Постанова

від 16.01.2025 по справі 908/702/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025м. ДніпроСправа № 908/702/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 (суддя Сушко Л.М.; повне рішення складено 05.08.2024), постановлену за результатами розгляду грошових вимог контролювального органу у справі № 908/702/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви з грошовими вимогами і ухвали місцевого господарського суду.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/702/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» у сумі 19040,30 грн, які є штрафними санкціями застосованими контролювальним органом за порушення боржником вимог податкового законодавства у спосіб ухвалення двох податкових повідомлень-рішень.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 30.07.2024 частково задовольнив заяву заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області, визнавши грошові вимоги у справі № 908/702/22 у сумі 1700,30 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, штраф у розмірі 17340,00 грн, застосований контролювальним органом після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто під час дії мораторію, що суперечить положенням частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим відмовив у визнанні грошових вимог в цій частині.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22 скасувати і ухвалити рішення, яким грошові вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що грошове зобов`язання, відмова у визнанні якого є предметом апеляційного оскарження, є штрафною санкцією, застосованою контролювальним органом за порушення вимог із подання боржником податкової звітності у період з лютого 2022 року по червень 2023 року, внаслідок чого ухвалене відповідне податкове повідомлення-рішення.

Скаржник зауважує, що несплата грошових зобов`язань в граничні терміни, визначені контролювальним органом, є діянням, яке передбачає нарахування штрафних санкцій, тому штраф за порушення вимог податкового законодавства, що сталося у період з лютого по травень 2024 року є конкурсними вимогами, а штраф за порушення вимог податкового законодавства у період з червня 2022 року по червень 2023 року, є поточними вимогами кредитора у справі про банкрутство.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.10.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22.

У судовому засіданні 16.01.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 07.06.2022 відкрив провадження у справі № 908/702/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш».

Господарський суд Запорізької області постановою від 18.06.2024 визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Технома» і відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 908/702/22.

Головне управління ДПС у Запорізькій Державної податкової служби України провело камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» податкової звітності за 2021 рік, 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року та 2022 рік, за результатами якої склало акт № 2341/08-01-04-17/32640621 від 22.06.2023.

Головне управління ДПС у Запорізькій Державної податкової служби України провело камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» податкової звітності за період з лютого 2022 року по червень 2023 року, за результатами якої склало акт № 9876/08-01-04-06/32640621 від 29.08.2023.

За порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» податкового законодавства, Головне управління ДПС у Запорізькій області на підставі акту № 2341/08-01-04-17/32640621 від 22.06.2023 прийняло податкове повідомлення форми «ПС» № 00/183/08-01-04-06 від 12.07.2023, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у сумі 1700,00 грн. На підставі акту № 9876/08-01-04-06/32640621 від 29.08.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 004360406 від 20.09.2023, відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 17340,00 грн, а на підставі акту № 7627/08-01-04-12/32640621 від 20.05.2024 ППР форми «Н», яким застосовано штраф у сумі 00,30 грн.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на штрафних санкціях, застосованих контролювальним органом внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішеня.

Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності відмови місцевого господарського суду у визнанні грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в частині нарахованих контролювальним органом штрафних санкцій.

З огляду на встановлені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд надає оцінку правомірності грошових вимог лише в частині 17340,00 грн штрафу.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17).

Головне управління ДПС у Запорізькій області на підтвердження наявності перед ним у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-агро» грошових зобов`язань, надало одне податкове повідомлення рішення від 25.01.2023 та п`ять податкових повідомлень-рішень від 27.01.2023.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, яким відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке:

- податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Натомість згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, дійшла висновку, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Верховний Суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 наведено висновок, що за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених Податковим кодексом України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених Податковим кодексом України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

На підтвердження грошових вимог у сумі 17340,00 грн, контролювальний орган надав місцевому господарському суду одне податкове повідомлення-рішення № 004360406 від 20.09.2023, відповідно до якого до боржника застосовано штраф у сумі 17340,00 грн за порушення платником податків обов`язку зі своєчасного подання податкових декларацій за період з лютого 2022 року по червень 2023 року.

Відмовляючи у визнанні грошових вимог в цій частині, місцевий господарський суд послався на положення статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, яка, між іншим, забороняє застосування до боржника у справі про банкрутство штрафних санкцій після відкриття стосовно нього провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Дослідивши розрахунок штрафних санкцій, апеляційний господарський суд встановив, що дати, після настання яких контролювальний орган мав право застосовувати до боржника у справі штраф, охоплюють період після відкриття провадження у справі про банкрутство 07.06.2022, тобто після запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки граничним терміном подання податкової звітності за лютий-червень 2022 року є 20.07.2022, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у визнанні грошових вимог в цій частині.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 у справі № 908/702/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 22.01.2025

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяА. ЧЕРЕДКО