Рішення

від 06.06.2024 по справі 911/391/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/391/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/391/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія (03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1)

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178)

про стягнення 857286, 40 грн.

за участю представників:

від позивача: Павліченко Л.М., довіреність №19Др-1-0124 від 12.01.2024

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 13.02.2024 до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз про стягнення 857286, 40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 01.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.04.2024 о 14:15.

15.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- Акти приймання-передачі наданих послуг за спірний період відповідачем не підписувалися, так як за спірний період послуги визначені Договором фактично надані не були;

- позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт, як надання ним відповідачу прав та послуг за спірний період, так і користування відповідачем відповідними правами та послугами;

- у відповідача не виник обов`язок зі сплати таких послуг, а також відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язань, передбачених умовами Договору;

- пункт 4.2. Договору не відповідає вимогам Закону, а його зміст прямо суперечить принципам розумності та справедливості, що дає підстави для застосування вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 3 ст. 125 ЦК України та визнання цього пункту Договору недійсним.

20.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує таке:

- програмно-апаратний комплекс RGC Cloud є ніщо інше, як обчислювальні потужності у вигляді серверів на яких встановлено програмний продукт необхідний для обліку природного газу фізичних осіб (обсяги споживання, оплата, заборгованість та інше);

- позивач надав відповідачу у жовтні 2023 року та листопаді 2023 року права та послуги, передбачені Договором, що підтверджується Актами надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023, №РЕЯ73002158 від 30.11.2023, які сформовано та направлено до АТ «Київоблгаз» за допомогою системи електронного документообігу у вигляді електронних документів;

- складання жодних інших документів на підтвердження факту надання-приймання послуг за Договором не передбачено;

- Акт приймання-передачі є достатнім належним доказом підтвердження факту отримання відповідачем послуг за Договором та є підставою для їх оплати;

- факт отримання вказаних вище Актів відповідачем не заперечується;

- жодних зауважень під час отримання послуг за Договором протягом спірного періоду відповідач не висловив;

- послуги за Договором відповідач отримував на постійній основі починаючи з 01.09.2021 та відповідно здійснював за них оплату;

- умовами Договору була передбачена передоплата, тоді як з пояснень відповідача, викладених у відзиві, вбачається, що останній безпідставно стверджуючи про відсутність наданих послуг у спірному періоді вже у вересні 2023 року припинив оплату послуг за Договором, чим допустив односторонню відмову від виконання його умов;

- відповідач, у випадку відсутності необхідності у продовженні отримання послуг за Договором міг повідомити позивача про його розірвання;

- відповідач посилається на недійсність п. 4.2. Договору включно для уникнення відповідальності за порушення строків оплати отриманих послуг за Договором, що є недопустимим.

28.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує наступне:

- щодо обміну Актами через систему «M.E.Doc», виконання даного пункту є альтернативним і використовується лише для бухгалтерського обліку, однак, обов`язком позивача є саме виконання п. 2.2. Договору щодо надання відповідного екземпляру Акту відповідачу у встановленому порядку в паперовій формі, скріпленого як підписом так і печаткою позивача;

- Акти приймання-передачі права користування програмним забезпеченням за період жовтень листопад 2023 року відповідачем у встановленому порядку не отримувались та не підписувались, відповідач у спірний період фактично не отримував право користування програмним продуктом та не користувався ним. Також, не надавались консультативні послуги;

- надані суду протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій не можуть братися до уваги Судом, оскільки з них неможливо встановити в якій підсистемі вони сформовані та які документи було сформовано;

- оригінал електронного доказу суду не надано;

- надані позивачем паперові копії електронних актів не є належними доказами надання права користування програмним забезпеченням. Квитанції про відправку електронних актів не є належними доказами підписання та погодження відповідних актів у порядку, передбаченому Договору;

- не зважаючи на позицію позивача про презумпцію правомірності договору, відповідач вважає, що з підстав наведених у відзиві, відповідні пункти Договору є недійсними.

28.03.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи електронних комунікацій у справі.

28.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

03.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просить суд поновити йому пропущений строк на подання доказів та приєднати до матеріалів справи копію Акту надання послуг №РЕЯ73001722 від 30.09.2023, копію протоколу руху документа/звіта та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій до нього, що сформований у системі «M.E.Doc» та скріншот файлів програми «M.E.Doc» щодо руху Актів наданих послуг. У вказаних додаткових поясненнях позивач зазначає наступне:

- відповідно до п. 2.5. Договору сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін;

- сторони Договору визначили порядок формування, обміну та підписання Актів наданих послуг у формі електронних документів. При цьому, п. 2.2. Договору, на який посилається відповідач, не визначає обміну Актами наданих послуг у паперовій формі. Відповідач не змінював форму документообігу та не направляв позивачу про це відповідне письмове повідомлення. Саме тому позиція відповідача про необхідність обміну Актами у паперовій формі є безпідставною та не заслуговує на увагу суду;

- за позивачем закріплене процесуальне право на подання електронних доказів на паперових копіях;

- поведінка АТ «Київоблгаз» суперечить добросовісності та чесній діловій практиці та не відповідає попереднім заявам та/або поведінці відповідача.

03.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи електронних комунікацій у справі №911/391/24.

У судовому засіданні 04.04.2024 судом оголошено перерву до 25.04.2024 о 10:00.

10.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній наголошує на тому, що зустрічний позов АТ «Київоблгаз» до ТОВ Регіональна газова компанія» про визнання недійсним з моменту укладення пункту Договору №12А160-227-21/38S810-29803-21 від 01.09.2021 поданий з порушенням вимог ст. 180 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Ухвалою суду від 22.04.2024 зустрічну позовну заяву від 28.03.2024 (вх. №2471 від 28.03.2024) повернуто позивачеві за зустрічним позовом - Акціонерному товариству Оператор газорозподільної системи Київоблгаз.

25.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає наступне:

- Акт приймання-передачі за звітний місяць наданий виконавцем замовнику є достатнім та належним доказом підтвердження факту отримання відповідачем послуг за Договором, та є підставою для їх оплати;

- жодних зауважень під час отримання послуг за Договором протягом спірного періоду відповідач не висловив;

- Акти наданих послуг підписані електронним підписом повноважного представника позивача та містять відмітку про доставку документу контрагенту відповідачу;

- за умовами п. п. 2.2. 2.5. Договору з моменту отримання АТ «Київоблгаз» Актів приймання передачі наданих послуг та відсутності висловлення мотивованої відмови відповідачем від їх підписання, у АТ «Київоблгаз» виник обов`язок оплатити надані належним чином послуги за Договором.

За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи електронних комунікацій у справі №911/391/24, суд дійшов таких висновків.

У вказаному вище клопотанні відповідач зазначає, що на вирішення експертизи електронних комунікацій необхідно поставити таке питання: встановити чи було фактично надано доступ (право користування) АТ «Київоблгаз» до програмно-апаратного комплексу «RGS Cloud» у період жовтень, листопад 2023 року?

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За визначенням статті 73 ГПК України експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13).

В даному випадку, з урахуванням предмету спору, суд наділений достатньою кількістю доказів, наявних в матеріалах справи, необхідних для розгляду даної справи, без призначення експертизи електронних комунікацій.

Так, у судовому засіданні 25.04.2024 суд, у порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи електронних комунікацій у справі.

Також, у судовому засіданні 25.04.2024 судом закрито підготовче провадження у справі №911/391/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024 о 15:45.

30.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій останній заявив суду про намір подати докази підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні 30.05.2024 судом оголошено перерву до 06.06.2024 о 11:00.

06.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення проти задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У судове засідання 06.06.2024 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 06.06.2024 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позиції сторін, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (далі відповідач, Замовник) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія (далі позивач, Виконавець), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за умовами Договору №12А160-227-21/38S810-29803-21 від 01.09.2021.

Так, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія та Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Київоблгаз було укладено Договір №12А160-227-21/38S810-29803-21 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується надати, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, передбачених цим Договором послуги Виконавця.

Послуги, що надаються в межах цього Договору:

- право строкового платного користування програмно-апаратним комплексом «RGC Cloud»;

- розширення функціоналу обчислювальних потужностей програмно-апаратного комплексу «RGC Cloud»;

- консультаційні послуги з приводу функціонування програмно-апаратного комплексу (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору за підсумками звітного місяця Виконавець складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа наступного місяця надає для підпису Замовнику.

Пунктами 2.3., 2.4., 2.5. Договору встановлено, що Замовник протягом п?яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Виконавця. У випадку ненадання у зазначений строк Виконавцю підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником. Підписання Акту приймання-передачі представником Виконавця є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

У випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п. 4.1. Договору).

У разі порушення Замовником строків оплати, визначених розділом 2 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п. 4.2. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, діє з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 7.1. Договору).

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія та Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Київоблгаз укладено Додаткову угоду №ДУ-1/12А160-227-21/38S810-29803-21 до Договору (далі Додаткова угода), відповідно до п. 1 якої сторони домовились викласти з 01.06.2022 р. пункт 2.1. Договору у наступній редакції:

« 2.1. У 2021 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Виконавцю кошти в сумі 318 139, 00 (триста вісімнадцять тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 53 023 (п?ятдесят три тисячі двадцять три) гривні 17 копійок.

У 2022 році з 01.06.2022 р. за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, сплачує Виконавцю кошти в сумі 349 953 (триста сорок дев?ять тисяч дев?ятсот п?ятдесят три) гривні 00 копійок, в тому числі ПДВ 58 325 (п?ятдесят вісім тисяч триста двадцять п?ять) гривень 50 копійок.

У 2023 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, сплачує Виконавцю кошти в сумі 384 949 (триста вісімдесят чотири тисячі дев?ятсот сорок дев?ять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 64 158 (шістдесят чотири тисячі сто п?ятдесят вісім) гривень 17 копійок.».

Згідно пунктів 2, 3 Додаткової угоди решта умов Договору залишаються незмінними і обов?язковими для виконання Сторонами. Дана Додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками Сторін, та діє протягом дії договору.

Позивач зазначає, що ним були надані відповідачу права та послуги за умовами Договору, зокрема, у жовтні 2023 року та листопаді 2023 року на загальну суму 769 898, 00 грн., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи наступні Акти надання послуг:

- Акт надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 на суму 384 949, 00 грн.;

- Акт надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 на суму 384 949, 00 грн.

Вказані Акти надання послуг підписані зі сторони позивача електронним підписом, однак, зі сторони відповідача відповідні Акти не підписані.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору ним було направлено відповідачу Акти надання послуг за допомогою системи електронного документообігу у вигляді електронних документів.

Так, позивач наголошує на тому, що Акт надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 був надісланий відповідачу 08.11.2023 та отриманий останнім 09.11.2023, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що сформований 21.12.2023.

Разом з цим, позивач вказує, що Акт надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 був надісланий відповідачу 01.12.2023 та отриманий останнім 04.12.2023, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що сформований 21.12.2023.

Позивачем, в підтвердження обставин направлення відповідачу вказаних вище Актів надання послуг, також, долучено до матеріалів справи роздруківки з програми «M.E.Doc».

З позовної заяви вбачається, що відповідач у встановлений Договором строк підписані Акти надання послуг позивачу не повернув, мотивованої відмови від їх підписання не надав, у зв`язку з чим, на думку позивача, послуги вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті відповідачем.

Однак, відповідач свій обов`язок з оплати вартості наданих позивачем послуг у строк, встановлений Договором не виконав, внаслідок чого у нього станом на 18.01.2024 утворилась заборгованість на зальну суму 769 898, 00 грн.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором позивач, також ,просить стягнути з останнього пеню у розмірі 68 690, 20 грн., три проценти річних у розмірі 6 315, 82 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 382, 38 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок виконання робіт, вартість робіт та порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порядок оплати наданих послуг сторони визначили в п. 2.1. Договору, в редакції Додаткової угоди, яким визначено, що у 2023 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, сплачує Виконавцю кошти в сумі 384 949 (триста вісімдесят чотири тисячі дев?ятсот сорок дев?ять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 64 158 (шістдесят чотири тисячі сто п?ятдесят вісім) гривень 17 копійок.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були надані послуги, передбачені умовами Договору, за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року на загальну суму 796 898, 00 грн., що підтверджується Актами надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 та №РЕЯ73002158 від 30.11.2023.

Втім, відповідач вказані вище Акти не підписав.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Замовник протягом п?яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Виконавця. У випадку ненадання у зазначений строк Виконавцю підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником.

Разом з тим, п. 2.5. Договору передбачено, що сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів отримання відповідачем Актів надання послуг, а саме протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій та роздруківок з програми «M.E.Doc», вбачається, що відповідачем було отримано Акт надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 09.11.2023, а Акт надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 04.12.2023.

Мотивованої відмови від підписання вказаних вище Актів, як це передбачено пунктом 2.3. Договору, відповідач позивачу не надав.

Враховуючи те, що відповідач, отримавши Акти надання послуг за спірний період будь-яких заперечень щодо них не заявив, вказані Акти разом із мотивованою відмовою від їх підписання позивачу не повернув, про виявлення недоліків щодо наданих послуг за відповідними Актами не заявив, суд дійшов висновку про те, що Акти надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 та №РЕЯ73002158 від 30.11.2023, в розумінні п. 2.3. Договору, вважаються підписаними відповідачем, а послуги належним чином наданими.

Таким чином, з урахуванням умов п. 2.1. Договору, строк оплати наданих послуг за Актом надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 настав 25.09.2023, а за Актом надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 настав 25.10.2023. Втім, відповідач обов`язок із здійснення оплати наданих позивачем послуг не виконав.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної нормі, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз про стягнення заборгованості у розмірі 769 898, 00 грн. за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З підстав порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення з відповідача 68 690, 20 грн. пені, 6 315, 82 грн. трьох процентів річних та 12 382, 38 грн. інфляційних втрат.

Розрахунок пені та трьох процентів річних виконано позивачем за Актом надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 за загальний період з 26.09.2023 по 18.01.2024 на суму боргу у розмірі 384 949, 00 грн. та за Актом надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 за загальний період з 26.10.2023 по 18.01.2024 на суму боргу у розмірі 384 949, 00 грн.

Розрахунок інфляційних втрат виконано позивачем за Актом надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 за період з жовня по грудень 2023 року на суму 384 949, 00 грн., а за Актом надання послуг №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 за період з листопада по грудень 2023 року на суму 384 949, 00 грн.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, визначених розділом 2 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 68 690, 20 грн. пені, 6 315, 82 грн. трьох процентів річних та 12 382, 38 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу тверджень відповідача стосовно того, що на його думку обмін Актами через систему «M.E.Doc» є альтернативою і використовується лише для бухгалтерського обліку,при цьому, обов`язком позивача є саме виконання п. 2.2. Договору щодо надання відповідного екземпляру Акту в паперовій формі, скріпленого як підписом так і печаткою позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що за підсумками звітного місяця Виконавець складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа наступного місяця надає для підпису Замовнику.

Тобто, вказаний пункт Договору не передбачає надання позивачем відповідачу Акту приймання-передачі виключно в паперовій формі.

Водночас, пунктом 2.5. Договору встановлено, що Сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

Враховуючи вказане вище, Акти надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 та №РЕЯ73002158 від 30.11.2023 є належним та допустимими доказами надання позивачем послуг, адже згідно із пунктами 2.2., 2.5. Договору відповідні Акти складаються позивачем в односторонньому порядку з їх подальшим направленням відповідачу за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc». Відповідач отримав вказані Акти у системі «M.E.Doc», що підтверджується відміткою на них: «Документ доставлено контрагенту».

Крім того, відповідач не висловлив мотивованої відмови від підписання Актів надання послуг №РЕЯ73001932 від 31.10.2023 та №РЕЯ73002158 від 30.11.2023, право на що у нього передбачене пунктом 2.3. Договору.

Аргументи відповідача з приводу того, що пункт 4.2. Договору не відповідає вимогам Закону, а його зміст прямо суперечить принципам розумності та справедливості, що дає підстави для визнання цього пункту Договору недійсним, не приймаються судом до уваги, оскільки станом на час розгляду цієї справи вказаний пункт Договору недійсним у встановленому законом порядку не визнано.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №12А160-227-21/38S810-29803-21 від 01.09.2021. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Судом також враховано, що станом на час складання повного тексту рішення адреса позивача змінилась. Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія є: 03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 12 859, 30 грн. покладаються на відповідача у справі Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.06.2024, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка Т., буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія (03134, м. Київ, пр. Корольова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37401646) заборгованість у розмірі 769 898 (сімсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 68 690 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто) грн. 20 коп., три проценти річних у розмірі 6 315 (шість тисяч триста п`ятнадцять) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 382 (дванадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 38 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 859 (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 24.01.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.