Рішення

від 09.01.2025 по справі 914/1887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 Справа № 914/1887/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури Максимовська С.С.

від позивача Коржевич У.Ф.

від відповідача Семененко Ю.Е.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Заступником керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку. Зокрема прокурор у позовній заяві просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №б/н від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (ідентифікаційний код 04369535) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525) щодо земельної ділянки площею 1,7432 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1697470146236) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525), номер запису про інше речове право 29935053 від 15.01.2019.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525) повернути Львівській міській раді (ідентифікаційний код 04055896) земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га, яка знаходяться в село Лисиничі, Львівського району Львівської області.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримали повністю, позов просили задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

Рішенням Лисиничівської сільської ради №18-452 від 21.07.2017 "Про затвердження детального плану території в урочищі "Свинна-2" в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області" затверджено детальний план території згаданого урочища.

В подальшому, пунктом 4 рішення Лисиничівської сільської ради від 30.03.2018 №26-656 "Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі "Свинна-2" в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону" надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,74 га для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03. згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Замовником виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки визначено виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради. На підставі вказаного рішення Приватним підприємством "ГАБР-Л" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (КВЦПЗ 02.03.) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

У позовній заяві прокурор зазначив, що згідно з висновком експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка площею 1,7432 га розташована в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, категорія - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - сіножаті. В той же час, як вказав прокурор, цільове призначення запроектованої земельної ділянки, на момент складення проекту землеустрою - секція К 16.00 - землі запасу, запропоновано проектом землеустрою - секція В 02.03. - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, така земельна ділянка зареєстрована 02.11.2018, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №33-871 від 09.11.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7432 га (кадастровий номер земельної ділянки 4623683800:01:001:0341, код 02.03. згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови.

Пунктами 3 та 4 вищевказаного рішення, земельну ділянку площею 1,7432 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, включено до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону.

Пунктами 5, 7 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №33-871 від 09.11.2018 затверджено стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою.

Пунктом 6 вказаного рішення встановлено термін оренди 10 років.

Відповідно до пункту 8 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №33-871 від 09.11.2018 вирішено провести торги в порядку визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України.

15.11.2018 Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, площею 1,7432 га. Номер запису про право власності 28985170.

Відповідно до протоколу №41 від 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, площею 1,7432 га, переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк".

Прокурор у позовній заяві зазначає, що у вищезгаданому протоколі земельних торгів №41 від 11.01.2019 зазначено стартовий розмір річної орендної плати 1921,85 грн, а відтак з урахуванням пункту 5 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №33-871 від 09.11.2018, оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, площею 1,7432 га, використана при проведенні земельних торгів становить 38437 грн (1921,85 х 100 : 5).

За результатами земельних торгів, 11.01.2019 між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №б/н, за умовами пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 4623683800:01:001:0341, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Відповідно до пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, загальною площею 1,7432 га, у тому числі: ріллі - га, багаторічних насаджень - га, сіножатей - га, пасовищ - га, інших угідь - 1,7432 га.

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (пункт 3 договору).

Пунктом 5 договору сторони обумовили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1921,85 грн.

Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 6 договору).

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі у національній валюті України. Розмір річної орендної плати визначається за результатами земельних торгів (протокол №41 від 11.01.2019) і становить 52009,17 гривень в рік та сплачується на поточний рахунок до місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (пункт 9 договору).

Договір укладено на 10 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки (пункт 8 договору).

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 15.01.2019 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (номер запису про інше речове право 29935053).

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 11.01.2019 до договору оренди земельної ділянки, орендодавець згідно з договором передав, а орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди, що визначений договором, а саме земельну ділянку площею 1,7432 га несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови з кадастровим номером 4623683800:01:001:0341, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

В подальшому, 07.12.2021 на підставі ухвали Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021, розпорядження Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 за Львівською міською радою (номер запису про право власності 45578042).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що всупереч вимог статті 136 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 проведено за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, з огляду на що на думку прокурора договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація прав - скасуванню, а земельна ділянка поверненню власнику в судовому порядку.

При цьому у позовній заяві вказано, що у червні 2022 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, ТзОВ "Ідилія Парк", ПП "Фірма "СОМГІЗ" про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону, з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019, скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди спірної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/1259/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, у задоволенні вищевказаних позовних вимог відмовлено. Як зазначає прокурор, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що вимоги прокурора не є належними та ефективними способами захисту прав держави. Постановою Верховного Суду від 14.02.2023 касаційні скарги прокурора та Львівської міської ради залишено без задоволення.

Як зазначає прокурор, приймаючи таке рішення Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано, та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов.

Посилаючись на судову практику прокурор з огляду на наведені обставини, зазначив, що в даному випадку належним та ефективним способом захисту прав держави є заявлення позовних вимог про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації прав та повернення спірної земельної ділянки її власнику - Львівській міській раді.

Щодо відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протиправного визначення орендної плати прокурор посилається на те, що в інформаціях ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-2137/2-24 від 10.04.2024 та №10-13-0.10-1957/2-22 від 14.07.2022 зазначено, що проектом землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Лисиничі, розробленого ПП "РІГА", затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради від 28.02.2017 №260, земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 розташована в межах населеного пункту с. Лисиничі.

До затвердження даного проекту вказана земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту. Відповідно до розробленої у 2012 році ЛРФ ДП "Укрспецзем" технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах с. Лисиничі середня (базова вартість) 1 кв.м села Лисиничі становила 62,09 грн.

Коефіцієнт індексації (Кі) нормативної грошової оцінки земель станом на 2018, 2019 роки становив 1,897. Отже, як зазначив прокурор, враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня (базова вартість) 1 кв.м села Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), цільове призначення 02.03. - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1.

Отже враховуючи наведене, як вказано у позовній заяві, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б становити 2053489,60 грн (17432,00 х 117,80).

Відтак прокурор зазначив, що стартовий розмір річної орендної плати міг би становити 102674,48 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради №33-871 від 09.11.2018).

Тобто на переконання прокурора наведені відомості доводять той факт, що у випадку наявності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як це передбачено вимогами Земельного кодексу України, стартовий розмір річної орендної плати міг би бути істотно більшим ніж той, який було визначено кінцевим за результатами проведених земельних торгів.

Водночас, як зазначає прокурор, під час проведення земельних торгів стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку визначено у розмірі 5% від середньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі) по області, оскільки категорія земель спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га - несільськогосподарського призначення, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (землі житлової та громадської забудови, КВЦПЗ - 02.03.).

Посилаючись на частину 1 статті 137 та пункт "г" частини 4 статті 136 Земельного кодексу України прокурор зазначив про те, що законодавець імперативно вимагає необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї, та використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, наданою на запит обласної прокуратури, протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 не видавалися. До 06.10.2015 року вказана земельна ділянка знаходилась за межами населених пунктів на території Лисиничівської сільської ради. Рішенням Пустомитівської районної ради від 06.10.2015 № 507 затверджено проект зміни меж населеного пункту с.Лисиничі, відповідно до якого вказані земельні ділянки було включено в межі с.Лисиничі.

Листом №10-13-0.10-1162/2-22 від 04.05.2022, ГУ Держгеокадастр у Львівській області повідомляє, що відповідно до інформації Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг протягом 2018 року витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 не видавалися. Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг не відомо про проведення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Згідно з інформацією Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022 при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18.

Так, відповідно листа відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18 середня нормативно-грошова оцінка ріллі по Львівській області станом на 01.10.2018 становить 22049,66 грн/га.

Водночас, згідно листа відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.11.2018 №18-13-0.29-6952/172-18, нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га на території Лисиничівської сільської ради станом на 01.11.2018 не проведена.

За твердженням прокурора, вищезгадані листи відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області було долучено до документації про Лот (спірну земельну ділянку).

Отже, аналізуючи отриману інформацію прокурор дійшов висновку, що під час проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 було незаконно застосовано середню нормативну грошову оцінку ріллі по Львівській області.

Прокурор зазначає, що у протоколі земельних торгів №41 від 11.01.2019 та договорі оренди земельної ділянки від 11.01.2019 сторони фактично зафіксували факт відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На переконання прокурора договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019 підлягає визнанню недійсним через порушення умов отримання земельної ділянки в оренду, а також недотримання вимог законодавства України при укладенні договору.

Як також вказано у позовній заяві, для забезпечення територіальній громаді в особі Львівської міської ради реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, необхідно скасувати державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем, відомості про які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки вимоги про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який сторони мали до вчинення правочину, тому на думку прокурора відповідач згідно з вимогами статей 16, 216 Цивільного кодексу України, а також статі 34 Закону України "Про оренду землі", зобов`язаний повернути отриману ним земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради.

Щодо пропорційності втручання в право на мирне володіння майном визначеним цілям прокурор зазначив, що незаконність передачі та отримання спірної земельної ділянки в оренду, а також відсутність іншого механізму виправлення допущених порушень, задоволення позову у даній справі становитиме пропорційне втручання у право відповідача на володіння майном, забезпечуватиме дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк".

Таким чином враховуючи наведене, прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №б/н від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (ідентифікаційний код 04369535) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525) щодо земельної ділянки площею 1,7432 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1697470146236) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525), номер запису про інше речове право 29935053 від 15.01.2019.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" (ідентифікаційний код 42565525) повернути Львівській міській раді (ідентифікаційний код 04055896) земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га, яка знаходяться в село Лисиничі, Львівського району Львівської області.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" зазначає, що його діями не було порушено жодного права чи інтересу держави та/або будь яких інших осіб.

Відповідач стверджує, що його поведінка при укладенні договору оренди від 11.01.2019 була добросовісною, а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" мало всі підстави покладатися на правомірність та розумність поведінки Лисиничівської сільської ради щодо дотримання нею встановлених вимог законодавства та вважати, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки на момент проведення торгів здійснена. Як вказано у відзиві на позовну заяву, жодних порушень зі сторони відповідача при проведенні земельних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019 допущено не було, оскільки вказаний договір укладено відповідачем шляхом приєднання до заздалегідь встановлених та визначених державою умов цього договору без можливості їх зміни чи уточнення.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, внаслідок укладення договору оренди від 11.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" набуло як право оренди на земельну ділянку площею 1,7432 га, кадастровий №4623683800:01:001:0341, так і законні інтереси використовувати її протягом 10 років, зокрема у вказаний строк здійснити будівництво на ній багатоквартирних будинків.

Відповідач вказав на те, що у даній справі необхідно з`ясувати чи забезпечує обраний прокурором спосіб втручання справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав та інтересів особи. При цьому відповідачем зазначено, що обраний прокурором спосіб виправлення допущеної державою помилки має наслідком повернення сторін до становища, котре існувало до укладення договору оренди від 11.01.2019. У відзиві вказано, що у випадку повернення державі в особі Львівської міської ради спірної земельної ділянки необхідно врахувати, що технічна документація про її нормативну грошову оцінку відсутня, з огляду на що міська рада отримавши цю ділянку, без попереднього проведення вказаної оцінки, не зможе реалізувати свій інтерес щодо продажу на земельних торгах права оренди на неї та не отримуватиме орендної плати за її користування.

Натомість, як зазначив відповідач, набувши право оренди на відкритих торгах за рівних з іншими учасниками умов, він позбавляється не лише права користування спірною земельною ділянкою, але і позбавляється всіх своїх законних господарських інтересів, які полягають у завершенні розпочатої процедури будівництва багатоквартирних будинків.

Разом з тим відповідач зазначив, що він сплачує орендну плату, а у разі визнання недійсним договору зазначені кошти підприємству не повертаються в силу прямої вказівки частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Тобто за твердженням відповідача обраний прокурором спосіб виправлення помилки спричиняє підприємству майнові збитки, пов`язані із сплаченою орендною платою та неможливістю використовувати земельну ділянку до 2029.

Крім того відповідач наголошує на тому, що обраний прокурором спосіб втручання накладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" надмірний індивідуальний тягар не так через те, що він просить припинити право оренди підприємства без виплати йому компенсації, як через те, що цей спосіб втручання не є єдиним можливим для держави засобом відновлення своїх порушених прав, оскільки чинне законодавство України передбачає інший спосіб захисту (втручання), котрий є менш обтяжливим ніж той, що обрав прокурор.

Зокрема відповідач вказав на те, що наявний у даному позові суспільний інтерес може бути забезпечений шляхом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019 із приведенням його умов у відповідність до норм чинного законодавства України як за спільної згоди сторін, так і в судовому порядку на вимогу держави (Львівської міської ради), якщо згоди орендаря на зміну його умов не буде.

Тобто, беручи до уваги наявність іншого, менш обтяжливого для добросовісного орендаря способу виправлення допущених державою порушень ніж позбавлення його майнових прав, що обраний прокурором, на переконання відповідача, такий спосіб захисту прав та інтересів держави, як визнання недійсним договору від 11.01.2019, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди в даному випадку є неналежним в силу того, що він покладає на нього надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ("Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права").

Враховуючи наведене, відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття "інтереси держави" висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів (пункт 4 мотивувальної частини).

Верховний Суд у справі №804/4585/18 (постанова від 05.11.2019) сформулював правову позицію, відповідно до якої "інтереси держави" є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 12/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до висновку про те, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Окремо слід вказати, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 дійшов висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.

Як вказав прокурор, порушення інтересів держави полягає у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку отримання в оренду земельної ділянки площею 1,7432 га, зокрема за відсутності діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.

Як також зазначив прокурор, необхідність захисту інтересів держави полягає у тому, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та всупереч чинному законодавству незаконно отримана юридичною особою в оренду. В даному випадку, наявна необхідність захисту як інтересів територіальної громади, права кожного громадянина, так і публічного, суспільного інтересу, як складової державного інтересу. Такий інтерес полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування на земельних торгах після проведення її нормативної грошової оцінки, а відтак і забезпечити належне наповнення відповідного бюджету.

Згідно з частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність зокрема у разі передачі їм земель державної власності.

З огляду на викладене, Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.

Разом з тим необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, зміна власника земельної ділянки та передача її з комунальної власності Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в комунальну власність Львівської міської ради не впливає на умови договору оренди землі, на права та обов`язки орендаря та не тягне за собою зміну умов договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене, саме Львівська міська рада є власником земельної ділянки та стороною (орендодавцем) договору оренди землі.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Львівською обласною прокуратурою направлено листи від 18.03.2024 №15/1-335вих-24, від 11.04.2024 №15/1-465вих-24 до Львівської міської ради, у яких проінформовано про виявлені порушення, допущені при отриманні ТзОВ "Ідилія Парк" в оренду земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, за відсутності діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та без отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У листах запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.

Однак, Львівською міською радою надано відповіді від 22.03.2024 №2901-вих-39188, від 07.05.2024 № 2403-вих-63951, відповідно до яких міською радою будь які заходи до захисту інтересів органу місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки в даному випадку не вживатимуться.

Відтак, уповноважений (компетентний) орган у спірних правовідносинах - Львівська міська рада, незважаючи на наявні порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер, не здійснює захист інтересів держави щодо припинення протиправного використання земельної ділянки та її повернення у судовому порядку, що у свою чергу свідчить про існування виключного випадку для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, та дає законні підстави для вжиття заходів реагування прокурором.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Львівською обласною прокуратурою на адресу Львівської міської ради направлено повідомлення від 15.07.2024 № 15/1-1011вих-24 про прийняте рішення щодо здійснення представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради в суді шляхом заявлення позову з вимогами до ТзОВ "Ідилія Парк" про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

При прийнятті рішення Господарський суд Львівської області виходить з наступного.

Згідно із частинами 1-3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як стверджує прокурор, всупереч вимог статті 136 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 проведено за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, з огляду на що на думку прокурора договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація прав - скасуванню, а земельна ділянка поверненню власнику в судовому порядку.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (статті 5 Закону України "Про оцінку земель").

Законодавцем визначено випадки, в яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться обов`язково, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Крім того, частиною 1 статті 137 Земельного кодексу України встановлено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частини 4 статті 136 цього Кодексу.

Зокрема, пунктом "г" частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї.

Згідно із частиною 1 статті 137 Земельного кодексу України документи та матеріали на лот включають, поміж іншого, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Однак, як встановлено судом, згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, наданою на запит обласної прокуратури, протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 не видавалися.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-1162/2-22 від 04.05.2022 протягом 2018 року витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 не видавалися. Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг не відомо про проведення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Згідно з інформацією Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022 при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18.

Так, відповідно листа відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2018 №18-13-0.29-1360/113-18 середня нормативно-грошова оцінка ріллі по Львівській області станом на 01.10.2018 становить 22049,66 грн/га.

Водночас, згідно листа відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.11.2018 №18-13-0.29-6952/172-18, нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 площею 1,7432 га на території Лисиничівської сільської ради станом на 01.11.2018 не проведена.

За твердженням прокурора, вищезгадані листи відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області було долучено до документації про Лот (спірну земельну ділянку).

При цьому, як встановлено судом, у протоколі земельних торгів №41 від 11.01.2019 зазначено, що стартовий розмір річної орендної плати становить 1921,85 грн, а відповідно до пункту 5 договору сторони обумовили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1921,85 грн.

Відтак, як зазначив прокурор, з урахуванням пункту 5 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №33-871 від 09.11.2018, оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, площею 1,7432 га, використана при проведенні земельних торгів становить 38437,00 грн (1921,85 х 100 : 5).

Однак необхідно зазначити, що проектом землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Лисиничі, розробленого ПП "РІГА", затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради від 28.02.2017 №260, земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0341 розташована в межах населеного пункту с. Лисиничі. До затвердження даного проекту вказана земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту. Відповідно до розробленої у 2012 році ЛРФ ДП "Укрспецзем" технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах с. Лисиничі середня (базова вартість) 1 кв.м села Лисиничі становила 62,09 грн.

Коефіцієнт індексації (Кі) нормативної грошової оцінки земель станом на 2018, 2019 роки становив 1,897. Отже, як зазначив прокурор, враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня (базова вартість) 1 кв.м села Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), цільове призначення 02.03. - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1.

Отже враховуючи наведене, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б становити 2053489,60 грн (17432,00 х 117,80).

Тобто стартовий розмір річної орендної плати міг би становити 102674,48 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради №33-871 від 09.11.2018).

Аналізуючи обставини цієї справи, суд враховує пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву і звертає увагу прокурора та позивача на те, що розроблення технічної документації на спірну земельну ділянку та проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не належать до обов`язків відповідача як орендаря спірної земельної ділянки. Товариство, набувши право оренди на відкритих торгах, приєдналося до умов договору, визначених державою без можливості їх змінити.

Наказом №41муо-12/06 від 22.02.2021 Відділ містобудування та архітектури Пустомитівської РДА Львівської області затвердив ТзОВ "Ідилія Парк" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с.Лисиничі".

12.05.2021 між ТзОВ "Ідилія Парк" та ТзОВ "Будівельний Альянс-2000" укладено договір на виконання проектних робіт щодо розробки концепції функціонально-структурного рішення, художнього образу і основних характеристик запланованого об`єкта будівництва.

03.06.2022 між ТзОВ "Ідилія Парк" та ПрАТ "Львівобленерго" укладено договір №150-0445/ВС про тимчасове приєднання до електричних мереж електроустановок нового будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків та отримано технічні умови такого приєднання.

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що обраний прокурором спосіб виправлення допущеної державою помилки має наслідком повернення сторін до становища, котре існувало до укладення договору оренди. Зокрема, ТзОВ "Ідилія Парк" повертає державі в особі Львівської міської ради спірну земельну ділянку. При цьому, враховуючи відсутність технічної документації про її нормативну грошову оцінку, міська рада отримавши цю ділянку, без попереднього проведення вказаної оцінки, не зможе реалізувати свій інтерес щодо продажу на земельних торгах права оренди на неї та не отримуватиме орендної плати за її користування.

Натомість, ТзОВ "Ідилія Парк", яке набуло право оренди на відкритих торгах за рівних з іншими учасниками умов, позбавляється не лише права користування спірною земельною ділянкою, але і позбавляється всіх своїх законних господарських інтересів, які полягають у завершенні розпочатої процедури будівництва багатоквартирних будинків.

Крім того, ТзОВ "Ідилія Парк" сплачує згідно договору оренди орендну плату, заборгованість з орендної плати відсутня. У разі визнання недійсним вказаного договору зазначені кошти підприємству не повертаються в силу прямої вказівки частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на вказане обраний прокурором спосіб виправлення помилки спричиняє підприємству майнові збитки, пов`язані із сплаченою орендною платою та неможливістю використовувати земельну ділянку.

При вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, наведені у постанові від 14.02.2024 у справі №914/1259/22, де серед іншого, зазначено, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину відповідачем сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна.

У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої та третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21).

Застосування будь якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що:

- застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається;

- обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення;

- застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства;

- застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Така позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №914/1262/22 від 12.09.2023.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №914/1262/22 від 12.09.2023).

У пункті 70 у справі "Рисовський проти України" [заява № 29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012] ЄСПЛ вказав таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119)".

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. З огляду на викладене, суд зазначає, що принцип "належного урядування" має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу "належного урядування" забезпечує прийняття суб`єктами легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип "належного урядування" підкреслює те, що між особою та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Як зазначає відповідач, принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь яка інша позиція була б рівнозначною, inter аlіа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (п. 71 Рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (Заява №29979/04)).

Право оренди ТзОВ "Ідилія Парк" на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0341, площею 1,7432 га набуте на підставі проведених земельних торгів та укладеного договору становить "майно" підприємства у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ ретроспективне визнання недійсним права власності (оренди) на нерухомість та скасування цього права становить позбавлення майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 41 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017 у справі "Кривенький проти України" (Заява №43768/07); п. 55 рішення ЄСПЛ від 09.10.2018 у справі "Фонд "Батьківська турбота" проти України" (Заява №5876/15)).

Відтак основна умова для того, щоб втручання вважалося сумісним зі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, полягає у тому, що воно має бути законним. Як зазначає ЄСПЛ, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підґрунтя у національному законодавстві. Вона також стосується якості відповідного закону та вимагає, щоб він був доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні для зацікавлених осіб (п. 51 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06)).

Обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави порушує справедливий баланс між інтересами територіальної громади міста Львова та правами ТзОВ "Ідилія Парк".

Оскільки питання наявності "суспільного інтересу" у втручанні тісно пов`язане з пропорційністю втручання, то його слід розглядати у контексті пропорційності (відповідної позиції притримується ЄСПЛ в п. 58 рішення від 09.10.2018 у справі "Фонд "Батьківська турбота" проти України" (Заява №5876/15)).

Необхідно зазначити, що дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що обраний прокурором спосіб втручання накладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідилія Парк" надмірний індивідуальний тягар, і цей спосіб втручання не є єдиним можливим для держави засобом відновлення своїх порушених прав, оскільки чинне законодавство України передбачає інший спосіб захисту (втручання), котрий є менш обтяжливим ніж той, що обрав прокурор.

Зокрема, як вірно вказав відповідач, наявний у даному позові суспільний інтерес може бути забезпечений шляхом проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019 із приведенням його умов у відповідність до норм чинного законодавства України як за спільної згоди сторін, так і в судовому порядку.

Зокрема пунктом 14 договору оренди землі передбачено можливість перегляду розміру орендної плати.

Тобто, беручи до уваги наявність іншого, менш обтяжливого для добросовісного орендаря способу виправлення допущених державою порушень ніж позбавлення його майнових прав, що обраний прокурором, такий спосіб захисту прав та інтересів держави, як визнання недійсним договору від 11.01.2019, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди в даному випадку є неналежним в силу того, що він покладає на відповідача надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ("Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права").

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку покласти на прокуратуру витрати по сплаті судового збору, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України

Повний текст рішення складено 23.01.2025.

СуддяПетрашко М.М.