Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/12532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/12532/24

за позовом Приватного підприємства "Дубекспо"

до відповідачів:

1. Державної податкової служби України,

2. Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про стягнення збитків та моральної шкоди у розмірі 785 360,00 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.

Представники сторін:

від позивача: Пасічник І.Ю.

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Чорна В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Дубекспо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України та до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення з Державної податкової служби України за рахунок усіх наявних коштів суми збитків щодо бездіяльності по виконанню визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні у розмірі 17 360,00 грн. та моральної шкоди за невиконання остаточного рішення суду у розмірі 384 000,00 грн., стягнення з Головного управління державної податкової служби у м. Києві за рахунок усіх наявних коштів моральної шкоди за винесення протиправних рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у розмірі 384 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума податкових накладних, які не зареєстровані податківцями всупереч судовому рішенню та постанови виконавця, складає 17 360,00 грн., є збитками, нанесеними позивачу Державною податковою службою України. Крім того, позивач зазначає, що підприємство зазнавало певних незручностей, як під час звернення по суду, так і після, у зв`язку з нерозв`язанням спірної ситуації, витрачанням свого особистого часу на звернення до суду, у зв`язку з неможливістю захистити порушене право, що негативно позначилося на його діловій репутації та призвело до моральних страждань, у зв`язку з чим Приватне підприємство "Дубекспо" просить стягнути з відповідачів моральну шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/12532/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

04.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що ДПСУ вживаються заходи з виконання рішення адміністративного суду від 29.07.2022 р., проте, виконання останнього є можливим лише після виправлення описки, у зв`язку з чим у відповідача-1 відсутній умисел щодо невиконання вказаного рішення. Окрім того, ДПСУ вважає вимогу про відшкодування моральної шкоди необґрунтованою, оскільки позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт настання негативних наслідків з порушення його прав саме з боку ДПСУ, чи зазначення вчинення певної дії зі сторони контролюючого податкового органу, які спрямовані на порушення прав позивача, які дають йому право на звернення до суду з метою їх захисту та стягнення моральної шкоди.

04.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє зазначило, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в межах адміністративної справи позивачем реалізовано право на захист в частині зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Також позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, або понесення втрат немайнового характеру.

04.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Дубекспо" надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивач заперечив доводи Державної податкової служби України.

07.11.2024 р. до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Дубекспо" надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій позивач заперечив доводи Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

У судовому засіданні 19.11.2024 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025 р.

У судовому засіданні 21.01.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН" звернулось до адміністративного суду із метою розблокування та реєстрації податкових накладних на користь Приватного підприємства «Дубекспо» у судовому порядку. Третьою стороною у адміністративній справі було Приватне підприємство «Дубекспо», яка є фінансово зацікавленою стороною, на користь якої повинні бути зареєстровані податкові накладні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 р. у справі № 640/29318/20 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2020 р. № 2111555/21563078, № 2111556/21563078, № 2111557/21563078, № 2111558/21563078, № 2111559/21563078, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 02.06.2020 р. датою їх подання.

08.11.2022 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 640/29318/20 від 13.10.2022 р.

Постановою від 07.12.2022 р. у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 на Державну податкову службу України накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. та надано додатковий термін для виконання рішення суду.

У подальшому, за невиконання рішення суду постановою від 16.02.2023 р. у виконавчому проваджені ВП № НОМЕР_1 на Державну податкову службу України накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

16.05.2023 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, оскільки судове рішення так і не було виконано боржником.

Як зазначає позивач, дії податкового органу щодо невиконання рішення суду та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" № 1 від 02.06.2020 р., № 2 від 03.06.2020 р., № 3 від 05.06.2020 р., № 4 від 08.06.2020 р., № 5 від 10.06.2020 р. датою їх фактичного подання є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач зазнав збитків у розмірі 17 360,00 грн. Внаслідок таких дій податкового органу позивач був позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання. Відтак, у результаті противоправних дій податкового органу позивачем понесено майнові втрати у вигляді неодержання грошових коштів, що могли бути використані у господарській діяльності за звичайних обставин, якби не відбулось зупинення реєстрації податкової накладної.

Наведене вище стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Державної податкової служби України збитків у розмірі 17 360,00 грн.

Також позивач зазначив, що в результаті невиконання рішення суду підприємство зазнало певних незручностей через нерозв`язання спірної ситуації, що, в свою чергу, негативно позначилося на його діловій репутації та призвело до моральних страждань, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідачів кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 384 000,00 грн. з кожного.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із ч. 2 цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою ст. 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

Причинно-наслідковий зв`язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, пов`язаних з утратою майнового інтересу покупця на отримання права на податковий кредит з ПДВ.

У даній справі, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, продавець реалізовував своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто, усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або міг вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН" реалізувало своє право, як платника податків у податкових відносинах, і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, зокрема - звернулось до адміністративного суду з позовом у справі № 640/29318/20.

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено протиправність бездіяльності податкового органу і зобов`язано зареєструвати податкові накладні. Проте, Державною податковою службою України не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання також боржником не виконані, податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" № 1 від 02.06.2020 р., № 2 від 03.06.2020 р., № 3 від 05.06.2020 р., № 4 від 08.06.2020 р., № 5 від 10.06.2020 р. не зареєстровано.

Заперечуючи проти позову, Державна податкова служба України зазначає, що в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2022 р. № 640/29318/20 наявна описка в даті складання податкових накладних, а саме - замість вірних дат «№ 1 від 02.06.2020 р., № 2 від 03.06.2020 р., № 3 від 05.06.2020 р., № 4 від 08.06.2020 р., № 5 від 10.06.2020 р.» помилково зазначено «№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 02.06.2020 р.».

У зв`язку з виявленням описки, Державна податкова служба України звернулася до суду із заявою щодо виправлення відповідної описки в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2022 р. № 640/29318/20, однак, яка на сьогоднішній день не розглянута. За повідомленням ДПСУ, після усунення обставин, які унеможливлюють виконання рішення адміністративного суду, вона зможе зареєструвати податкові накладні.

Таким чином, судом встановлено, що рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні.

У даному випадку причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій відповідача-1 з блокування реєстрації в ЄРПН податкових накладних Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" позивач втратив би можливість включити їх до складу податкового кредиту.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб`єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21.

З урахуванням наведеного вище, суд не може задовольнити позов ПП «Дубекспо» про стягнення збитків, оскільки в межах адміністративної справи вже реалізовано право на захист і задоволено позов про зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає таке.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Отже, для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача.

Вимогу про відшкодування відповідачем-1 моральної шкоди у розмірі 384 000,00 грн. позивач пов`язує із створенням Державною податковою службою України ситуації по безпідставному невиконанню остаточного рішення, що полягає у реєстрації податкових накладних у ЄРПН № 1 від 02.06.2020 р., № 2 від 03.06.2020 р., № 3 від 05.06.2020 р., № 4 від 08.06.2020 р., № 5 від 10.06.2020 р. датою їх фактичного подання.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди відповідачем-2 у розмірі 384 000,00 грн. позивач пов`язує із створенням Головним управлінням державної податкової служби у м. Києві перешкод у господарській діяльності, що полягає у винесенні рішень комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.11.2020 р. № 2111555/21563078, № 2111556/21563078, № 2111557/21563078, № 2111558/21563078, № 2111559/21563078.

Як зазначає позивач, тривала боротьба за свої права виснажує Пасічника І.Ю. , завдає йому, як керівнику, душевних страждань, що викликало у нього знервованість, дискомфорт, почуття безперспективності витрачених зусиль і часу, зневіру в законності дій відповідача, який є державним органом. Позивач вважає, що відповідач безпідставно зволікав з завершенням виконавчих дій, не довівши їх до логічного завершення. Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

У даному випадку, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність протиправної поведінки заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із негативними явищами, що потягли за собою завдання моральної шкоди позивачу.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння відповідачами моральної шкоди саме юридичній особі ПП «Дубекспо», а не керівнику підприємства Пасічнику І.Ю.

При цьому, позивачем не доведено наявності усіх загальних умов відповідальності, у зв`язку з чим вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повний текст рішення складено 24.01.2025 р.