Рішення

від 23.01.2025 по справі 910/10591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2025Справа № 910/10591/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до фізичної особи-підприємця Аскерової Ірини Андріївни

про стягнення 10 355,60 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Аскерової Ірини Андріївни (далі - відповідач) про стягнення 10 355,60 грн, з яких 8 409,86 грн основного боргу, 621,73 грн пені, 1 074,62 грн штрафу, 69,37 грн 3% річних, 180,02 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 2119/19 від 06.10.2019 в частині внесення плати у передбачений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10591/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача, його представника 03.09.2024 о 19:10 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 04.09.2024.

Відповідачу копія ухвали суду від 03.09.2024 направлена за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте поштове відправлення № 0600285958250 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, з якій причиною невручення вказаного відправлення вказано «за закінченням встановленого терміну зберігання»

Крім того, ухвалу суду від 03.09.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

06.10.2020 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та фізичною особою-підприємцем Аскерової Іриною Андріївною укладено договір № 2119/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення реклами.

За цим договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно і розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211, своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу, порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору робочий орган та/або КП "Київреклама" здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

У п. 6.1. договору сторони домовились, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (п. 6.3. договору).

Згідно з п. 6.4. договору плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу: до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу ( у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування органом або КП "Київреклама".

Відповідно до п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

У п. 6.16 договору визначено, що у разі недостатності суми проведення платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу - основна сума боргу; у другу чергу - пеня та штрафи.

Згідно з п. 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

У п. 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього договору в цілому (п. 8.1. договору).

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської лежаної адміністрації) № 549 від 02.04.2020 відповідачу надано дозволи на розміщення рекламного засобу № 76041-20 та № 76042,20.

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської лежаної адміністрації) № 1827 від 19.11.2020 відповідачу надано дозволи на розміщення рекламного засобу № 78239-20 та № 75246-20.

Крім того, між сторонами підписано додаток № 1 до вказаного договору «адресний перелік», згідно з яким відповідачу надано право на розповсюдження реклами за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 48.

Як вказує позивач у позові, у порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не здійснив оплату послуг за період з 01.10.2024 по 31.07.2024, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 409,86 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 074,62 грн штрафу, 621,73 грн пені, 69,37 грн 3% річних та 180,02 грн втрат від інфляції.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, пов`язані із розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві, регулюються Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Правила № 2067), Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженими розпорядженням Київської міської ради від 05.02.2019 № 207 (далі - Порядок № 207) та іншими нормативними актами України.

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України "Про рекламу", зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Правил № 2067 місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (пункт 3 Правил № 2067).

Відповідно до пункту 4 Правил № 2067 на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з п. 23 та п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

За змістом пункту 32 Правил № 2067 плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до пункту 2.11.1 цього Порядку № 207 підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ (далі - плата) та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання (продовження) дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

Згідно з пунктами 2.11.2, 2.11.3 Порядку № 207 плата зараховується до бюджету міста Києва в порядку, встановленому Київською міською радою. Розмір плати та порядок її нарахування визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 33 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно до п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Відповідно до п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Водночас, відповідно до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу: до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу ( у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування органом або КП "Київреклама".

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів сплати послуг з розміщення реклами на суму 8 409,86 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 621,73 грн, 3% річних 69,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 180,02 грн та штраф у сумі 1 074,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, згідно з п. 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Крім того, у п. 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 621,73 грн, 3% річних в розмірі 69,37 грн, інфляційних втрат в розмірі 180,02 грн та штрафу у сумі 1 074,62 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Аскерової Ірини Андріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код 41348526) заборгованість у розмірі 8 409,86 грн (вісім тисяч чотириста дев`ять грн 86 коп.), штраф у розмірі 1 074,62 грн (одна тисяча сімдесят чотири грн 62 коп.), пеню у розмірі 621,73 грн (шістсот двадцять одна грн 73 коп.), 3% річних в розмірі 69,37 грн (шістдесят дев`ять грн 37 коп.), втрати від інфляції в розмірі 180,02 грн (сто вісімдесят грн 02 коп.), судовий збір в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 23.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова