Постанова

від 23.01.2025 по справі 903/762/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Справа № 903/762/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників:

позивача: Мельник П.М. (директор), Понайда Р.І.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Стиль" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 22.10.2024 суддею Вороняк А.С. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 28.10.2024) у справі 903/762/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпол"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд Стиль"

про стягнення 942180 грн

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Галпол" звернулось до Господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з ТзОВ "Агробуд Стиль" 942180 грн за поставлений товар.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство послалось на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 08/08/2024 від 08.08.2024 з специфікацією № 1 від 08.08.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за одержаний товар на підставі видаткових накладних № 20 від 09.08.2024, № 21 від 12.08.2024.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.10.2024 у даній справі позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 942180 грн основного боргу, а також 11306, 16 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати в частині стягнення 145905, 20 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні стягнення зазначених позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів скарги товариство зазначило про те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами виконання власних зобов`язань, за результатами яких у відповідача виникає зустрічний обов`язок з проведення оплати. Відповідно, не доведено порушення строків оплати товару відповідачем 14% вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з останнього грошових коштів в сумі 145905, 20 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Агробуд Стиль" на рішення Господарського суду Волинської області від 22.10.2024 у справі № 903/762/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просить суд рішення Господарського суду Волинської області від 22.10.2024 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні присутні представники позивача вимоги апеляційної скарги заперечили з підстав, зазначених у відзиві на останню.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої товариство просило суд розглядати справу без участі його представника; зазначило, що свою апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, а також заслухавши представників позивача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2024 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 08/08/24, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури врожаю 2023 року, вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Згідно п.1.3 договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору. Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), обумовлених сторонами в специфікаціях до даного договору. Місце поставки товару визначається: відповідно до специфікації на кожну партію товару (п. 2.2 договору). Згідно з п. 3.2 договору, поставка партії товару здійснюється в строки, обумовлені в специфікаціях до даного договору. Право власності на товар від постачальника до покупця переходить за цим договором з моменту завантаження товару в автотранспорт покупця та підписання видаткової накладної. Перевезення товару здійснюється автомобільним транспортом покупця, якщо інше не погоджено специфікацією та окремою письмовою домовленістю сторін (п. 3.3, 3.4 договору). Згідно п.3.5 договору, датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній. Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору. Згідно п. 5.2 договору, визначено, що у специфікації за кожною окремою позицією асортименту товару, вказується: найменування товару, одиниця виміру товару, кількість товару по кожній позиції, ціна за одиницю товару з ПДВ в грн, загальна сума партії поставленого товару з урахуванням ПДВ в грн. Відповідно до п. 5.4 договору, оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 86%; 14% вартості оплачується - після надання оригіналів документів по загрузці та реєстрації податку на додану вартість, протягом двох банківських днів, якщо інше не обумовлене в специфікації до договору. Згідно з п. 9.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024.

08.08.2024 сторонами договору підписано специфікацію № 1, згідно умов якої постачальник зобов`язався поставити покупцеві ріпак не ГМО в кількості 50 тон вартістю 1070000 грн у т.ч. ПДВ 14% - 131403, 51 грн. Згідно із п. 5 цієї специфікації, строк поставки товару до 10.08.2024. Згідно п. 6 специфікації, оплата товару здійснюється - 86 % вартості товару після прийому товару за показниками та вагою протягом трьох банківських днів та 14 % після реєстрації податкових накладних на всю партію товару та передачі всіх супроводжуючих документів згідно п. 2.3 договору в оригіналах на товар від постачальника до покупця.

Судами встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 1042180 грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 20 від 09.08.2024 на суму 513600 грн та № 21 від 12.08.2024 на суму 528580 грн, які підписані сторонами та скріплена їх печатками без будь яких зауважень по кількості та якості товару.

Однак, відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару на суму 100000 грн, що не заперечується сторонами.

Поряд з цим, згідно гарантійного листа № 22/08 від 22.08.2024, відповідачем визнано факт наявності заборгованості в сумі 942180 грн та гарантовано її оплату до 31.08.2024.

Проте, останній не виконав свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ТзОВ "Галпол" із відповідним позовом до господарського суду.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на слідуюче.

В силу ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтями 626, 627 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено вище, між сторонами даного господарського спору укладено договір укладено поставки № 08/08/24 від 08.08.2024.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначено вище, пунктом 6 специфікації сторонами було визначено умови оплати, а саме: оплата товару здійснюється - 86 % вартості товару після прийому товару за показниками та вагою протягом трьох банківських днів та 14 % після реєстрації податкових накладних на всю партію товару та передачі всіх супроводжуючих документів згідно п. 2.3 договору в оригіналах на товар від постачальника до покупця.

Суд констатує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 942180 грн, водночас доказів, які б спростовували дану заборгованість або доказів її оплати відповідачем до матеріалів справи не подано. З огляду на що апеляційний господарський суд вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду підставність задоволення позову у даній справі.

Доводи скаржника про те, що позивачем, в порушення п. 2.3 та п. 2.5 договору поставки не було передано відповідачу якісного посвідчення на товар, у зв`язку із чим обов`язок відповідача по сплаті 14% вартості поставленого товару в розмірі 145905, 20 грн не настав, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що відповідні якісні посвідчення на поставлений товар № 1 від 09.08.2024 та 2 від 12.08.2024 були направлені відповідачу разом з рахунком-фактурою на поставлений товар поштовим відправленням 15.08.2024, що підтверджується відповідною поштовою квитанцією, яка наявна в матеріалах справи. Окрім того суд зауважує, що до моменту подання ТзОВ "Галпол" позовної заяви до суду зі сторони відповідача були відсутні будь-які претензії чи вимоги до позивача щодо передачі якісного посвідчення на товар, жодні докази, які б свідчили про протилежне, відповідачем не надано.

Також в підтвердження виконання вимог п. 5.4 договору позивачем надано докази реєстрації декларацій з податку на додану вартість (а.с. 49, 50). Зокрема з доданих квитанцій вбачається, що позивач 13.08.2024 зареєстрував податкові накладні №№ 18 та 19 від 09.08.2024 в ЄРПН.

Отже і кінцевий обов`язок відповідача з оплати 14% вартості поставленого товару станом на момент подання позову є таким, що настав.

Таким чином твердження апелянта є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 22.10.2024 у справі № 903/762/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами. Відтак суд вважає їх не обґрунтованими та такими, що не дискредитують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Стиль" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 22 жовтня 2024 року у справі № 903/762/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 903/762/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "24" січня 2025 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Миханюк М.В.