Рішення

від 23.01.2025 по справі 924/1004/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2025 р. Справа № 924/1004/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості

до Ярмолинецької селищної ради

про визнання права власності на частину майна, визнання незаконним рішення від 13.09.2024 та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Манастирський В.В.

від відповідача: Стасюк Р.В.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

08.11.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Хмельницького обласного центру зайнятості до Ярмолинецької селищної ради про:

- визнання права власності Хмельницького обласного центру на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні;

- визнання незаконним рішення 53 позачергової сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність";

- зобов`язання Ярмолинецької селищної ради прийняти нове рішення, яким передати у власність Хмельницького обласного центру зайнятості 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:30 год. 05 грудня 2024 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 03 грудня 2024 року, а позивачу строк для подання відповіді на відзив до 10 грудня 2024 року.

02.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив з додатками.

У підготовчому засіданні 05.12.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення позивачу строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 17.12.2024 року, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11:30 год. 17.12.2024 року.

06.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Судом у підготовчому засіданні 17.12.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 23.01.2025 року.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся з позовом до Ярмолинецької селищної ради про визнання права власності, про визнання незаконним рішення ради та зобов`язання прийняти нове рішення про передачу у власність.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною державною адміністрацією було укладено договір про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці від 18 листопада 1992 року, у якому узгоджено, що по закінченню будівництва в приміщенні буде виділено чотири службових кімнати для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості корисною площею 70 метрів квадратних на першому поверсі будівлі. При цьому, обласний центр зайнятості вступає у право власності і набуває всіх прав і обов`язків власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінприміщення в смт. Ярмолинці, яке планувалось ввести в дію в ІІ кварталі 1993 року.

10.07.2001 укладено додаткову угоду №1 до договору від 18 листопада 1992 року «Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці» між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною радою. Як стверджує позивач, необхідність підписання додаткової угоди зумовлена тим, що незавершене будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці за адресою: смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1 по АВІЗО №16 від 25.06.2001 року передано на баланс Ярмолинецької районної ради.

Згідно з умовами п. 1.2 додаткової угоди Хмельницькому обласному центру зайнятості виділено на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат корисною площею 106 метрів квадратних для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості. Згідно умов пункту 1.3 вказані приміщення в термін до 1 вересня 2001 року замовник зобов`язався передати Хмельницькому обласному центру зайнятості «під ключ».

У позовній заяві зазначено, що Хмельницький обласний центр зайнятості відповідно до умов додаткової угоди від 10.07.2001 року сплатив відповідачу вартість додатково виділених 36 метрів квадратних корисної площі (35964,00 грн.). Також в додатковій угоді зазначено, що за 70 метрів квадратних корисної площі згідно договору від 18.11.1992 Хмельницький обласний центр зайнятості розрахувався повністю, чим підтверджується, на думку позивача, повне виконання умов договору від 18.11.1992 та додаткової угоди 10.07.2001 в частині оплати вартості будівництва.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.01.2017 Ярмолинецькою районною радою зареєстровано право власності на адміністративне приміщення Будинку рад загальною площею 4616,1 метри квадратні за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1150982468258.

У відповідь на лист позивача №22-15/2066 від 18.09.2017 щодо виділення частки для розміщення Ярмолинецького РЦЗ, рішенням Ярмолинецької районної ради від 22 грудня 2017 року №7 надано згоду на передачу 1/23 частки адміністративного приміщення Будинку рад загальною площею 198,1 метри квадратних, з яких корисна площа 125,6 метри квадратних, що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність. Однак вказане рішення ради не було реалізоване.

16 жовтня 2020 року Ярмолинецька районна рада вирішила передати безоплатно із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району в комунальну власність Ярмолинецької територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада, майно, в якому зокрема і перебувало адміністративне приміщення Будинку рад. Вказане майно Ярмолинецька селищна рада рішенням 39 позачергової сесії сьомого скликання від 20.10.2020 №1 прийняла безоплатно в комунальну власність Ярмолинецької селищної територіальної громади, та 24.02.2021 зареєструвала за собою право власності.

З метою оформлення права власності на частину адміністративного приміщення 14.09.2021 Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся із листом №22- 15/3019 до Ярмолинецької селищної ради з проханням надати згоду для реалізації рішення Ярмолинецької районної ради від 22.12.2017 №7, у відповідь на який листом від 06.10.2021 №2739 позивачу повідомлено, що відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання розпорядження комунальним майном територіальної громади може бути вирішено виключно сесією Ярмолинецької селищної ради.

На повторне звернення позивача з листом від 21.11.2022 №22-15/2497, Ярмолинецька селищна рада у листі від 15.12.2022 №2307 повідомила про недостатність доказів наданих позивачем, що підтверджують дольову участь у будівництві даного приміщення та рекомендацію повторно звернутись до ради щодо виділення частки приміщення Хмельницькому обласному центру зайнятості із комунальної власності в державну, що 26.06.2024 листом №22-010/177 і зроблено. За результатом розгляду листа позивача Ярмолинецька селищна рада листом від 22.07.2024 №1430 повідомила, що Хмельницьким обласним центром зайнятості не надано достатньо доказів, що підтверджують дольову участь у будівництві даного приміщення, а на розгляд сесії дане питання винесено не було.

Враховуючи попередні відповіді відповідача Хмельницьким обласним центром зайнятості виготовлено технічний паспорт на приміщення за адресою: площа 600-річчя Ярмолинець,1, селище Ярмолинці, Хмельницький район Хмельницької області, отримано довідку КП «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» від 15.07.2024 №725.

01.08.2024 позивач повторно звернувся до Ярмолинецької селищної ради з листом №22-010/2112 щодо питання про виділення частки Хмельницького обласного центру зайнятості із комунальної власності в державну та встановлення права власності на частину приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості. Так, питання про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність було винесено на розгляд позачергової 53 сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради, за результатами розгляду якого депутати не підтримали проект рішення «Про передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність».

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, ринкова вартість приміщення загальною площею 113,9 метрів квадратних, що розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область станом на 30.10.2024 складає 1133988,00 грн.

З вищевикладених обставин, позивач зробив висновок, що право власності на належну частку адміністративного приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості не визнається, з огляду на що звернувся з позовом до суду за захистом прав та інтересів.

У відзиві Ярмолинецька селищна рада заперечує проти задоволення позову в повному обсязі та вказує, що позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував збільшення корисної площі (договору, додаткової угоди) з 106 м.кв. на 125,6 м.кв., Ярмолинецькій селищній раді, а також належних і допустимих доказів того, що позивачем повністю внесені кошти на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці, зокрема квитанції про здійснення оплати згідно умов договору від 18.11.1992 року.

На думку відповідача, частина коштів згідно договору від 18.11.1992 року мала б бути сплачена підряднику, а інша частина згідно додаткової угоди Ярмолинецькій районній раді. Просить суд не брати до уваги, як доказ сплати позивачем грошового внеску згідно додаткової угоди №1 від 10 липня 2001 року лист-повідомлення Ярмолинецької районної ради Хмельницької області від 18.12.2001року щодо освоєння коштів, оскільки він не є допустимим і належним доказом щодо проведення оплати, а відповідні фінансово-бухгалтерські документи (квитанції тощо) з цього приводу відсутні.

Відповідач зазначає, що на 53 позачерговій сесії Ярмолинецької селищної ради було винесено проект рішення «Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність» та 13.09.2024 року відбулася сесія ради, на якій депутати одноголосно проголосували (проти) та на якій депутати не підтримали даний проект рішення, у зв`язку з чим рішення не прийнято, а тому вимога про визнання останнього незаконним не підлягає задоволенню. У відзиві відповідач стверджує, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, однак мають право перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень не допускається.

Звертає увагу на те, що 22 грудня 2017 року відбулася сесія Ярмолинецької районної ради, на якій було прийнято рішення №7, відтак, позивач знав про введення спірного об`єкта в експлуатацію і реєстрацію права власності, однак до даного часу так і не оформив частку в вищевказаному об`єкті та своїм правом не скористався, що на думку відповідача свідчить про добровільну відмову останнього від майна.

Відповідач заявляє про сплив позовної давності та стверджує щодо відсутності доказів сплати дольової частки у будівництві, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що підтвердження здійснених останнім оплат є зміст п. 2.2 додаткової угоди від 10.07.2001 та лист Ярмолинецької районної ради від 18.12.2001 року №249. Тобто, положення договору в тій частині, в якій воно містить відомості про отримання стороною коштів, є даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), а отже таке положення змістовно відповідає суті визначення, встановленого ст. 73 ГПК України та є доказом. Позивач зауважує, що рішенням Ярмолинецької районної ради від 22 грудня 2017 року № 7 саме надано згоду на передачу, а не передано у власність приміщення з оформленням акту прийому-передачі. Відтак, вказаним рішенням та листом від 18 грудня 2001 року №249 Ярмолинецькою районною радою визнано право власності на частку адміністративного приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості.

У відповіді на відзив зазначено, що Хмельницькому обласному центру зайнятості невідомо про існування акту про введення адміністративного приміщення Будинку рад в експлуатацію, дольову участь в будівництві якого брав Хмельницький обласний центр зайнятості, про існування якого зауважує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Станом на теперішній час Хмельницький обласний центр зайнятості невзмозі оформити (зареєструвати) право власності на належну йому частку в адміністративному приміщенні оскільки дане приміщення знаходиться на балансі Ярмолинецької селищної ради, яка в свою чергу не визнає права власності за позивачем. При цьому, останній звертає увагу суду не те, що Ярмолинецька селищна рада не є правонаступником Ярмолинецької районної ради, яка виступала замовником будівництва адміністративного приміщення, частка якого є предметом спору.

З приводу спливу позовної давності позивач зазначає, що оскільки позови про визнання права власності не пов`язані з конкретними порушеннями правомочностей власника і зумовлені триваючим порушенням з боку третіх осіб, на них, як і на негаторні позови, не поширюється позовна давність. Відсутність можливості належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне господарюючому суб`єкту нерухоме майно, є причиною звернення до господарського суду з вимогою про визнання права власності на це майно. Оскільки позов про визнання права власності пред`явлений на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, то на цей позов не поширюються правила про позовну давність.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2025 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, у позові просив відмовити.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1004/24 відсутні.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

18.11.1992 року між Районною державною адміністрацією смт. Ярмолинці Хмельницької області та Обласним центром зайнятості м. Хмельницький укладено договір про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці, за змістом якого Ярмолинецька районна державна адміністрація приймає обласний центр зайнятості в дольову участь в будівництві адмінбудівлі в смт. Ярмолинці. Після закінчення будівництва будуть виділені чотири службові кімнати для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості корисною площею 70 кв.м. на 1 поверсі.

У п. 2 договору передбачено, що обласний центр зайнятості зобов`язується оплатити до 01.01.1993 вартість виділеної площі підрядній організації малому підприємству "Будівельник" в сумі 991060 руб. з розрахунку 14156 руб. за 1 м.кв. корисної площі.

Обласний центр зайнятості вступає у власність вказаною власністю і володіє всіма правами і обов`язками власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінбудівлі в смт. Ярмолинці, який передбачено планом ввести в дію в ІІ кварталі 1993 року.

Договір від 18.11.1992 підписано представниками Ярмолинецької районної державної адміністрації та Обласного центру зайнятості та скріплено відтисками печаток організацій, а також затверджено представником Президента по Ярмолинецькому району.

За змістом доданої додаткової угоди №1 від 10.07.2001 року до договору від 18.11.1992 року «Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці» укладеної між Ярмолинецькою районною радою (замовник) та Хмельницьким обласним центром зайнятості (дольовик) у п. 1.1 визначено, що замовник зобов`язується закінчити незавершене будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці по площі 600-річчя Ярмолинець будинок №1, яке передане на баланс Ярмолинецькій районній раді по АВІЗО №16 від 25.06.200 року і здати по акту Державної приймальної комісії до 01.09.2001 року.

Згідно рішення 19 сесії районної ради ХХІІІ скликання від 08.06.2001 року №28 замовник зобов`язується виділити Хмельницькому обласному центру зайнятості на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат (№105, 106, 107, 108, 109, 110, 111) корисною площею 106 кв.м. для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості. Вищевказані приміщення в термін до 01.09.2001 передати дольовику "під ключ" (п.п. 1.2, 1.3 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.1 угоди до 31.07.2001 року дольовик зобов`язується сплатити Ярмолинецькій районній раді вартість додатково виділених 36 кв.м. корисної площі за ціною, яка склалась в Хмельницькій області станом на 01.01.2001 (по даних Держбуду України). Ця вартість складає 36 кв.м. * 999 грн. = 35964 грн., в тому числі ПДВ. Договірна ціна є твердою і не коригується в процесі закінчення будівництва.

За виділені 70 кв.м. корисної площі згідно договору від 18.11.1992 року Хмельницький обласний центр зайнятості повністю розрахувався (п. 2.2 угоди).

Згідно з п. 3.1 угоди сторони, які уклали цю угоду несуть повну відповідальність за виконання своїх обов`язків, передбачених даною угодою і законодавством України.

У Розділі угоди "Строк дії угоди" визначено, що угода вступає в силу з дня її підписання.

Додаткову угоду №1 від 10.07.2001 року до договору від 18.11.1992 року підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток.

Відповідно до змісту листа Ярмолинецької районної ради від 18 грудня 2001 року №249 позивача повідомлено про те, що відповідно до додаткової угоди №1 від 10 липня 2001 року до договору від 18 листопада 1992 року за адресою: 32100, смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, кошти Хмельницького обласного центру зайнятості в повному обсязі використані та освоєні. Приміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості буде передано на баланс центру зайнятості після здачі об`єкта в експлуатацію.

Рішенням Ярмолинецької районної ради від 22.12.2017 року №7 надано згоду на передачу 1/23 частки загальною площею 198,1 кв.м., з яких корисна площа 125,6 кв.м. та допоміжна площа 72,5 кв.м. (перший поверх адміністративного приміщення Будинку рад), що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, з передачею прав власності на дану частку нежитлового приміщення у встановленому порядку із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність в особі Хмельницького обласного центру зайнятості, для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості.

За змістом листа від 26.02.2019 №22-12/759 позивач просив Державну службу зайнятості клопотати перед Кабінет Міністрів України щодо надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад площею 198,1 м.кв. із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність на баланс Хмельницького обласного центру зайнятості.

У відповідь на лист Державної служби зайнятості, Мінсоцполітики надало лист-відповідь від 24.04.2019 №8217/0/2-19, у якому повідомило про необхідність розробки єдиного комплексного підходу до управління майном Служби, а тому розгляд порушеного питання відбудеться після завершення роботи робочої групи.

16.10.2020 року Ярмолинецька районна рада прийняла рішення №9, за змістом якого вирішено передати безоплатно із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району в комунальну власність Ярмолинецької територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада майно та правовстановлюючі документи на відповідне майно, яке перебуває на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та організацій, засновниками яких є Ярмолинецька районна рада Хмельницької області.

20.10.2020 Ярмолинецька селищна рада рішенням 39 позачергової сесії сьомого скликання від 20.10.2020 №1 прийняла безоплатно в комунальну власність Ярмолинецької селищної територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада комунальне майно, що перебувало на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та організацій, засновниками яких є Ярмолинецька районна рада Хмельницької області із спільної власності територіальних громад Ярмолинецької районної ради.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.01.2017 №78455906 адміністративне приміщення Будинку рад, загальною площею 4616,1 м.кв. за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, будинок 1, зареєстровано 16.01.2017 за Ярмолинецькою районною радою на праві комунальної власності на підставі рішення 26 сесії VI скликання Ярмолинецької районної ради від 31.05.2013 (реєстраційний номер 1150982468258).

За змістом Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2021 №246891778 вищевказане майно зареєстровано 24.02.2021 за Ярмолинецькою селищною радою на підставі рішення Ярмолинецької селищної ради від 20.10.2020, рішення Ярмолинецької районної ради від 16.10.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.12.2020 виданого Ярмолинецькою селищною радою та Ярмолинецькою районною радою.

14.09.2021 Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся до відповідача з листом №22-15/2066 щодо надання згоди на реалізацію рішення Ярмолинецької селищної ради №7 від 22.12.2017 з зазначенням балансоутримувача спірного приміщення та переліку документів про право власності.

06.10.2021 Ярмолинецька селищна рада у листі зазначила про прийняті рішення 16.10.2020 №9 та від 20.10.2020 №1 з посиланням на п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

21.11.2022, 26.06.2024 та 01.08.2024 позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив винести на розгляд сесії Ярмолинецької селищної ради питання щодо виділення частки Хмельницького обласного центру зайнятості із комунальної власності в державну та встановити право власності на частину приміщення загальною площею 198,1 м.кв. згідно договору про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці та рішення районної ради №5 від 14.02.2017.

У відповідь на вищевказані листи, відповідач 15.12.2022 та 22.07.2024 повідомив, що позивачем не додано доказів сплати коштів по договору від 18.11.1992 та по додатковій угоді від 10.07.2001 №1. При цьому, рекомендовано для визначення частки Хмельницькому обласному центру зайнятості надати висновок про визначення частини приміщення згідно сплачених коштів на дольову участь у будівництві відповідно до договору та додаткової угоди.

У листі від 25.09.2024 Ярмолинецька селищна рада повідомила позивача про засідання позачергової 53 сесії VIII скликання ради, яке відбулась 13.09.2024, на якій депутати не підтримали проект рішення "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність", у зв`язку з чим рішення не прийнято. До листа додано витяг з протоколу пленарного засідання від 13.09.2024 та копію поіменного голосування.

За змістом витягу із протоколу пленарного засідання від 13.09.2024 позачергової 53 сесії VIII скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 (присутні на засіданні 19 депутатів з 26), по питанню 15. Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність заслухано зміст проекту рішення, зазначено про його попередній розгляд на засіданні постійної комісії та не підтримання останньою проекту рішення. Голосували: "За"- 0, "Проти" - 19. До витягу додано Результат поіменного голосування VIII скликання за рішенням сесії Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 №15 з підписом представника лічильної комісії та відміткою "Рішення - не прийнято".

У висновку про вартість об`єкта оцінки від 30.10.2024 оцінювачем визначено ринкову вартість приміщень загальною площею 113,9 кв.м. (5 кабінетів) на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: площа 600-річчя Ярмолинець, № 1, селище Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницької області у сумі 1 133 988,00 грн. без урахування ПДВ.

До матеріалів справи додано, розроблений КП "Ярмолинецьке БТІ" на замовлення Хмельницького обласного центру зайнятості, технічний паспорт на приміщення 600-річчя Ярмолинець, №1, селище Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницької області від 15.07.2024 та довідку від 15.07.2024 №725, а також копії рішення 48 сесії VIII скликання Ярмолинецької селищної ради від 22.02.2024 №22, акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 27.02.2024.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Подібний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20.

При цьому, в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 в розвиток цих позицій також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У даній справі позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання права власності на частину майна, визнання незаконним рішення Ярмолинецької селищної ради та зобов`язання останньої вчинити дії, зокрема прийняти нове рішення, яким передати у власність Хмельницького обласного центру зайнятості майно.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018р. у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 488/5027/14-ц).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 2 ст. 184 ГК України визначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.1992 року між Районною державною адміністрацією смт. Ярмолинці Хмельницької області та Обласним центром зайнятості м. Хмельницький укладено договір про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці, за змістом якого Ярмолинецька районна державна адміністрація приймає обласний центр зайнятості в дольову участь в будівництві адмінбудівлі в смт. Ярмолинці. Після закінчення будівництва будуть виділені чотири службові кімнати для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості корисною площею 70 кв.м. на 1 поверсі.

Обласний центр зайнятості вступає у власність вказаною власністю і володіє всіма правами і обов`язками власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінбудівлі в смт. Ярмолинці, який передбачено планом ввести в дію в ІІ кварталі 1993 року (п. 2 договору).

10.07.2001 між Ярмолинецькою районною радою (замовник) та Хмельницьким обласним центром зайнятості (дольовик) укладено додаткову угоду №1 від 10.07.2001 року до договору від 18.11.1992 року «Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці», у п.п. 1.2, 1.3 якої визначено, що згідно рішення 19 сесії районної ради ХХІІІ скликання від 08.06.2001 року №28 замовник зобов`язується виділити Хмельницькому обласному центру зайнятості на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат (№105, 106, 107, 108, 109, 110, 111) корисною площею 106 кв.м. для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості. Вищевказані приміщення в термін до 01.09.2001 передати дольовику "під ключ" (п.п. 1.2, 1.3 додаткової угоди).

Рішенням Ярмолинецької районної ради від 22.12.2017 року №7 надано згоду на передачу 1/23 частки загальною площею 198,1 кв.м., з яких корисна площа 125,6 кв.м. та допоміжна площа 72,5 кв.м. (перший поверх адміністративного приміщення Будинку рад), що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, з передачею прав власності на дану частку нежитлового приміщення у встановленому порядку із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність в особі Хмельницького обласного центру зайнятості, для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості.

В подальшому, 16.10.2020 року Ярмолинецька районна рада прийняла рішення №9 про передачу безоплатно із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району в комунальну власність Ярмолинецької територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада. майно та правовстановлюючі документи на відповідне майно, яке перебуває на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та організацій, засновниками яких є Ярмолинецька районна рада Хмельницької області.

В свою чергу, 20.10.2020 Ярмолинецька селищна рада рішенням 39 позачергової сесії сьомого скликання від 20.10.2020 №1 прийняла вищевказане майно безоплатно в комунальну власність Ярмолинецької селищної територіальної громади з внесенням 24.02.2021 запису у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності на адміністративне приміщення Будинку рад загальною площею 4616,1 кв.м. за адресою: площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2021 №246891778.

З викладеного вбачається, що рішення Ярмолинецькою селищною радою про передачу спірного майна з комунальної власності у державну власність, зокрема Хмельницькому обласному центру зайнятості на виконання додаткової угоди №1 від 10.07.2001 року до договору від 18.11.1992 року "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці", не прийнято та акту приймання-передачі приміщень між сторонами, не підписано.

З матеріалів справи встановлено, що докази набуття позивачем у власність частки у адміністративному приміщенні Будинку рад, що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, матеріали справи не містять, що підтверджує позивач у своїй позиції викладеній у відповіді на відзив, та наводить у поясненнях представник присутній у судовому засіданні.

Відтак у позивача відсутнє суб`єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого подано позов.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 у справі №914/904/17 виснував, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17 ).

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на спірне майно, то порушення, невизнання або оспорення відповідачем неіснуючих прав, свобод чи інтересів Хмельницького обласного центру зайнятості неможливе, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності Хмельницького обласного центру на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні в порядку ст. 392 ЦК України належить відмовити.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконним рішення 53 позачергової сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність", суд зазначає таке.

У п. 10 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено як один із способів захисту цивільних прав та інтересів: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Повноваження органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 3 статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Пунктами 1- 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, в тому числі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

За змістом витягу із протоколу пленарного засідання позачергової 53 сесії VIII скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 (присутні на засіданні 19 депутатів з 26), по питанню 15. Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність заслухано зміст проекту рішення, зазначено про його попередній розгляд на засіданні постійної комісії та не підтримання останньою проекту рішення. За результатом голосування депутатів: "За"- 0, "Проти" - 19. До витягу додано Результат поіменного голосування VIII скликання за рішенням сесії Ярмолинецької селищної ради від 13.09.20024 №15 з підписом представника лічильної комісії та відміткою "Рішення - не прийнято".

Як встановлено судом, рішення 53 позачергової сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність" відсутнє у зв`язку з не прийняттям останнього за результатами поіменного голосування депутатами Ярмолинецької селищної ради. При цьому, дії або бездіяльність Ярмолинецької селищної ради з вказаного приводу позивач не оскаржує.

З огляду на те, що рішення Ярмолинецькою селищною радою на пленарному засіданні позачергової 53 сесії VIII скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність не прийнято, оскільки дії або бездіяльність Ярмолинецької селищної ради з вказаного приводу позивачем не оскаржено, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним рішення 53 позачергової сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024, а тому у задоволенні позову у вищевказаній частині суд відмовляє.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Ярмолинецької селищної ради прийняти нове рішення, яким передати у власність Хмельницького обласного центру зайнятості майно, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен з яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №990/75/23, від 31.08.2023 у справі № 9901/364/21.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за відповідних обставин.

Конституційний Суд України визнає за органом публічної влади право на певні дискреційні повноваження у прийнятті рішень та застерігає, що "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого, - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів" (абзац 3 підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 3-рп/2016).

З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли існує лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, тобто, коли у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 914/2223/22, від 18.05.2023 у справі № 910/2417/20, від 15.02.2022 у справі № 914/2055/18.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору будь-ким. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 910/9215/21, від 15.02.2022 у справі № 914/2055/18, від 21.09.2021 у справі № 927/1067/20.

Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Суд не може втручатися в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань, які відповідно до чинного законодавства України віднесені до виключних повноважень органів місцевого самоврядування (в цьому випадку - Ярмолинецької селищної ради), оскільки до компетенції судів віднесено розгляд вимог виключно про спонукання розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення.

Водночас у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень (відповідача) діяти на власний розсуд, а тому суд може лише зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 14.05.2024 у справі № 914/2949/22).

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, відсутність у суду можливості втручатись у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань, які відповідно до чинного законодавства України віднесені до виключних повноважень органів місцевого самоврядування, а також доказів виникнення у позивача права власності на спірне майно, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Ярмолинецької селищної ради прийняти нове рішення, яким передати у власність Хмельницького обласного центру зайнятості 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення Закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне у позові відмовити повністю.

З приводу заяви відповідача, викладеної у відзиві, про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі № 3-14г14, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 26.11.2019 у справі №904/841/18, від 20.01.2020 у справі №924/774/18, від 07.04.2021 у справі №911/2669/19, від 13.10.2021 у справі №914/687/20.

Враховуючи відмову в позові з підстав необґрунтованості, питання щодо застосування позовної давності судом не розглядається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.01.2025.

СуддяА.М. Яроцький