Ухвала

від 16.01.2025 по справі 910/14274/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/14274/24Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є.

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №910/14274/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, м. Київ, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера "Б"; код ЄДРПОУ 33880354)

до

відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" (01021, м. Київ, вул. Бастіонна, 15; код ЄДРПОУ 41828027),

відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення в солідарному порядку 1 613 565, 19 грн.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" та ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" та ОСОБА_1 на користь з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" 747 284, 03 грн. - прострочену заборгованість за лізинговими платежами; 22 069,64 грн. - пені; 20 371,98 грн - проценти річних; 14 482,97 грн. - інфляційні витрати; 142 827,63 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 666 528,94 грн. - неустойка за неповернення об`єкт лізингу, а разом - 1 613 565,19 грн. (один мільйон шістсот тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 19 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2025.

13.12.2024 до канцелярії суду представником ОСОБА_1 подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" надійшла заява про вступ в справу представника.

18.12.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ в справу як представника

25.12.2024 до канцелярії суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" подано Відзив на позовну заяву.

25.12.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 подано Відзив на позовну заяву.

27.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла Відповідь на Відзив відповідача 1.

31.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла Відповідь на Відзив відповідача 2.

03.01.2025 до канцелярії суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібюшн" подано Заперечення на відповідь на відзив.

07.01.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 подано Заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 15.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідачів 1 та 2.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом у відповідності до приписів ч. 11 ст. 177 ГПК України встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною п`ятою статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно із частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Так, за частинами першою та другою статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом

Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Слід зауважити, що ГПК України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.

Формулювання частини третьої статті 56 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт)

Частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно із частинами п`ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23.

Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" підписана представником Прусовим В.М. У підтвердження повноважень на підписання даної позовної заяви представником, як додаток, додано копію довіреності від 22.08.2024 № 22.08.2024 № 2182, наказу від 09.08.2024 № 49/ОС про призначення Прусова В.М. на посаду Головного юрисконсульта по роботі з проблемними активами Юридичного департаменту та копію посадової інструкції Головного юрисконсульта по роботі з проблемними активами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг".

При цьому, представником позивача, до позовної заяви не додано, відповідно до приписів ч. 3 ст. 56 ГПК України статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", положення, трудового договору (контракту) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг".

Вищенаведене є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на наведене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має надати суду письмові уточнення щодо правильного визначення відповідача у справі з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині даної ухвали.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", положення, трудового договору (контракту) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг";

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА