскарження зазначеної вище ухвали та поважність причин пропуску даного процесуального строку через не ознайомлення з мотивами прийнятого судом рішення, колегія суддів вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 309КПКпід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №120023250000000218, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що за лобіюванням посадових осіб Черкаської міської ради та безпосереднього сприяння посадових осіб Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради та Територіального центру надання соціальних послуг, що виступають основними розпорядниками бюджетних коштів, в умовах воєнного стану, протягом 2022 року укладено ряд договорів на проведення ремонтів укриттів і приміщень системи соціального захисту населення у м. Черкаси із ТОВ «БК «РЕСПЕКТ СІТІ» та ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС», фактичні бенефіціари яких є частково підконтрольні замовникам через родинні зв`язки та/або наближені до посадовців Черкаської міської ради.

Для виконання робіт за вказаною вище схемою, були залучені довірені суб`єкти господарювання:

- ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 38715519), фактична адреса: 18002, Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Святотроїцька (колишня Кірова), буд. 73/3, оф. 13, в особі засновника та директора ОСОБА_8 ;

- ТОВ «БК «ГЕФЕСТ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 44592641), юридична адреса: 18002, Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Святотроїцька (колишня Кірова), буд. 73/3, оф. 9, в особі засновника та директора ОСОБА_12 .

Останній є лише формальним засновником та директором ТОВ «БК «ГЕФЕСТ ПЛЮС», оскільки до 30.03.2023 товариство належало та на даний час контролюється ОСОБА_8 , а перереєстрація здійснена з метою спільної участі в закупівлях та прикриття антиконкурентних узгоджених дій на торгах. Фактично ж ОСОБА_13 є головним інженером ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС», здійснює організацію виконання робіт їх часткове фінансування та є бізнес-партнером ОСОБА_8 .

Разом з тим встановлено, що посадові особи ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС», в особі засновника та директора - ОСОБА_8 , головного інженера - ОСОБА_12 , кошторисника - ОСОБА_14 , та інших осіб, повний перелік яких на даний час встановлюється, взяли на себе функції замовника та здійснюють підготовку дефектних актів та/або технічних завдань на проектування; розроблення проектно-кошторисної документації за цінами, що значно вищі від середніх ринкових, від імені проектантів та проходження державної експертизи таких проектів з подальшим проведенням «формальних» закупівель за сприяння посадових осіб АБ «БУНЯКІН ТА ПАРТНЕРИ» (ЄДРПОУ 43189513), ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , з метою досягнення максимального економічного ефекту.

Так, ОСОБА_8 для розроблення проектно-кошторисної документації залучив осіб, які мають сертифікати інженерів-проектувальників, зокрема: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ТОВ «Промцивільпроект», в особі директора ОСОБА_19 , які за вказівкою ОСОБА_8 здійснюють підготовку дефектних актів та/або технічних завдань на проектування, розроблення проектно-кошторисної документації із заздалегідь завищеними в ній обсягами робіт, вартістю використаних матеріалів, а також розцінок на коефіцієнти складності та ризики, за цінами, що значно вищі від середніх ринкових.

Одночасно встановлено, що посадові особи ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС», в особі засновника та директора - ОСОБА_8 , головного інженера - ОСОБА_12 , залучили співзасновника та директора ТОВ «ЧЕРКАСИБУДКОМФОРТ» ОСОБА_20 , який має у своєму розпорядженні ряд підконтрольних підприємств та фізичних-осіб підприємців: ТОВ «ЧЕРКАСИБУДКОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 37479031), ТОВ «ЧЕРКАСИБУДПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 43856475), ФОП ОСОБА_20 (іпн. НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_21 (іпн. НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_22 (іпн. НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_23 (іпн. НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_24 (іпн. НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_25 (іпн. НОМЕР_9 ), та інших, повний перелік яких на даний час встановлюється, що працюють на оптовій Базі Будівельних Матеріалів «ЕВРОСТРОЙ» та отримують необліковані готівкові кошти від реалізації будівельних матеріалів населенню, організовує проведення фіктивних та безтоварних операцій з реалізації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, а також надання послуг для ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС» з подальшою конвертацією отриманих безготівкових коштів у готівку, за певний відсоток від суми, та поверненням такої готівки через менеджера зі збуту ТОВ «ЧЕРКАСИБУДКОМФОРТ» ОСОБА_26 .

Крім того, досудовим розслідуванням було встановлено, що переведення безготівкових грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності в готівку, відбувається через чоловіка на ім`я ОСОБА_27 (особу якого встановлено 12.12.2024 під час проведення обшуку ОСОБА_28 ), який здійснює діяльність в приміщенні, на якому мається вивіска відділення «Європошта», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255.

Відповідно до отриманої інформації та аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «ПРОФІЛЬ ПЛЮС» встановлено, що протягом 2022 - 2024 років за описаною вище схемою укладено 25 договорів підряду загальною вартістю 144,6 млн. грн.

Крім того, відповідно до отриманої інформації та аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «ГЕФЕСТ ПЛЮС», встановлено, що протягом 2023 - 2024 років за описаною вище схемою укладено 6 договорів підряду загальною вартістю 1,6 млн. грн.

Аналізом змісту укладених договорів, додаткових угод з додатками, кошторисних документів та отриманих результатів проведення ОРЗ та НСРД встановлено факти невиконання або часткового виконання робіт передбачених кошторисною документацією, завищення вартості та кількості витрачених будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, підміни коштовного обладнання на дешеві аналоги, чим може бути завдано збитків міському бюджету.

12.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.11.2024 (справа №711/8985/24), проведено обшук в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення якого було вилучено:

- мобільний телефон ОСОБА_8 Apple IMEI НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою на номер НОМЕР_3 , при огляді вмістимого якого виявлено інформацію щодо спілкування та переписки між фігурантами, які можуть мати значення для досудового розслідування та проведення належного огляду якого та зняття інформації в умовах обшуку неможливо;

- ноутбук НР 250G6 №SND 94038 NT, при огляді вмістимого якого виявлено інформацію щодо діяльності ПП «Профіль Плюс», яка може мати значення для досудового розслідування та проведення належного огляду якого та зняття інформації в умовах обшуку неможливо;

- договір поставки товару №178/10/2023 від 03.10.2023 на 1 арк. - оригінал;

- видаткові накладні №2905 від 09.11.2023, №2895 від 10.11.2023, № 2904 від 10.11.2023, №2903 від 10.11.2023 на 1 арк. кожна - оригінал;

- рахунки на оплату №2974 від 07.11.2023, №2975 від 07.11.2023, №2977 від 07.11.2023 на 1 арк. кожна - оригінал;

- розпорядження №424 від 19.07.2023 Черкаської ОВА, з додатком на 3 арк. - копія;

- довіреність від 25.07.2023 БО «Фонд допомоги та надії» на 1 арк. - оригінал;

- лист БО «Фонд допомоги та надії» без номеру та дати на 1 арк. - оригінал;

- лист № 79/Л/4250 від 06.07.2023 від В/Ч НОМЕР_10 на 1 арк. - копія;

- договір №414 від 14.03.2023 про провадження волонтерської діяльності на 1 арк. - оригінал;

- рішення про відмову в перетині державного кордону України від 28.07.2023 на 1 арк. - оригінал.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 від 13.12.2024, майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023250000000218.

Перевіряючи законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно із ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався.

Так, відповідно до ст. ст. 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо порушення строків звернення прокурором із клопотанням до слідчого судді, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ч. 5 ст. 171 КПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.11.2024 у справі №711/8985/24, за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 з метою відшукання та вилучення документів та речей, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення або є знаряддям вчинення кримінального правопорушення (а.с. 32-36). Отже, вилучені речі та документи під час обшуку 12.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 входять до переліку щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 18.11.2024 про дозвіл на проведення обшуку.

Крім того, постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 від 13.12.2024, майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 28-31). Таким чином, вказане майно є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, та з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна з метою запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) та необхідності встановленню істини у кримінальному провадженні.

Стосовно доводів скаржника наведених в апеляційній скарзі, що прокурор мотивував клопотання, тим що «комп`ютерна техніка та інша техніка використовувалася для організації незаконного функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор по знаряддям вчинення кримінального правопорушення», а слідчий суддя вважав доводи клопотання такими, що мітять достатньо доводів та підстав вважати вищезазначене майно речовими доказами, апеляційний суд вважає, що такий текст у клопотанні прокурора може свідчити про описку, однак наявність абзацу відповідного змісту не впливає в цілому на законність ухваленого судового рішення слідчим суддею з огляду на те, що в решті зміст клопотання, долучені до клопотання матеріали, перелік майна, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, відповідає прохальній частині клопотання прокурора.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання та накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, а тому доводи скаржника стосовно незаконності ухвали слідчого судді колегія суддів вважає непереконливими.

Апеляційним судом не встановлено порушень слідчим суддею положень ст. ст. 170-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Крім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Матеріали клопотання та справи містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування вилучені речі, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт, можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні, а накладення арешту на вищезазначене майно має легітимну мету, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України збереження речових доказів, а отже вказані речі відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст.173КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Інші доводи на які посилається скаржник також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки істотних порушень норм КПК України не встановлено.

Зважаючи на зазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання та накладаючи арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, а саме: мобільний телефон ОСОБА_8 AppleIMEI НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картоюна номер НОМЕР_3 ;ноутбук НР250G6№SND94038NT,договір поставкитовару №178/10/2023від 03.10.2023;видаткові накладні№2905від 09.11.2023,№2895від 10.11.2023,№2904від 10.11.2023,№2903від 10.11.2023;рахунки наоплату №2974від 07.11.2023,№2975від 07.11.2023,№2977від 07.11.2023,діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року задовольнити.

Поновити представнику власника майна ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2024 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4