Рішення

від 03.09.2024 по справі 911/744/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа № 911/744/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінумоіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро-транс"

про стягнення 123 722, 68 гривень

за участю представника позивача: Сокур С.В. (ордер серії АІ №1625974 від 07.06.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінумоіл" (далі - ТОВ "Платінумоіл"/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро-транс" (далі - ТОВ "Міллагро-транс"/відповідач) про стягнення:

- 59 976,88 грн основного боргу;

- 50 187,10 грн пені;

- 5 650,18 грн 3% річних;

- 35 054,98 грн інфляційних втрат.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.04.2024 у справі №911/744/24 залишив позовну заяву ТОВ "Платінумоіл" без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

17.04.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Платінумоіл" надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою подано заяву про витребування доказів та заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача:

- 59 976,88 грн основного боргу;

- 23 040,64 грн пені;

- 5 650,18 грн 3% річних;

- 35 054,98 грн інфляційних втрат.

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.04.2024 у справі №911/744/24 прийняв до розгляду позовну заяву ТОВ «Платінумоіл» з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 20.05.2024, а також: викликав у судове засідання представників сторін; у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовив; витребував у позивача оригінали: видаткової накладної №1159 від 22.02.2022 та товарно-транспортної накладної №1159 від 22.02.2022, для огляду у судовому засіданні, а відповідачу встановив строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Платінумоіл" надійшло клопотання, згідно якого позивач повідомив суд про звернення до Білоцерківської ДПІ ГУ ДПС у Київській області із адвокатським запитом стосовно надання інформації про реєстрацію податкової накладної, у відповідь на який Головне управління ДПС у Київській області повідомило про неможливість надання інформації, яка стосується третіх осіб.

З огляду на вказане позивач просив суд, у разі наявності сумнівів стосовно підставності заявлених вимог, повторно розглянути питання про витребування у Білоцерківської ДПІ ГУ ДПС у Київській області доказів, що зазначено у клопотання від 17.04.2024.

Приписами ч. 2 ст. 81 ГПК України визначено, відповідно, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Наведені приписи презюмують право, зокрема, позивача подати клопотання про витребування доказів, яке має відповідати усім вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України, тобто заявник має довести як виконання ним усіх вимог зазначеної норми, так і дійсно об`єктивну неможливість самостійно отримати необхідні докази, які згідно ч. 2 ст. 73 ГПК України встановлюються такими засобами як:

- письмові, речові та електронні докази;

- висновки експертів;

- показання свідків.

В розрізі реалізації відповідного права на витребування доказів суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 81 ГПК України передбачає вимоги до відповідного клопотання, які мають бути обов`язково усі дотримані заявником із зазначенням про це у такому клопотанні, тоді як згідно вказаного вище порядку не може бути витребувана інформація та/або відомості, оскільки вони не є визначеним засобом доказування.

Ураховуючи вказані вище норми процесуального закону та передбачений ними порядок витребування доказів, оскільки згідно ухвали від 19.04.2024 у цій справі судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, тоді як процесуальний кодекс не передбачає повторного розгляду того клопотання/заяви, стосовно якого вже зроблено висновки, суд висновує, що відповідна заява позивача є необґрунтованою у розумінні ч. 2 ст. 81 ГПК України та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

20.05.2024 з 09:57 до 10:31 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, як наслідок судове засідання з розгляду цієї справи не відбулось, оскільки розпорядженням Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 «Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.

З огляду на вказане Господарський суд Київської області ухвалою від 20.05.2024 у справі №911/744/24 призначив підготовче засідання на 10.06.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.06.2024 у справі №911/744/24 відклав розгляд справи на 01.07.2024.

Водночас 10.06.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копій підписаних обома сторонами видаткової накладної №1159 від 22.02.2022 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1159 від 22.02.2022.

Вказане клопотання мотивовано обставинами отримання цих документів від ТОВ "Міллагро-транс" лише після подання до суду позову у цій справі, що також покладено в основу усних пояснень представника позивача у судовому засіданні 01.07.2024, під час подання оригіналів таких накладних суду для огляду.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ураховуючи вказані норми процесуального права та доводи позивача про отримання накладних вже після звернення до суду із цим позовом, з метою повного та всебічного розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про прийняття поданих позивачем копій підписаних обома сторонами видаткової накладної №1159 від 22.02.2022 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1159 від 22.02.2022.

Висновуючи вказане, судом враховано, що:

- процесуальні приписи не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів;

- поважність причин подання доказів не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії з прийняття доказу, тоді як наявність саме об`єктивних причин пропуску строку для подання доказів не є кваліфікуючою при реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів.

Господарський суд Київськоїобластіухваламивід01.07.2024 та 23.07.2024у справі №911/744/24 відклав розгляд справи на 23.07.2024 та 03.09.2024, відповідно.

31.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Платінумоіл" надійшло клопотання, згідно якого позивач надав додаткові пояснення стосовно викладених у позові обставин, зокрема щодо проведених відповідачем часткових розрахунків та помилкового зазначення позивачем певних відомостей стосовно сум погашення. До вказаних пояснень додано копії як поданих раніше, разом із заявою про усунення недоліків видаткових накладних, так і платіжної інструкції №14 від 28.01.2022 щодо перерахування відповідачем на користь позивача 140 000,00 грн часткової оплати згідно договору №101 від 05.10.2017.

Приписами ч. ч. 2, 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Приписами статті 207 ГПК України унормовано, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ураховуючи вказане та наведені раніше приписи статті 80 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення без розгляду у порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України документів, доданих до клопотання (додаткових пояснень).

У судове засідання 03.09.2024, як і у попередні засідання представник відповідача не з`явився та про причини неявки суд не повідомив.

Водночас під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як судом вчинено передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення відповідного учасника справи про її розгляд.

В розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права враховано, що усі постановлені у вказаній справі ухвали судом направлено на адресу зареєстрованого згідно ЄДР місцезнаходження товариства, тоді як на адресу електронної пошти згідно даних ЄДР - milagrostransjk@gmail.com, відправлено ухвалу від 23.07.2024.

Відповідну поштову кореспонденцію повернуто органом поштового зв`язку з зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою»/«за зазначеною адресою не проживає».

Також ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі та усі інші, постановлені під час розгляду справи ухвали судом офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

З огляду вказаного суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

У судовому засіданні 03.09.2024 судом заслухано усні пояснення представника позивача та враховано, що попри зроблений вище висновок про залишення без розгляду поданих позивачем документів, усі наведені усно пояснення представника позивача стосовно обставин спору не можуть бути відхилені під час прийняття рішення у вказаній справі з огляду на ч. 8 ст. 252 ГПК України, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, як наслідок справедливого та неупередженого розгляду справи, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 1-2 частини 1 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У судовому засіданні 03.09.2024, заслухавши пояснення представника позивача, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення та після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, яким

УСТАНОВИВ:

05.10.2017 між ТОВ "Міллагро-транс" як покупцем та ТОВ "Платінумоіл" як постачальником укладено договір поставки нафтопродуктів №101 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно пунктів 2.1., 3.3., 4.1., 6.1. та 6.2. договору сторони погодили відповідно такі умови:

- постачання та приймання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання/передачі, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох сторін;

- покупець зобов`язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 5 (п`яти) банківського дня з дати здійснення поставки;

- у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання;

- цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків до їх повного проведення;

- якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити дію цього договору за 30 днів до закінчення строку його дії, то строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.

Звертаючись до суду із відповідним позовом у цій справі, позивач зазначив, що власні договірні зобов`язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар, зокрема протягом 2021 року поставлено товар загальною вартістю 98 104,10 грн, заборгованість по оплаті якого ТОВ "Міллігро-транс" частково погасило проведеним 04.01.2022 платежем на суму 85 004,10 грн, відтак протягом 2022 року здійснено поставку товару на загальну вартість 667 076,88 грн згідно видаткових накладних:

- №69 від 05.01.2022 на суму 105 386,40 грн;

- №380 від 19.01.2022 на суму 90 630,00 грн;

- №578 від 27.01.2022 на суму 120 933,60 грн;

- №813 від 07.02.2022 на суму 121 376,40 грн;

- №1042 від 16.02.2022 на суму 98 576,28 грн;

- №1159 від 22.02.2022 на суму 130 183,20 грн (далі - накладні).

Позивачем долучено до матеріалів справи копії підписаних обома сторонами накладних та копії складених до них та підписаних обома сторонами товарно-транспортних накладних.

Також, підтверджуючи обставини поставки відповідачу товару у 2021 році, позивачем надано копії видаткових накладних №9364 від 17.12.2021, №9504 від 23.12.2021, а на підтвердження обставин проведення відповідачем платежу на суму 85004,10 грн позивачем надано копію платіжної інструкції №12 від 04.01.2022.

За доводами позивача отриманий за вказаними накладними товар відповідач оплатив частково, а тому, враховуючи здійснені відповідачем протягом 2022-2023 років оплати, що зараховувались в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше, станом на день звернення до суду сума заборгованості ТОВ "МІЛЛАГРО-ТРАНС" перед ТОВ "ПЛАТІНУМОІЛ" склала 59 976,88 грн згідно видаткової накладної №1159 від 22.02.2022.

До того ж, за доводами позивача, на підставі фактично поставленого товару згідно видаткової накладної №1159 від 22.02.2022 позивачем складено, а відповідачем прийнято та не відхилено податкову накладну №487 від 22.02.2022, яка була зареєстрована 01.06.2022 під реєстраційним номером 9058939409. На підтвердження вказаного позивачем надано копії податкової накладної №487 від 22.02.2022 та квитанції від 01.06.2022 про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження ж обставин часткової оплати товару позивачем надано копії платіжних інструкцій: №17 від 04.02.2022 на суму 90 000,00 грн; №30 від 18.02.2022 на суму 105 000,00 грн; №49 від 24.05.2022 на суму 47 000,00 грн; №57 від 27.06.2022 на 5 000,00 грн; №66 від 27.07.2022 на суму 20 000,00 грн; №67 від 11.08.2022 на суму 9 400,00 грн; №69 від 09.09.2022 на суму 39 000,00 грн; №1 від 26.09.2022 на суму 50 000,00 грн; №60 від 28.10.2022 на суму 30 000,00 грн; №91 від 06.01.2023 на суму 70 000,00 грн та №101 від 25.05.2023 на суму 14 800,00 грн.

Також до позову додано копію рахунка на оплату №930 від 22.02.2022 та копію підписаного з боку позивача акта звірки розрахунків за період 01.01.2022-07.02.2024, із відображеними у ньому відомостями про вказані вище операції з постачання товару та проведення оплат.

З огляду на вказане позивач зауважив на порушенні відповідачем грошового зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної оплати 59976,88 грн вартості товару, отриманого на підставі видаткової накладної №1159 від 22.02.2022, оригінал якої, разом з оригіналом складеної до неї товарно-транспортної накладної судом оглянуто у засіданні 01.07.2024.

Згідно додаткових пояснень позивача, у тому числі наданих усно представником позивача у судових засіданнях, за весь період співпраці між сторонами по договору усі видаткові накладні, за якими здійснено поставку товару, підписано виключно однією особою - Шабельним А.О., тоді як передбачений договором строк для здійснення оплати товару відраховано позивачем від дати підписання видаткової та товарно-транспортної накладних та отримання відповідачем товару - 22.02.2022.

Крім того, у розрізі обставин зарахування проведених відповідачем платежів, за доводами позивача у позовній заяві ним помилково вказано про погашення відповідачем 06.01.2023 боргу у сумі 25 406,32 грн, оскільки арифметично правильною сумою є 14 593,68 грн (залишок боргу за накладною №1042 від 16.02.2022), яку погашено платежем на суму 70 000,00 грн, решту з якого у сумі 55 406,32 грн та платіж у сумі 14 800,00 грн зараховано в рахунок часткового погашення боргу за накладною №1159 від 22.02.2022 на суму 130 183,20 грн.

Ураховуючи вказане, позивач зазначив, що неоплаченими за такою накладною залишились 59 976,88 грн (130 183,20 грн - 55 406,32 грн - 14 800,00 грн = 14 800,00 грн), а тому звернувся до суду із відповідним позовом та вимогами про стягнення з відповідача, зокрема, 59 976,88 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до статті 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 627, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду наведених норм закону суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткових і товарно-транспортних накладних, зокрема накладних за №№1159 від 22.02.2022 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару, його ціни і обсягу товаросупровідних документів до нього, свідчить про прийняття цього товару відповідачем, що породжує для нього обов`язок по сплаті вартості такого товару у повному обсязі у встановлений договором строк - протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки, а саме: згідно ВН та ТТН №№1159 від 22.02.2022 на суму 130 183,20 грн - до 01.03.2022 включно.

У розрізі зробленого висновку щодо настання у відповідача обов`язку виконання грошового зобов`язання за договором судом враховано, що згідно законодавчих приписів та договірних положень виникнення обов`язку оплатити товар кореспондує з обставинами його отримання відповідачем, що підтверджено позивачем видатковими та товарно-транспортними накладними, а відповідач таких обставин не заперечив та не спростував.

Стосовно ж моменту виникнення обов`язку по оплаті товару, отриманого згідно ВН та ТТН №№1159 від 22.02.2022 на суму 130 183,20 грн, судом враховано, що відповідач не заперечив та не спростував обставин отримання товару у дні, якими датовано видаткову та товарно-транспортну накладні, оскільки у таких накладних інші дати отримання товару відповідачем відсутні.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі, окрім наданих позивачем копій платіжних інструкцій стосовно проведених відповідачем оплат, зокрема №91 від 06.01.2023 на суму 70 000,00 грн та №101 від 25.05.2023 на суму 14 800,00 грн, які позивачем зараховано в оплату вартості товару, поставленого за попередніми накладними, та частково за накладною №1159 від 22.02.2022, суду не надано жодних інших, належних доказів на підтвердження обставин оплати решти вартості товару за означеною накладною на суму 59 976,88 грн.

За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач взяті на себе за договором грошові зобов`язання не виконав, вартість отриманого за ВН №1159 від 22.02.2022 товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 976,88 грн основного боргу, як обгрунтованої та доведеної належними, допустимими доказами і не спростованої відповідачем у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням поданих пояснень та викладених у них уточнень):

- 23 040,64 грн пені, нарахованої з 02.03.2022 до 02.09.2022 на 130 183,20 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

- 5 650,18 грн 3% річних, нарахованих:

з 02.03.2022 до 05.01.2023 на 130 183,20 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

з 06.01.2023 до 24.05.2023 на 74 776,88 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

з 25.05.2023 до 15.02.2024 на 59 976,88 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

- 35 054,98 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 02.03.2022 до 05.01.2023 на 130 183,20 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

з 06.01.2023 до 24.05.2023 на 74 776,88 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022;

з 25.05.2023 до 19.03.2024 на 59 976,88 грн боргу за накладною №1159 від 22.02.2022.

Приписами частини 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписами ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив терміни виконання грошового зобов`язання за договором, а заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом за вказані вище, обґрунтовано визначені позивачем періоди, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 040,64 грн пені.

Поряд з тим, оскільки арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом за вказані вище, обґрунтовано визначені позивачем періоди, складає 5 486,88 грн та 34 262,71 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 650,18 грн 3% річних і 35 054,98 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у відповідних сумах: 5 486,88 грн та 34 262,71 грн.

Відповідно до статей 126, 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, а також доказово обґрунтовані витрати позивача на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро-транс" (08200, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Поезії, б.2, офіс 2/6, ідентифікаційний код 40540630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінумоіл" (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Б. Хмельницького, буд. 36, кв. 29, ідентифікаційний код 36778818):

- 59 976 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 88 коп. основного боргу;

- 23 040 (двадцять три тисячі сорок) грн 64 коп. пені;

- 5 486 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 88 коп. 3% річних;

- 34 262 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн 71 коп. інфляційних втрат;

- 3 004 (три тисячі чотири) грн 61 коп. судового збору;

- 9 922 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн 77 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.01.2025.

Суддя В.А. Ярема