Рішення

від 24.01.2025 по справі 932/2143/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2143/24

Провадження № 2/932/1073/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 січня 2025 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Ярощук О.В.,

при секретарі Кирилішиній В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 пророзірвання шлюбу -

у с т а н о в и в:

12 березня 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01.08.1998 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, актовий запис № 93.

Як вказує позивач спільне життя з відповідачем не склалось, сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. На примирення не погоджується.

Ухвалою суду 19.03.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Ярощук О.В.

Ухвалою судді 12.07.2024 року дану справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача письмово просив розглядати справу без його участі, позов підтримав до суду 16.01.2025 року подав заяву у якій не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася, у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у т.ч. через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв та клопотань не надав.

Суд зауважує наступне.

Суд у судові засідання після прийняття справи до свого провадження чотири рази викликав відповідача: ухвалою суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 12.08.2024; повістками про виклик від 12.07.2024 на 12.08.2024, 13.08.2024 на 03.09.2024, 08.09.2024 на 24.10.2024, 04.11.2024 на 16.01.2025.

Усі судові повістки доставлені до електронної скриньки відповідача.

Окрім того, судом розміщено публікацію на веб-сторінці Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про виклик відповідача у судові засідання.

Судом із метою належного повідомлення відповідача щодо наявного цивільного провадження стосовно неї, 26.03.2024 зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та встановлено зареєстроване місце проживання відповідача.

Тобто суд вжив доступні і розумні заходи для повідомлення ОСОБА_3 щодо розгляду справи, яка стосується її безпосередньо.

Хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему.

Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за не надсилання заявнику відповідних документів.

Суд виходить із того, що відповідач хоч і не отримала кореспонденцію, надіслану їй неодноразово судом за місцем реєстрації, само по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для того, щоб стверджувати про те, що права відповідача за статтею 6 § 1 Конвенції могли були порушені.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористалася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд, спираючись на норми ст.247,280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положеньст. 51 Конституції України, ч. 1ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст.18, ст.51, ч. 3 ст.56, ч. 1 ст.110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Так, відповідно до вимог ч. 3ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно достатті 110 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимогст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 01.08.1998 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, актовий запис № 93.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем, ведення ними спільного господарства, припинено. Позивачка, вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам дітей.

Від шлюбу мають спільну дитину: неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім`ї стало неможливим.

Спору щодопроживання малолітньогосина післярозірвання шлюбуне мають.

За загальним правилом за відсутності спору щодо тогоз ким із батьків будуть проживати неповнолітні дітисуд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, що узгоджується із висновком постанови Верховного Суду у справі №200/952/18.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у провадженні суду не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Заклопотанням позивача,судові витратипо сплатісудового зборузалишити завідповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247,280,281ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбузадовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 01 серпня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №93.

Стягнутиз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,ІПН НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Роз`яснити сторонам,що уразі розірванняшлюбу судом,шлюб припиняєтьсяу деньнабрання чинностірішенням судупро розірванняшлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місце знаходження: пр. Науки, 112 м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ33339119.для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Ярощук