Рішення

від 24.01.2025 по справі 910/10485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2025Справа № 910/10485/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП"

до фізичної особи-підприємця Мельниченка Миколи Едуардовича

про стягнення 1 022 391,88 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "МХП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Мельниченка Миколи Едуардовича (далі - відповідач) про стягнення 1 022 391,88 грн, з яких 355 200,00 грн заборгованості, 8 243,78 грн 3% річних, 639 360,00 грн штрафу, 19 588,10 грн інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 910 від 26.06.2023 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10485/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача, його представника 03.09.2024 о 19:10 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 04.09.2024.

Відповідачу копія ухвали суду від 03.09.2024 направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600285958285 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення вказано «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, ухвалу суду від 03.09.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.06.2023 між позивачем (ПрАТ "МХП"/МХП) та відповідачем (контрагент) укладено договір транспортного експедирування та перевезення вантажів, за умовами якого МХП зобов`язалось перевозити належним йому автомобільним транспортом вантажі контрагента та/або надавати контрагенту від власного мені, за плату, в інтересах та за рахунок контрагента послуги виконання або організації перевезення вантажів контрагента автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, а контрагент зобов`язався оплачувати виконані перевезення та/або відповідно послуги, в порядку та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1.6 договору контрагент зобов`язаний своєчасно сплачувати МХП узгоджену сторонами плату після надання останнім в повному обсязі документів, що підтверджують виконання останнім своїх зобов`язань за даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору плата МХП узгоджується в замовленні, що є невід`ємною частиною договору.

Після видачі вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача МХП зобов`язується надати контрагенту акт приймання-передачі послуг, який одночасно є комісійним звітом у випадку залучення третіх осіб (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору МХП важаться таким, що належним чином виконав свої зобов`язання за даним договором, якщо вантаж було доставлено до пункту призначення, передано уповноваженій особі вантажоодержувача без пошкоджень у кількості відповідно до товаросупровідних документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, та належним чином оформлені та у відповідності з вимогами п. 3.2 даного договору товарно-транспортну накладну (для міжнародних перевезень під даним поняттям по тексту розуміється CMR) або комплект накладних, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, разом з іншими необхідними документами надано контрагенту та прийнято за таким актом контрагентом без зауважень.

Згідно з п. 3.4 договору порядок та умови оплати, ціни на них, визначаються згідно з додатком № 2 до договору.

Як визначено п. 4.4 договору, за порушення строків оплати послуг більш ніж на 10 діб від дати оплати рахунку контрагент сплачує МХП неустойку (штраф) у розмірі 1% від несплаченої вартості наданих послуг за кожний день затримки.

Відповідно до п. 1.3 договору невід`ємними частинами договору, які визначають зобов`язання сторін та регулюють його окремі положення, є:

- додаток № 1 Умови, застосовані до договорів, укладених між МХП та контрагентами, в яких МХП виступає виконавцем зобов`язань, які оплачується контрагентом (редакція від 10.03.2020);

- додаток № 2 строки та порядок оплати послуг, інші умови;

- додаток № 3 заявка на транспортно-експедиційне обслуговування.

Як погоджено сторонами в п. 3 додатку № 2, оплата здійснюється по факту надання послуг не пізніше 14 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, між сторонами 22.08.2023 підписано акт № 212643 наданих послуг на суму 72 000,00 грн, 03.10.2023 акт № 249268 на суму 90 000,00 грн, 18.10.2023 акт № 271218 на суму 96 000,00 грн, 19.10.2023 акт № 286539 від 96 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що у відповідач станом на момент звернення до суду з даним позовом наявні заборгованість у розмірі 355 200,00 грн, що також визнано й відповідачем у лист з проханням розстрочити сплату заборгованості з липня 2024 року по серпень 2024 року рівними частинами по 88 033,33 грн на місяць.

Проте, як вказує позивач, відповідач після липня 2024 року та у подальшому не здійснював платежі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 8 243,78 грн 3% річних, 19 588,10 грн втрат від інфляції, 639 360,00 грн штрафу.

Відповідачем заперечень проти заявлених позовних вимог не подано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів сплати послуг на суму 355 200,00 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача штрафу (неустойки) в розмірі 639 360,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Як вказано судом вище, відповідно до п. 4.4 договору за порушення строків оплати послуг більш ніж на 10 діб від дати оплати рахунку контрагент сплачує МХП неустойку (штраф) в розмірі 1% від несплаченої вартості наданих послуг за кожний день затримки.

Таким чином, неустойка, передбачена п. 4.4 укладеного між сторонами договору, є за своєю правовою суттю, враховуючи порядок її обчислення, пенею, а не штрафом.

При цьому, згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, суд не може погодитись з останнім з огляду на те, що розмір пені, вказаний позивачем (1% за кожен день прострочення), перевищує максимально допустимий згідно з законодавством (подвійну облікову ставку Національного банку України), а також розрахунок пені здійснено за строк, який перевищує ч. 6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду, розмір пені, з урахування обмежень законодавства щодо строків нарахування пені та обмеження розміру, за кожним з підписаних між сторонами актів окремо становить 54 590,11 грн

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 584 769,89 грн неустойки (пені) суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 243,78 грн 3% річних та інфляційних втрат 19 588,10 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а відтак, вимоги про стягнення з відповідача 8 243,78 грн 3% річних та інфляційних втрат у сумі 19 588,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6 564,33 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельниченка Миколи Едуардовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (юридична адреса: 08800, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1; поштова адреса: 03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 158; код 25412361) 355 200,00 грн (триста п`ятдесят п`ять тисяч двісті грн 00 коп.) основного боргу, 8 243,78 грн (вісім тисяч двісті сорок три грн 78 коп.) 3% річних, 19 588,10 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім грн 10 коп.) втрат від інфляції, 54 592,11 грн (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дві грн 11 коп.) неустойки (пені), судовий збір у розмірі 6 564,33 грн (шість тисяч п`ятсот шістдесят чотири грн 33 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 24.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова