Ухвала

від 24.01.2025 по справі 910/100/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2025Справа № 910/100/25

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" (31100, Хмельницька обл., місто Старокостянтинів(з), вул.Франка, будинок 55) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9) про стягнення 1 933 114,70 грн.,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

03.01.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНТОЛ КОРАЛ ІНВАЙТ" про стягнення заборгованості за договором підряду № 12/12/2023-СтОЕЗ-ПП від 12.12.2023 року у розмірі 1 933 114,70 грн. з яких: основна заборгованість у сумі 1 629 052, 49 грн. та штраф у сумі 304 062,21 грн. та була передана 06.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2023 р. між ТОВ «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» (надалі - Замовник) та ТОВ «Еко Полімербуд Трейд» (надалі - Підрядник) було укладено договір підряду № 12/12/2023-СтОЕЗ-ПП (надалі - Договір), відповідно до якого Підрядник зобов`язувався виконати роботи з улаштування полімерної підлоги на об`єкті Замовника.

Положеннями п. 2.1 Договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується за замовленням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим Договором та згідно з Графіком виконання робіт (Додаток № 3 до цього Договору), виконання робіт з будівництва «Цех підготовки №1. Цех підготовки №2. Відділення грануляції шроту та лушпиння. Трансформаторна підстанція. Електрощитова. Операторська. Лабораторія та побутові приміщення» за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький p-н., Старокостянтинівська територіальна громада, село Пашківці, кадастровий номер: 6824286400:04:022:0114 (далі Об`єкт будівництва).

Представник позивача зазначає, що борг Підрядника за невиконанні роботи по отриманому авансу становить 1 629 052,49 грн.

З огляду на викладене представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованістьу розмірі 1 933 114,70 грн. з яких: основна заборгованість у сумі 1 629 052, 49 грн. та штраф у сумі 304 062,21 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів за територіальною підсудністю до господарського суду Хмельницької області з огляду на таке.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 12/12/2023-СтОЕЗ-ПП заборгованості за невиконанні роботи по отриманому авансу у розмірі 1 629 052,49 грн., які здійснювались на об`єкті будівництва, що розташований у Хмельницькій обл., Хмельницький p-н., Старокостянтинівська територіальна громада, село Пашківці, кадастровий номер: 6824286400:04:022:0114 (далі Об`єкт будівництва).

Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вочевидь, термін «з приводу», що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.

Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.1995 у справі «Miloslavsky vs United Kingdom» (заява №18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021р.) вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки заявлена заборгованість виникла у зв`язку із здійсненими роботами на об`єкті будівництва, що розташований у Хмельницькій обл., Хмельницький p-н., Старокостянтинівська територіальна громада, село Пашківці, кадастровий номер: 6824286400:04:022:0114, а відтак даний спір у відповідності до вимог частини третьої статті 30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням майна, тобто господарським судом Хмельницької області.

Подібна позиція також викладена в Постанові Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 по справі №913/703/20.

У згаданій постанові суд дійшов наступного висновку: «На підставі зазначеного, з огляду на приписи ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на те, що спір у даній справі виник з договору будівельного генпідряду від 24.04.2019 № 60, за умовами якого місцем виконання робіт по договору (реконструкція самопливного каналізаційного колектору L-2700м) визначено вулиці: Південна, Луганська, Мала Садова, Коцюбинського, Садова, Буткова, Зарічна до КНС № 1, у м. Старобільську Луганської області, колегія суддів дійшла висновку про доцільність розгляду спору про стягнення 7079496,60 грн у зв`язку з неповним виконанням відповідачем зобов`язань по договору будівельного генпідряду від 24.04.2019 № 60, а також нарахованих на зазначену суму інфляційних нарахувань в сумі 360752,95 грн та 3% річних в сумі 286307,07 грн, - за місцем виконання зазначеного договору будівельного генпідряду, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду Луганської області».

Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У зв`язку з викладеним, з огляду на те, що місцем виконання робіт за договором підряду є Хмельницька обл., Хмельницький p-н., Старокостянтинівська територіальна громада, село Пашківці, кадастровий номер: 6824286400:04:022:0114, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ", слід направити за виключною підсудністю до господарського суду Хмельницької області.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Керуючись статтями 30, 31, 230, 234, 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Передати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ОЕЗ" за територіальною підсудністю до господарського суду Хмельницької області (3 поверх, площа Незалежності, 1, Хмельницький, Хмельницька область, 29000).

Ухвала набрала законної сили 24.01.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ