Рішення

від 24.01.2025 по справі 910/14144/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2025Справа № 910/14144/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661)

до Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 32984271)

про стягнення 148141,57 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з вимогами до Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» про стягнення 3% річних у розмірі 148141,57 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 та Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 прострочив оплату придбаної у вересні 2022 року електроенергії, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14144/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що пунктом 15 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

16.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2022 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (продавець) та Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (покупець) укладено Договір №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний продати електричну енергію Покупцю, а Покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору Покупцем електричної енергії та може бути перепродана Покупцем з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з п. 3.1 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону. У Додатковій угоді для Періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного Торгового дня (Доби постачання) у Періоді постачання.

Згідно з п. 3.2 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у Періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.

Відповідно до п. 3.4 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 кожна Сторона самостійно зобов`язана до 10:00 за 2 (два) дні до кожного Торгового дня (Доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам Торгового дня (Доби постачання), на електронній платформі ОСП.

Купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 4.1 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022).

Відповідно до п. 4.2 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт* год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.

Згідно з п. 4.10 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 після закінчення кожного Розрахункового місяця у Періоді постачання, Сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2 (другого) робочого дня після закінчення Розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає Покупцю з накладенням кваліфікованого електронного підпису Акт купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до п. 4.11 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 покупець в дводенний термін після отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії зобов`язаний підписати його з накладенням кваліфікованого електронного підпису та направити Продавцю. Покупець надсилає протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання Акту купівлі- продажу електричної енергії з накладенням кваліфікованого електронного підпису Продавцю два оригінальних примірники підписаних із своєї сторони Акта купівлі-продажу електричної енергії поштою або передає через свого уповноваженого представника.

Згідно з п. 4.12 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання оригінальних примірники Акта купівлі-продажу електричної енергії Продавець в установленому порядку підписує їх та повертає один екземпляр Покупцю.

Якщо Сторони протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення Розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, не підпишуть Акт купівлі-продажу електричної енергії, Сторони погоджуються, що у такому випадку Акт купівлі-продажу електричної енергії вважається підписаним у редакції Продавця з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а Договір вважається виконаним в обсязі, вказаному у такому Акті (п. 4.13 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022).

29.08.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №5 до Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022.

У п. 1 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 сторони вказали, що відповідно до результатів електронного аукціону № ЕР-260822-13, що відбувся 26.08.2022, аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-260822-13-1-70 та Договору, Покупець купує у Продавця електричну енергію, на таких умовах.

Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.09.2022 по 30.09.2022 року (далі - Період постачання). Відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 00:00 по 24:00 години кожного Торгового дня Періоду постачання (п. 2 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї Додаткової угоди становить 108000 (сто вісім тисяч) МВт* год.

Вартість електричної енергії становить 344088000,00 грн (п. 5 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 та Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 прострочив оплату придбаної у вересні 2022 року електроенергії, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що пунктом 15 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що на умовах Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 до Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 відповідач у вересні 2022 року придбав у позивача електроенергію на суму 341679384,00 грн, що підтверджується Актом №1721 купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2022, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.3 Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.

У п. 6 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 сторони погодили, що оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до умов пункту 4.3 Договору. Оплата за електричну енергію здійснюється Покупцем не пізніше ніж через 60 діб від останнього дня Періоду постачання одним платежем з урахуванням встановленого індексу інфляції, але не більше облікової ставки НБУ за весь час відстрочення платежу.

08.11.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду №13 до Договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022, в якій сторони погодили, що для Додаткової угоди №5 від 29.08.2022 оплата за електричну енергію здійснюється не пізніше ніж через 150 діб від останнього дня Періоду постачання одним платежем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Отже, враховуючи встановлені строки оплати, відповідач повинен був розрахуватись за придбану у вересні 2022 року електроенергію у строк до 27.02.2023, сплативши при цьому інфляційне збільшення так як це передбачено умовами договору.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до пункту 7 Додаткової угоди №5 від 29.08.2022, 26.08.2022 на рахунок позивача надійшов гарантійний внесок у розмірі 11448000,00 грн та податок на додану вартість, нарахований на такий гарантійний внесок, у розмірі 2289600,00 грн.

Таким чином, залишок суми оплати за електричну енергію за Додатково угодою №5 від 29.08.2022 склав 327941784,00 грн, а з урахуванням індексу інфляції належними до сплати відповідачем за Додатковою угодою №5 від 29.08.2022 є грошові кошти у сумі 345994793,85 грн. (інфляційне збільшення за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року становить 18053009,85 грн) зі строком платежу не пізніше 27.02.2023 (відповідно до Додатковою угоди №13 від 08.11.2022).

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок з рахунку позивача, відповідач 28.02.2023 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 60000000,00 грн, 03.03.2023 - грошові кошти у розмірі 100000000,00 грн, 08.03.2023 - грошові кошти у розмірі 183589666,19 грн та 14.03.2023 - грошові кошти у розмірі 240127,66 грн, що разом становить 345994793,85 грн.

Тобто, відповідач у повному обсязі відповідно до умов договору оплатив електроенергію за вересень 2022 року, однак допустив прострочення з оплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання обов`язку з оплати вартості придбаної у вересні 2022 року електроенергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» про стягнення 3% річних у розмірі 148141,57 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача, що пунктом 15 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, суд зазначає, що 3% рінчих не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові, про що вказувалось вище.

За таких обставин суд відхиляє вказані заперечення відповідача.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 32984271) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) 3% річних у розмірі 148141 (сто сорок вісім тисяч сто сорок одна) грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак