Рішення

від 22.01.2025 по справі 918/878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа № 918/878/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум"

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: - Гуз Олена Святославівна;

від відповідача: - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 961 006,60 грн., пені в розмірі 137 804,14 грн., 3% річних в розмірі 15 309,71 грн., інфляційних втрат в розмірі 20 593,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов договору від 28.12.2028 № 12020-ВЦ про постачання електричної енергії в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

До господарського суду 04.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та подано суду докази з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024.

Ухвалою суду від 28.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 08.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/878/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2025.

Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Представник Позивача в судовому засіданні 22.01.2025 підтримала позицію викладену у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання 07.11.2024, 28.11.2024, 08.01.2025 та 22.01.2025 не з`явився.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 09.10.2024, 07.11.2024 та 28.11.2024 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд.15 а, код ЄДРПОУ 41432277.

Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційною адресою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (код ЄДРПОУ 41432277) є 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд.15 а.

Інші адреси Відповідача, ніж та, яка зазначена Позивачем у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі, суду не відомі.

Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, згідно з яким у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду від 09.10.2024, 07.11.2024, 28.11.2024 та 08.01.2025 надіслано на поштову адресу Відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до статті 242 ГПК України, ухвали суду від 09.10.2024, 07.11.2024 та 28.11.2024 вважаються врученими, а Відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/878/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев`ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (Споживач) укладено Договір №120-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 3.3 Договору Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції Постачальника, яка є додатком 2 до цього договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.

Згідно з пунктом 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.

Пунктами 5.3, 5.4 Договору передбачено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.5 Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з пунктом 5.6 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, зазначений у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.

Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 5.9 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем (пункт 5.11 Договору).

Підпунктом 1 пункту 6.2 Договору передбачено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

У той же час підпунктом 2 пункту 7.2 Договору передбачено обов`язок Постачальника нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що під час вирішення спорів вони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (Додаток № 2 до Договору), яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (Додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (Додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2019 р., але підлягає обов`язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в пункті 2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" (пункт 13.1 Договору).

Як вбачається з заяви-приєднання Відповідач приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника № 2.03/1-РОЕК. Заява-приєднання підписана Відповідачем 28.12.2018 та скріплена печаткою юридичної особи.

Умови комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий" викладені у Додатку № 2 до Договору.

Згідно підпунктом 2.1 пункту 2 Комерційної пропозиції від 10.06.2019 та підпунктом 2.1 пункту 2 Комерційної пропозиції від 10.12.2019 (додаток № 2 до Договору), Споживач здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно да даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію.

По закінченню розрахункового періоду, Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії Споживачем та надає Споживачу рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок TOB "РОЕК" із спеціальним режимом використання, що зазначений у рахунку, але не пізніше ніж до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим (пункт 3 Комерційної пропозиції від 10.06.2019 та пункт 3 Комерційної пропозиції від 10.12.2019 (додаток № 2 до Договору).

На виконання умов Договору, Позивачем за період з січня 2024 року - по липень 2024 року поставлено Відповідачу електричну енергію в кількості 202 386 кВт-год, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції: № 470064331/1/1 за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 248 004,85 грн; № 470064331/2/1 за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 180 682,67 грн; № 470064331/3/1 за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 234 443,80 грн; № 470064331/4/1 за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 198 495,65 грн; № 470064331/5/1 за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 107 886,41 грн; № 470064331/6/1 за червень 2024 року від 30.01.2024 на суму 81429,08 грн; № 470064331/7/1 за липень 2024 року від 31.07.2024 на суму 45 058,06 грн.

На вказану кількість та вартість спожитої електричної енергії, Позивачем виставлено Відповідачу рахунки: № 470064331/1/1 за січень 2024 року на суму 248 004,85 грн; № 470064331/2/1 за лютий 2024 року на суму 180 682,67 грн; № 470064331/3/1 за березень 2024 року на суму 234 443,80 грн; № 470064331/4/1 за квітень 2024 року на суму 198 495,65 грн; № 470064331/5/1 за травень 2024 року на суму 107 886,41 грн; № 470064331/6/1 за червень 2024 року на суму 81 429,08 грн; № 470064331/7/1 за липень 2024 року на суму 45 058,06 грн.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Функції адміністратора комерційного обліку, відповідно до розділу ХІ 10 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний Оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Тобто, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем проводяться відповідно до переданих ОСР обсягів спожитої електричної енергії.

У період з січня по липень 2024 року Позивачем було поставлено, а Відповідачем було спожито 202 386 кВт-год електричної енергії, вартість якої за розрахунками Позивача становить 1 663 086,60 грн. Однак, вказана сума Відповідачем оплачена лише частково в розмірі 702 080,00 грн.

Як зазначив Позивач, заборгованість Відповідача по оплаті за спожиту електричну енергію на момент звернення з даним позовом до суду становить 961 006,60 грн.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини сьомої статті 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктами 2.3.11, 2.3.14 розділу ІІ ПРРЕЕ передбачено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на викладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, Позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 розділу ІV ПРРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго", код ЄДРПОУ 05424874, (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", Позивачем сформовані рахунки за електроенергію за січень-липень 2024 року.

Суд зазначає, що копії неоплачених рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) Відповідачем та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу додані до позовної заяви.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За таких обставин, оскільки факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за спожиту електричну енергію у заявленому розмірі підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" 961 006,60 грн. заборгованості судом визнаються обґрунтованими.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства, що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами з`ясування обставин, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були долучені до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту неналежного виконання Відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати.

Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами.

Враховуючи існуючу заборгованість Позивач відповідно до пункту 9 додатку № 2 до Договору, нарахував Відповідачу пеню у розмірі 137 804,14 грн.

Крім того Позивачем, відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, нараховано Відповідачу інфляційні втрати за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, що станом на день подання до суду даного позову, за розрахунком Позивача складає 20 593,18 грн. та 15 309,71 грн. відповідно.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, враховуючи доведення існування порушення Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором у частині своєчасної оплати наданих Позивачем послуг, перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних долучені Позивачем до матеріалів справи, не виходячи при цьому за межі визначеного останнім періоду часу, встановив, що розрахунки є арифметично правильними. Позивачем правомірно визначено періоди та здійснено нарахування на суму основного боргу.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд.15 а, код ЄДРПОУ 41432277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 42101003) 961 006,60 грн. (дев`ятсот шістдесят одна тисяча шість гривень 60 копійок) заборгованості, 137 804,14 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот чотири гривні 14 копійок) пені, 15 309,71 грн. (п`ятнадцять тисяч триста дев`ять гривень 71 копійка) 3% річних, 20 593,18 грн. (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 18 копійок) інфляційних втрат та 13 616,56 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 56 копійок) витрат зі сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 42101003).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорда Максимум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд.15 а, код ЄДРПОУ 41432277).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24 січня 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон