Рішення

від 09.01.2025 по справі 914/2153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 Справа № 914/2153/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Рончка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли"

про стягнення 564182,14 грн

за участю представників:

від позивача Нагорняк І.М.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Фермерським господарством "Рончка" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" про стягнення 564182,14 грн, з яких 443887,36 грн основний борг, 20283,59 грн інфляційні втрати, 9640,68 грн 3% річних та 90370,51 грн пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

04.01.2024 між Фермерським господарством "Рончка" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" (покупець) укладено договір поставки №04012024-2ЗР зернових культур, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю окремими партіями сільськогосподарські зернові культури, а покупець в свою чергу зобов`язується щоразу приймати кожну відвантажену партію товару постачальником та оплачувати її вартість на умовах цього договору. Цей договір укладається для забезпечення багаторазових поставок постачальником партій товару безпосередньо покупцю до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до пункту 1.3. асортимент, кількість та ціна на кожну партію товару може бути інша, ніж передбачено п. 1.2. цього договору і визначатиметься сторонами щоразу у специфікаціях та видаткових накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень покупця.

Згідно з пунктом 1.7. договору, загальна сума договору складається із всіх сум видаткових накладних, отриманих від постачальника, за якими прийнято товар покупцем протягом дії даного договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем не пізніше 10 (десять) операційних банківських днів з дати поставки товару постачальником, згідно кожної видаткової накладної. Розрахунки за товар здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків безготівковий. Форма розрахунків - платіжне доручення. Датою оплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.6. договору, після підписання сторонами кожної видаткової накладної на поставку товару, претензії щодо кількості товару по цій видатковій накладній виключаються.

Згідно із пунктом 7.4. договору, у випадку прострочення оплати за товар, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за товар.

На виконання умов поставки постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 943887,36 грн згідно наступних накладних: №1 від 04.01.2024 на суму 233730,24 грн, №2 від 05.01.2024 на суму 588980,00 грн та №3 від 06.01.2024 на суму 121177,12 грн.

Як зазначено у позовній заяві, всупереч умовам договору покупець здійснив лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 500000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №719 від 17.01.2024 на суму 300000,00 грн та платіжною інструкцією №1289 від 21.05.2024 на суму 200000,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, станом на дату подання позову сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар становить 443887,36 грн, що є сумою основного боргу за договором.

Керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України та пунктом 7.4. договору позивач нарахував відповідачу 20283,59 грн інфляційних втрат, 9640,68 грн 3% річних та 90370,51 грн пені.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 443887,36 грн основного боргу, 20283,59 грн інфляційних втрат, 9640,68 грн 3% річних та 90370,51 грн пені.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 04.01.2024 між Фермерським господарством "Рончка" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" (покупець) укладено договір поставки №04012024-2ЗР зернових культур, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю окремими партіями сільськогосподарські зернові культури, а покупець в свою чергу зобов`язується щоразу приймати кожну відвантажену партію товару постачальником та оплачувати її вартість на умовах цього договору. Цей договір укладається для забезпечення багаторазових поставок постачальником партій товару безпосередньо покупцю до 31 грудня 2024 року.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується такими видатковими накладними: №1 від 04.01.2024 на суму 233730,24 грн, №2 від 05.01.2024 на суму 588980,00 грн та №3 від 06.01.2024 на суму 121177,12 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача становить 443887,36 грн. Доказів, які б могли свідчити про інше в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, згідно із пунктом 7.4. договору, у випадку прострочення оплати за товар, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за товар.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 90370,51 грн пені є обґрунтована.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3%, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 20283,59 грн інфляційних втрат та 9640,68 грн 3% річних є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку що позов є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжною інструкцією №707 від 30.08.2024 на суму 8462,73 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 8462,73 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" (80641, Львівська область, Бродівський район, село Суходоли, вулиця Заводська, будинок 36, ідентифікаційний код 41125547) на користь Фермерського господарства "Рончка" (80430, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, село Дернів, вулиця Івана Мазепи, будинок 62, ідентифікаційний код 41252525) 443887,36 грн основного боргу, 20283,59 грн інфляційних втрат, 9640,68 грн 3% річних, 90370,51 грн пені та 8462,73 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2025.

Суддя Петрашко М.М.