Рішення

від 14.01.2025 по справі 904/3718/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3718/24

за позовом Фермерського господарства "СЕЛЄНА", с. Підгірне, Новомиколаївський район, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС АВТО ТРАНС АГ", с. Златоусівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 2 979 324, 78 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача Єренко Д.В.

від відповідача Козаренко С.В.

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "СЕЛЄНА" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС АВТО ТРАНС АГ" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 979 324,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг, наданих Позивачем в рамках договором перевезення №18/09-2023 від 18.09.2023 року.

Разом із позовною заявою, Позивачем заявлено клопотання про витребування інформації щодо внесення Відповідачем до свого податкового кредиту зареєстрованих податкових накладних, які складені Позивачем в рамках виконання умов договору № 18/09-2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі № 904/3718/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов протягом 15 днів з дати одержання ухвали. Крім того, задоволено клопотання Позивача про витребування доказів.

Зазначена ухвала одержана учасниками справи (позивачем та відповідачем) 09.09.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету (том 5, а.с. 23, 24).

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

29.10.2024 року Відповідач звернувся з клопотанням про витребування від Позивача оригіналу договору перевезення № 18/09-23 від 18.09.2023 року, яке задоволено ухвалою суду від 29.10.2024 року.

В засіданні 14.11.2024 року судом досліджено оригінал наданого Позивачем договору перевезення № 18/09-23 від 18.09.2023 року.

20.11.2024 року Відповідач заявив клопотання про витребування у Позивача оригіналу договору перевезення № 18/19-2023 та призначення у справі експертизи на предмет дослідження підпису та печатки, які виконані на вказаному договорі від імені ТОВ АТЛАС АВТО ТРАНС АГ». В засіданні 27.11.2024 року, суд, без виходу до народної кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні зазначеного клопотання Відповідача.

27.11.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 17.12.2024 року.

02.12.2024 року Відповідач подав до суду заяву, за змістом якої виклав зміст своїх заперечень по суті спору.

З приводу наведеної заяви суд зазначає наступне. В силу положень ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 165 ГПК України, заперечення проти позову, Відповідач викладає у відзиві на позов, який подається в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, процесуальний закон імперативно визначає можливість викладення відповідачем своїх заперечень проти позову, виключно в заявах по суті справи, перелік яких, визначено законом.

Як свідчить зміст заяви Відповідача від 02.12.2024 року, в процесуальному сенсі остання являються відзивом на позов, який подано з порушенням встановленого судом строку.

Згідно положень ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що заперечення проти позову подані Відповідачем з порушенням встановленого судом строку та без зазначення поважних причин його пропуску, останні не приймаються судом до уваги.

Відповідно до положень ст. 216 ГПК України, в судовому засіданні 17.12.2024 року оголошувалася перерва до 14.01.2025 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 14.01.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2023 року між Позивачем (Перевізником) та Відповідачем (Замовником) укладено Договір перевезення № 18/09-2023 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за даним договором перевезення одна сторона Перевізник зобов`язується доставити довірений їй Замовником вантаж вказаний в ТТН за маршрутом попередньо обумовленим з Замовником та видати його особі, яка мас право на одержання вантажу (одержувач), а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п. 2.1. Договору Перевізник забезпечує перевезення вантажів, передбачених цим договором, із використанням власної та/або орендованої техніки, та/або техніки, яка залучена Перевізником, керування та обслуговування якої здійснюється працівниками Перевізника та/або працівниками власника техніки та/або безпосередньо власниками техніки.

Прийом-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, що надається Перевізником Замовнику кожні 10 календарних днів, разом з Реєстром та Товаро-супровідними документами на підставі яких сформовано Акт. Замовник зобов`язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом п`яти робочих днів з моменту надання його Перевізником або в цей же термін направити Перевізнику мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п.п. 2.5. 2.6. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору оплата за надані послуги по перевезенню вантажу на збиранні пізніх зернових культур проводиться по розцінці згідно тарифної сітки передбаченої Договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору акти виконаних робіт та реєстри ТТН до них формує Перевізник та надає Замовнику на перевірку та підписання. Підписаний акт Перевізник повинен надати Замовнику з оригіналами ТТН згідно реєстру до акту, актування здійснюється кожні 10 календарних днів.

За змістом п. 3.3. Договору сторони погодили що в разі ненадання перевізником Замовнику до визначених в п. 2.5. цього Договору строків первинних документів, які підтверджують фактичне надання послуг, а саме: Перевізних документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, актів про фактичну вагну перевезення вантажу (зерна), актів прийому-передачі наданих послуг, послуги вважаються не наданими Перевізником і відповідно не покладають на Замовника обов`язку з їх оплати.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що оплата послуг за цим договором здійснюється Замовником протягом 10-15 календарних днів після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та надання Перевізником Замовнику рахунка-фактури та документів, які підтверджують фактичне надання послуг, перелік яких наведений в п. 3.3. цього Договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

Відповідно до змісту п. 3.5. Договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи проводиться за наступним графіком:

- оплата 80% вартості виконаних робіт здійснюється Замовником на протязі 7-ми календарних днів після підписання акту прийому передачі наданих послуг згідно п. 3.4. договору

- оплата 20% вартості виконаних робіт здійснюється Замовником на протязі двох днів після надання Перевізником податкової накладної попередньо зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений законодавством строк. Даний розрахунок застосовується при умові своєчасної оплати за наданні послуги.

Як зазначає Позивач в своєму позові, протягом вересня-жовтня 2023 року, на виконання умов Договору Відповідачу було надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 979 324,78 грн.

Для здійснення оплати наданих послуг Позивачем були виписані рахунки № 30 від 30.09.2023 та № 11 від 11.10.2023 року.

З метою оформлення передачі наданих послуг, Позивачем були сформовані та підписані Акти наданих послуг № 30 від 30.09.2023 року на суму 1 643 911,39 грн. та № 11 від 11.10.2023 року на суму 1 335 413,39 грн. Зазначені акти разом із рахунками на оплату та ТТН направлені на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку 13.10.2023 року, що підтверджується доданими до справи доказами (том 4, а.с. 152, 153). Відповідач акти надання послуг не підписав, на адресу Позивача не повернув.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Позивачем було складено та зареєстровано податкові накладні № 12 від 30.09.2023 року на суму 1 643 911,39 грн. та № 1 від 11.10.2023 року на суму 1 335 413,39 грн. (том 1, а.с. 110, 113), що дорівнює сумі наданих Відповідачу послуг перевезення за спірними актами наданих послуг № 30 від 30.09.2023 року та № 11 від 11.10.2023 року.

02.05.2024 року Позивач повторно направив на адресу Відповідача відповідний пакет документів разом із претензією, що підтверджується копіями відповідних доказів (том 4, а.с. 154-172).

Позивач стверджує, що Відповідач за надані послуги перевезення не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 2 979 324,78 грн., що і стало причиною виникнення спору.

На час розгляду справи в суді, доказів сплати заборгованості сторонами не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечуючи по суті заявлених позовних вимог представник Відповідача стверджував, що директор ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» особисто не підписував договір перевезення з Позивачем та не скріплював його печаткою підприємства. Крім того, представник зазначив, що Позивачем не надано жодних належних первинних документів з яких би вбачалося надання послуг перевезення, при цьому надані ним ТТН , не містять підпису уповноваженої особи Відповідача, тощо.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначив, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за видатковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Під час розгляду даної справи, на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано копії податкових декларації ТОВ "АТЛАС АВТО ТРАНС АГ" з податку на додану вартість за вересня 2023 року по грудень 2023 року .

Згідно відомостей податкової декларації за вересень 2023 року (том 7, а.с. 81а), Відповідачем до розділу ІІ (Податковий кредит) внесено дані про придбання товарів/послуг та необоротних активів за основною ставкою на суму 6 371 522,00 грн. (без ПДВ). Відповідно до даних Додатку 1 до податкової декларації (том 7, а.с. 84), зокрема, Розділу ІІ, таблиці 2.1., загальний обсяг придбання включає в себе операції з придбання від постачальника з індивідуальним податковим номером 345173908137, який належить Фермерському господарству «СЕЛЕНА».

Зазначена Відповідачем в декларації за вересень 2023 року сума придбання від постачальника ФГ «СЕЛЕНА» становить 1 643 911,39 грн. з яких: 1 369 926,16 грн. обсяг постачання без ПДВ, 273 985,23 грн. ПДВ (№ з/п 15), що відповідає сумі наданих Позивачем у вересні 2023 року послуг перевезення вантажу (Акт надання послуг № 30 від 30.09.2023 року).

Згідно відомостей податкової декларації за жовтень 2023 року (том 7, а.с. 89), Відповідачем до розділу ІІ (Податковий кредит) внесено дані про придбання товарів/послуг та необоротних активів за основною ставкою на суму 9 614 357,00 грн. (без ПДВ). Відповідно до даних Додатку 1 до податкової декларації (том 7, а.с. 87), зокрема, Розділу ІІ, таблиці 2.1., загальний обсяг придбання включає в себе операції з придбання від постачальника з індивідуальним податковим номером 345173908137, який належить Фермерському господарству «СЕЛЕНА».

Зазначена Відповідачем в декларації за жовтень 2023 року сума придбання від постачальника ФГ «СЕЛЕНА» становить 1 335 413,39 грн. з яких: 1 112 844,49 грн. обсяг постачання без ПДВ, 222 568,90 грн. ПДВ (№ з/п 15), що відповідає сумі наданих Позивачем у жовтні 2023 року послуг перевезення вантажу (Акт надання послуг № 11 від 11.10.2023 року).

Таким чином, зазначеними вище доказами підтверджується, що після отримання від Позивача послуг з перевезення вантажів, відповідні операції були відображені Відповідачем в податковій звітності, чим засвідчено волю останнього до настання правових наслідків, які породжує факт надання послуг. При цьому, доказів в підтвердження того, що відображені в податкових деклараціях Відповідача за вересня-жовтень 2023 року операції з Позивачем, відносяться до інших господарських правовідносин, а не до договору перевезення №18/09-2023 від 18.09.2023 року, до матеріалів справи не надано.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, змінено назву статті 79 господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Здійснивши оцінку наданих у справу доказів з точки зору наведеної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що подані позивачем докази на підтвердження його позовних вимог, є більш вірогідними, ніж доводи та пояснення, наведені відповідачем в їх спростування, в зв`язку з чим, суд вважає доведеним факт надання Позивачем та прийняття Відповідачем послуг перевезення вантажів за спірними актами надання послуг, що є підставою для виникнення у Відповідача обов`язку з їх оплати.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача відносно того, що директор ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» особисто не підписував Договір перевезення з Позивачем, адже незалежно від того, чи був такий Договір підписаний особисто директором Відповідача, формування податкового кредиту за спірними операціями, свідчить про підтвердження Відповідачем реальності, а також відповідності обсягу і змісту операцій за таким Договором.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо здійснення своєчасної оплати за надані послуги перевезення, є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС АВТО ТРАНС АГ" (53073, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна, буд. 65а, код ЄДРПОУ 37890581) на користь Фермерське господарство СЄЛЄНА (70121, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Підгірне, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 34517393) 2 979 324, 78 грн. основного боргу, 44 689, 88 витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2025

Суддя О.В. Ліпинський